
- •Тема 12. Теорія економічного циклу. План лекції:
- •Циклічність та природа економічних циклів.
- •Класифікація економічних циклів та їх концепції.
- •Концепції (теорії) економічних циклів.
- •Теорії ділового циклу та їх аналіз. Кейнсіанська теорія ділового циклу.
- •Мультиплікативний ефект, зміна інвестицій і доходу.
- •Модель ділового циклу Самуельсона-Хікса.
- •Динаміка індуційованих інвестицій при різних варіантах зміни національного доходу.
- •Модель ділового циклу Калдора.
- •Монетаристська теорія циклу м. Фрідмена
- •Теорія реального ділового циклу.
- •4. Державне антициклічне регулювання.
- •Основні поняття і терміни.
- •Питання самоконтролю.
- •Список рекомендованої літератури.
4. Державне антициклічне регулювання.
Держава прагне впливати на циклічні коливання у період депресивної економіки та в період буму.
В період депресії, коли крива сукупної пропозиції (AS) горизонтальна, будь-яке стимулювання попиту з боку держави є бажаним для суспільства. Це стимулювання здійснюється шляхом зміни сукупних витрат (C+I+G+NE), які становлять платоспроможний сукупний попит.
Стимулююча політика держави в умовах депресії
Із рис. 2.6 зрозуміло, що впливаючи на сукупний попит з метою стимулювання його зростання, держав домагається зростання обсягу виробництва і зайнятості за незмінного рівня цін.
Якщо ж рівновага знаходиться на висхідному відрізку кривої AS, держава теж може впливати на ситуацію.
Стимулююча політика держави в умовах пожвавлення
Вплив держави на сукупні
витрати з метою їх зростання в період
піднесення зміщує криву AD
праворуч від
до
,
внаслідок чого обсяг виробництва і
доходу зростає від
до
,
а рівень цін від
до
.
Подальше стимулювання сукупного попиту
зумовлює зростання обсягу виробництва
і доходу від
до
,
а рівня цін від
до
.
Якщо ми порівняємо
і
та
і
,
то зясуємо, що на другому відрізку
зрушення кривої AD
праворуч інфляційний компонент більший
ніж на попередньому. Для того, щоб
визначитись чи варто і надалі здійснювати
стимулюючу політику, чи вже необхідно
думати про обмеження інфляції та
переходити до обмежувальної політики,
необхідно знати, що для сучасного стану
економіки більш вразливе: інфляція чи
безробіття і невикористання виробничих
потужностей.
За умови, коли економіка знаходиться в умовах повної зайнятості і потенційного обсягу виробництва, будь – яке зростання сукупного попиту є інфляційним і держава має проводити обмежувальну політику.
Обмежувальна політика держави
Для того, щоб спрямувати
економіку до безінфляційного потенційного
обсягу національного виробництва,
держава повина вплинути на зменшення
сукупних витрат, що зрушать криву
сукупного попиту від
до
.
Яким чином держава може
впливати на сукупні витрати? Насамперед
через зміну витрат (G)
та зміну податкових ставок
.
Збільшення G
та зменшення
зміщують криву AD
праворуч, тобто стимулюють сукупний
попит. А зменшення G
та збільшення
зміщують криву AD
ліворуч, тобто обмежують сукупний попит.
Держава має можливість впливати на циклічні коливання економіки і через грошово-кредитну політику.
Розширення кредиту стимулює зростання обсягів виробництва і зайнятості, а звуження кредиту обмежує ці можливості. Тому в період буму уряд зменшує пропозицію грошей, а в період депресії збільшує, обмежуючи циклічні коливання економіки. Домогтися цього держава може, впливаючи на норму обов’язкових банківських резервів, облікову процентну ставку, а також через операції з цінними паперами.
Держава може впливати на циклічні коливання і через вплив на інвестиційну активність економічних суб’єктів. Засобами впливу є політика прискореної (уповільненої) амортизації, стимулювання (обмеження) житлового будівництва через надання (відсутність) пільг і т. ін.