Тема 4 споживання, заощадження та інвестиції в макроекономіці

Функції споживання. Споживання як функція післяподаткового доходу. Графік споживання та заощадження. Середня схильність до споживання та заощадження. Гранична схильність до споживання та заощадження. Автономне споживання та чинники, які на нього впливають.

Інвестиційна функція. Роль інвестицій в економіці. Крива сукупного попиту на інвестиції. Чинники автономних інвестицій та їх вплив на криву інвестиційного попиту. Індуційовані інвестиції .Ефект акселератора.

Мультиплікатор інвестицій. Сутність мультиплікатора. Таблична модель мультиплікативного процесу. Модель простого мультиплікатора. Мультиплікативна зміна реального ВВП. Вплив інфляції на ефект мультиплікатора.

Парадокс ощадливості.

4.1 Функціональне визначення споживання та заощадження.

Споживання (С) - частина сукупного доходу, що використовується домашніми господарствами для задоволення потреб в матеріальних благах та послугах.

Споживання є виробниче та особисте.

Структура споживчих витрат у різних груп населення неоднакова. Тому в економічному аналізі виходять із так званих «якісних моделей поведінки», під якими розуміють усереднені моделі поведінки людей з різними рівнями доходу, що побудовані на підставі бюджетів сімей. «Якісні моделі поведінки» ще називають «законами Енгеля» (прусський статистик XIX століття)

Заощадження (S) - частина сукупного доходу, що використовується на забезпечення в майбутньому задоволення виробничих та споживчих потреб.

Розрізняють приватні та інвестиційні заощадження.

Приватні – заощадження на купівлю товарів довготривалого використання, заощадження на непередбачувані випадки та старість. На процес формування приватних заощаджень впливають:

• рівень і структура доходів та витрат населення;

• рівень відсоткової ставки;

• стійкість грошової одиниці;

• міра оподаткування;

• соціальна стабільність в економіці.

На інвестиційні заощадження впливають:

• структура та розмір доходів;

• соціальна структура суспільства;

• ціни та відсоткові ставки;

• структура потреб;

• зміна рівня життя населення;

• вікова структура суспільства;

• співвідношення економічного зростання і кількості населення;

• розвиток системи споживчого кредитування.

Відповідно до класичної теорії, основним фактором, що визначає динаміку заощаджень та інвестицій виступає процентна ставка.

За кейнсіанською теорією основним фактором, що визначає динаміку споживання та заощадження виступає дохід розпорядження.

Y=C+S

Відношення споживання до сукупного доходу відображає середня схильність до споживання АРС (average propensity to consume)

АРС=

Відношення суми заощаджень до величини доходу визначається середньою схильністю до заощаджень APS (average propensity to save)

APS=

APC+APS=1

Відповідно до «основного психологічного закону»Дж.М.Кейнса – люди схильні збільшувати своє споживання із зростанням доходу, але не в тій мірі, що зростає дохід. Це означає, що разом із зростанням доходу схильність до споживання знижується, а схильність до заощаджень зростає. Для характеристики цього процесу розраховують граничну схильність до споживання та заощадження.

Частка приросту споживання (заощадження) в зростаючій величині доходу визначається граничною схильністю до споживання (заощадження)

C`= S`=

С`+S`=1

Функція споживання показує співвідношення споживчих витрат до доходу.

С = C +c`Y

С - автономне споживання.

Нахил кривої споживання визначається tg кута нахилу функції споживання до осі Оx і рівна граничній схильності до споживання.

С Y=C

S

C

B

c`

C C

45

О Y

Дана функція споживання використовується для короткострокового періоду. Але спроби зробити прогнози на довгостроковий період не мали успіху. (Так була спроба передбачити довготривалу стагнацію після другої світової війни, але прогнози не виправдались).

В 1946 році вийшла робота Саймона Кузнєца «Національний продукт після 1869 року», в якій був представлений статистичний матеріал з 1869 по 1930рр. і виводилась довгострокова функція споживання. . При цьому гранична схильність до споживання була рівна 0,86. На відміну від кейнсіанської теорії функція споживання Кузнєца не включає величину автономного споживання, середня схильність до споживання є постійною величиною і рівна граничній схильності до споживання. Гранична схильність до споживання (с’) характеризує нахил кривої функції споживання, тобто висока с’ – визначає високу крутизну функції споживання і наближає її до бісектриси, а низька с’ – визначає плавний нахил функції споживання і віддаляє її від бісектриси.

Функція заощаджень є похідною від функції споживання і показує співвідношення між заощадженнями та доходами.

У = С+S

S = Y- C = Y- C - c’Y = -C + (1-c’)Y = -C + s’Y

S

S

B S

О Y

Фактори впливу на споживання та заощадження:

1. Сукупний дохід домашніх господарств.

2. Багатство, нагромадження домашніх господарств.

3. Рівень цін.

4. Фактор очікування.

5. Заборгованість споживачів.

6. Податки.

7. Ажіотажний попит.

8. Зростання пропозиції на ринку.