5. Поставити розділові знаки. Простежити, як у поданих ре­ченнях виділяються вставні конструкції.

1. На свято Маковія [14 серпня] так у народі називають день святих мучеників братів Макавеїв у церкві разом з квітами святили мак і зберігали його протягом року (Г. Бондаренко). 2. В щирім серці, в чесних грудях вірю знаю квіти |Й (В. Симоненко). 3. З-за погрібника пахло м'ятою росло її там густої та холодної багато а від хати несло духом матіоли (Є. Гуцало). 4. Зі скреготом і брязкотом у двір якщо те що залишилось можна назвати двором в'їжджають два бу­льдозери (О. Довженко). 5. Звали нашого діда як я вже потім довідався Семеном (О. Довженко). 6. Взагалі Данилко за багато років приятелювання з пасічником помітив що не любить бувальщин "Я таке й без тебе знаю надивився" все навертає розмову на щось незвичайне дивовижне й хоч воно й вигадане (Г. Тютюнник).

6. Виписати речення із вставленими конструкціями, визначи­ти смислову роль вставлених одиниць. З'ясувати, чому інші структури не ввійшли до цих речень.

1. Одне слово, кожен лишався при своїх клопотах (О. Гуторов). 2. Є ж люди на землі – а то б не варто й жити, – що крізь щоденний труд уміють і любити, і усміхатися, і мислити, й шукать (М. Рильський). 3. В неволі тяжко, хоча й волі, сказать по правді, не було (Т. Шевченко). Лишилася у нас, і зовсім це не хиба, глибока шана повсякчас – так! – до святого хліба! (М. Рильський). 5. Годинник бив – що з ним? – зовсім не ту годину (І. Жиленко). 6. Жити, за словами Н. Вінера, це значить користувати­ся правдивою інформацією (С. Вовканич).

ЗРАЗОК РОЗБОРУ ПРОСТОГО УСКЛАДНЕНОГО РЕЧЕННЯ

Писати почав я року 1919-го..., тривожного і надривно­го року (Григорій Косинка).

Просте речення, розповідне, неокличне, стверджувальне, членоване, семантичне неелементарне, формально неелементарне, ускладнене відокремленим членом речення – відо­кремленою прикладкою, повне, поширене, двоскладне. Засіб вираження предикативності – граматичне значення мину­лого часу дійсного способу однини чоловічого роду.

Підмет я виражений особовим займенником першої особи однини у називному відмінку. У цьому реченні присудок по­чав писати дієслівний складений.

Другорядні члени: обставина часу року 1919-го – вира­жена комплетивним словосполученням, яке складається з порядкового складеного числівника у родовому відмінку та іменника в однині, чоловічого роду, у родовому відмінку. Ві­докремлений член речення тривожного і надривного року постає відокремленою прикладкою.

Схема речення: = — ———; ————.

Структурна схема речення: Ргоп₁ Сор_£ Іпf

“Затверджено”

на засіданні кафедри української мови

Протокол №9 від “12” травня 2010 року

Завідувач кафедри _______ Радіонова Т.М.

Практичне заняття № 3

ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

(Підсумкове тренувальне заняття)

Контрольна точка №1

“Затверджено”

на засіданні кафедри української мови

Протокол №9 від “12” травня 2010 року

Завідувач кафедри _______ Радіонова Т.М.

Практичне заняття № 5

СТАТУС, СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

План

1. Складне речення: історія та сучасність.

2. Закономірності формальної та смислової організації складного речення.

3. Різновиди складних речень.

4. Статус так званих складних речень ускладненого типу.

5. Особливості покваліфікування речень з однорідними присудками.

Рекомендована література

а) основна:

1. Бевзенко С.П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. посібн. – К.: Вища шк., 2005. – С.

2. 1.Загнітко А.П. Український синтаксис. – Ч.2. – К., 1996. – С.38-70. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993. – С.279-313.

3. Каранська М.І. Синтаксис сучасної української літературної мови. – К.: Либідь, 1995. – С.168-186.

4. Синтаксис української мови: підручник / П.С.Дудик, Л.В.Прокопчук. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – С 243-246.

5. Синтаксис української мови: підручник / К.Ф.Шульжук – К.: ВЦ «Академія», 2004. – С. 206-228.

6. Слинько І.І. та ін. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання. – К.: Вища шк., 1994. – С.597-628.

б) додаткова:

1. Загнітко А.П. принципи формальної і смислової організації складного речення / А. П. Загнітко // Нариси наукових досліджень у галузі гуманітарних наук у педвузі. – Горлівка, 1997. – С.239 –247.

3. Шульжук К. Ф. Складні елементарні і багатокомпонентні речення / К. Ф. Шульжук // Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / Донецький нац. ун-т; наук. ред. А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 1996. – Вип. 2. – С. 31–34.

4. Шульжук К. Ф. Складне речення і об’єднання речень / К. Ф. Шульжук // Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / Донецький нац. ун-т; наук. ред. А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 1997. – Вип. 3. – С. 61–65.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте погляди мовознавців на складне речення. Які аргументи наводяться прихильниками розгляду складного речення як сполучення речень?

2. У чому сутність граматичного значення складного речення?

3. Чому частини складних конструкцій називають простими реченнями умовно?

4. Які складні речення є елементарними, а які – неелементарними?

5. Назвіть засоби поєднання частин складного речення? Яка роль кожного з них?

6. Чому формально-синтаксичні ознаки є визначальними при встановленні загальної типології складного речення?

