
- •Тема 11
- •План лекції
- •Аналіз економічного зростання на макрорівні
- •Моделі економічного зростання.
- •Модель економічного зростання е. Домара
- •Модель економічного зростання Домара-Харрода
- •Виробнича функція р. Солоу
- •Виробнича функція Кобба-Дугласа.
- •Посткейнсіанська модель економічного зростання Дж. Робінсона
- •3. Сучасні моделі економічного зростання
Тема 11
Економічне зростання
План лекції
Аналіз економічного зростання на макрорівні.
Моделі економічного зростання
неокейнсіанські;
неокласичні;
посткейнсіанські.
3 Сучасні моделі економічного зростання
Аналіз економічного зростання на макрорівні
Економічне зростання – реальний приріст обсягу національного виробництва в результаті кількісного збільшення або якісного покращення факторів виробництва.
Типи економічного зростання :
екстенсивний,
інтенсивний.
Види економічного зростання :
фізичне,
вартісне.
Показники динаміки економічного зростання :
зростання обсягів ВВП та НД;
темпи зростання ВВП та НД в розрахунку на душу населення;
темпи зростання промислового виробництва в цілому, по основним галузям та на душу населення.
Фактори економічного зростання:
праця;
земля;
капітал;
підприємницькі здібності;
науково-технічний прогрес;
фактори пропозиції;
фактори попиту;
фактори розподілу.
Крива виробничих можливостей показує можливі варіанти максимального виробництва товарів та послуг в економічній системі при повному та ефективному використанні ресурсів.
Приріст обсягу виробництва за рік
-
сукупна
продуктивність факторів
-
залишок Солоу –
внесок сукупної продуктивності факторів
у зростання
продукту, який обчислюється за залишковим
принципом.
Складові зростання природного рівня реального обсягу виробництва:
збільшення загальної кількості відпрацьованих людино-годин;
приріст обсягу виробленої продукції на 1 людино-годину, тобто, збільшення середнього рівня продуктивності праці.
Економічне зростання при стабільному рівні цін можливе за умов, що викликають зростання обсягу виробництва і роблять можливим його розширення, не збільшуючи затрати факторів виробництва на одиницю продукції.
Р
ецесія
зростання –
ситуація, при якій реальний обсяг
виробництва розширюється, але в об’ємі
недостатньому
для того, щоб стати перешкодою до
підвищення норми безробіття вище її
природнього рівня.
Спад темпів економічного зростання є наслідком певної економічної політики, коли економічна система виходить за межі можливого зростання реального обсягу виробництва, що веде до економічного зростання, яке супроводжується інфляцією.
Моделі економічного зростання.
Моделі економічного зростання – це різновиди однофакторних або багатофакторних макроекономічних моделей довгострокового розвитку. Макроекономічні моделі використовують для здійснення аналізу та прогнозування розвитку народногосподарських систем.
Виділяють:
неокейнсіанські моделі економічного зростання;
неокласичні моделі;
пост кейнсіанські моделі.
До неокейнсіанських моделей відносять:
модель економічного зростання Е. Домара;
модель економічного зростання Р. Харрода;
модель Домара – Харрода.
Модель економічного зростання е. Домара
Особливості моделі:
однофакторна модель;
однопродуктова модель;
капіталомісткість – постійна величина;
нові капіталовкладення не призводять до зміни капіталомісткості;
для збереження рівноваги сукупний попит повинен зростати такими ж темпами як і виробничий потенціал.
Рівняння пропозиції:
,
де
-
середня продуктивність капіталовкладень,
-
чисті інвестиції.
Рівняння попиту:
,
,
Рівняння рівноваги:
,
,
,
,
.
- норма інвестицій,
що забезпечує пропорційний приріст
виробничого потенціалу і сукупного
попиту, тобто, динамічну рівновагу при
повній зайнятості.
Модель економічного зростання Р. Харрода
Дана модель є простою і включає наступні положення:
зростання доходів і попиту виступає як прискорювач інвестицій;
доля заощаджень у домашніх господарств виступає постійною величиною
;
інвестиційний попит виступає функцією
;
сукупний попит виражається
;
сукупна пропозиція
темп
розширеного відтворення
,
якщо
,
якщо
,
якщо
.
Умова статичної рівноваги:
;
;
.
Умова динамічної рівноваги:
;
;
.
Темп зростання, що забезпечує динамічну рівновагу, Харрод назвав гарантованим.
Темп зростання, при якому рівень інвестиційних витрат достатній для забезпечення робочими місцями всього приросту трудових ресурсів, називається природнім.