Теорія перманентного доходу м.Фрідмена.

Перманентний доход - середня величина всіх доходів, які суб’єкти очікують отримати в майбутньому.

За гіпотезою Фрідмена, домашні господарства прагнуть вирівняти траєкторію свого споживання.

С

С

С F E C

C A

C B

45

Y Y Y =Y Y Y Y

Перманентний доход.

Поточний доход включає перманентний та тимчасовий доход

Y = Y +Y

Y - перманентний доход

Y - тимчасовий доход

Перманентний доход більш стабільний в порівнянні з поточним.

Y

Y

Y

T

Тимчасовий доход визначається наступними відхиленнями :

1) Випадкові.

2) Перманентні.

3) Очікувані в майбутньому.

4.3 Макроекономічний аналіз інвестицій та їх зв’язок з заощадженнями.

Інвестиції (I - Investment) – це економічні ресурси, які спрямовуються на збільшення реального капіталу суспільства.

Під інвестиціями розуміють використання заощаджень з метою створення нових виробничих потужностей і капітальних активів.

Економічний зміст інвестицій виражається у використанні заощаджень на створення, розширення та технічне переобладнання основного капіталу та зміни оборотного капіталу.

Напрямки інвестування:

- будівництво нових виробничих приміщень та споруд;

- купівля нового обладнання, техніки і технологій;

- поповнення сировини та матеріалів;

- будівництво житла і об’єктів соціального призначення.

Типи інвестицій:

1) виробничі інвестиції.

2) інвестиції в товарно-матеріальні запаси.

3) інвестиції в житлове будівництво.

Види інвестицій:

І. В залежності від врахування вартості зношеного основного капіталу:

- валові;

- чисті.

Якщо норму нагромадження основного капіталу позначити , то обсяг валових інвестицій можна визначити як суму чистих інвестицій та амортизації:

де Кt – амортизація.

Зміна наявного капіталу рівна величині чистих інвестицій.

Це рівняння є базовим для визначення рівня нагромадження капіталу.

ІІ. В залежності від сфери інвестування:

- реальні – вкладення в галузі економіки та види економічної діяльності, що забезпечують збільшення засобів виробництва, матеріально-речових цінностей, запасів;

- фінансові – вкладення в акції, облігації, векселі та інші цінні папери і фінансові інструменти. Вони формують додаткові джерела розширення реальних інвестицій.

ІІІ. В залежності від терміну використання:

- короткострокові;

- довгострокові.

ІV. В залежності від місця знаходження інвесторів:

- внутрішні;

- зовнішні.

V. В залежності від напрямку використання:

- прямі;

- портфельні.

Фактори впливу на розмір і динаміку інвестицій:

1) Доходи підприємства, які можуть отримують в результаті додаткового капіталовкладення;

2) Витрати підприємств на основний капітал. Із зростанням витрат інвестиційний попит скорочується, і навпаки;

3) Фактор очікування. За оптимістичних прогнозів економічних умов у країні попит на інвестиції зростає, крива попиту зміщується праворуч, за песимістичних - ліворуч;

4) Зміни в попиті на нову продукцію, отриману від нових інвестицій;

5) Розміри процентної ставки. Підвищення процентної ставки знижує інвестиційний попит, і навпаки;

6). Податки. Зростання податків призводить до зниження доходності і зміщує криву на інвестиції ліворуч, зменшення податків - праворуч;

7) Зміни в технологіях виробництва. Прискорення НТП зміщує криву попиту на інвестиції праворуч, і навпаки;

8) Динаміка сукупного доходу.

Функція інвестицій.

I = I - bі,

І - автономні інвестиції;

b - еластичність інвестицій по проценту , тобто реакція інвестицій на зміну процентної ставки ;

і - процентна ставка.

i

I

i

i

i

I I I I

Основні фактори нестабільності інвестицій:

1. затягненість термінів функціонування обладнання;

2. регулярність інновацій;

3. зміни економічних сподівань;

4. циклічні коливання ВНП.

Джерелом інвестицій є заощадження.

Зв’язок інвестицій та заощаджень в класичній теорії. Інвестиції та заощадження за теорією класиків виступають функціями від процентної ставки.

I = I(i) S = S(i)

i

I S

i

i E

I I =S S I,S