7. Що являє собою семантико-синтаксична структура складного речення? Які особливості визначення семантико-синтаксичних відношень в елементарних складносурядних, складнопідрядних та безсполучникових конструкціях?

8. Охарактеризуйте комунікативну організацію складного речення, її співвідношення з формально-синтаксичною і семантико-синтаксичною. Які особливості актуального членування складного речення на тему і рему?

9. Які структурно-семантичні ознаки враховуються при встановленні й диференціації типів складного речення? Охарактеризуйте рівні класифікації й опису типів складного речення.

10. Охарактеризуйте ізоморфізм синтаксичних одиниць, зокрема різних типів складного речення.

11. Чи є чіткі межі між складним реченням і об’єднанням речень? Обґрунтуйте відповідь.

Практичні завдання

1. Перепишіть речення, підкресліть граматичні основи. Визначте, які з них прості, прості ускладнені, а які – складні. Схарактеризуйте ознаки складних речень. Чому термін "предикативна частина" щодо частини складного речення точніший порівняно з практикованим у школі терміном "речення"?

1. Смарагдом сяли щедрі береги, І розливалось небо понад Россю, І мріли птахи у многоголосі, І на іконах кращали боги (Н. Півторацька). 2. Провільглий ранок іволгу збудив, І солов’ї проміння проволожили (В. Симоненко). 3. Сніжинки падали, і запорошені стежки були розквітчані слідами численних людських ніг (М. Драй-Хмара). 4. Стрибав, качався у ярку, Лякав джмелів на конюшині. Горіли щоки у пилку, як в золотому ластовинні (Л. Талалай). 5. Селяни знов заворушилися, зачувши різкий той крик, і ще більше зблідли. 6. Перехиляючись всім тілом вліво, Маслюченко витяг ліву руку і кінчиками пальців хапається за рамку кватирки (В.Винниченко). 7. Віки летять, а в неозорім морі Єдине сонце для землі горить (П.Филипович.). 8. На озері туман то лежить пеленою, то хвилює од вітру, то розривається, одриваючи блідо-блакитну воду (Л.Українка.). 9. Де-не-де видніється з-посеред того золотого, шумливого та пахучого моря синє, чаруюче око блавату, або квітка куколю, або дівоче паленіюче лице польового маку (І.Франко). 10. Хоч на щастя життя багате, Але кожну людину ждуть І печалі, і сум, і втрати (В.Симоненко). 11. Держімося землі, бо земля держить нас (Н.тв.). 12. Все, що дає життя, іскристе і багате, мов медоносний сік, збираємо для вас (О.Теліга.). 13. І часто серце запалає болем, А щось гаряче аж за горло стисне, Коли над рідним, тим же самим полем Зависне інша, незнайома пісня (О.Теліга.). 14. Небо то ніби плакало тихими дрібними сльозами, то цілі дні ніби ливцем лило сльози (І.Нечуй-Левицький).

2. Визначте засоби поєднання предикативних частин складносурядних речень (сполучники сурядності, інтонація, співвідношення видових, часових і способових форм дієслів-присудків усіх компонентів складносурядного речення; займенники і спільні члени речення або спільні слова; порядок предикативних частин).

1. В мовчанні вод пригнічено веселих Застигли зорі на холоднім дні – І озеро нагадує мені Великий таємничий келих. 2. Десь вітер грає на віолончелі, Морозні пальці приклада до скла, І ти одна в зажуреній оселі Замріяно схилилась до стола. 3. І озвалися долини Гомоном знайомим, І упала на коліна Тиша перед громом ( З тв. В.Симоненка). 4. Віє холодом раннім – І лелеченькам тоскно. 5. На блакитному вітрі Клени дзвонять янтарні, І сльозою на соснах журавлине – прощай. 6. Поет приходить до народу, А до поета – люди йдуть. 7. А сад розростається кронами ввись, І яблука пахнуть медові (З тв. Н.Півторацької). 8. Все менше і менше на вікнах казок, І кольору менше стає голубого (Л.Талалай.). 9. Тоскний тріск у порожнім лісі, І пташиний колючий свист (В.Стус). 10. А ранок стрівав їх холодним дощем, І плакав десь вітер в саду за кущем (О.Олесь).

2. Проаналізуйте речення за структурою: 1) сполучникові – а) складносурядні; б) складнопідрядні; в) складні синтаксичні конструкції; 2) безсполучникові.

1. Світ широкий, і мрія крилата (Жур.). 2. Колихнулося золоте море хлібів, і жайворонка не стало чути. 3. Мине кілька днів, і степ виповниться голосами людей та гудінням машин. 4. Бур’ян загине, а зерно даватиме нові врожаї (З тв. Д.Ткача). 5. Ви, заглядаючи вниз, іноді кричали отуди, в безодню, в загадку, в таємницю – і криниця відповідала луною (Є.Гуцало). 6. Я завжди з радістю їхав на вітряк і з дідусем, і з батьком, а тепер уперше їду сам (М.Стельмах). 7. Ціле літо дід Данило живе на пасіці в лісах, а увесь рік пахне вощиною, медом і травами (М.Стельмах). 8. Ще не зійде сніг, а вже крізь весняну ніздрювату сніго-льодову скоринку пнеться цупкий паросток (Ю.Смолич). 9. Ген-ген попереду з ранкової мли вогняними скалками заблищали великі кам’яні гряди, і назустріч плотам долинув могутній шум водоспадів (Я.Баш). 10. Ще над Дніпром клубочиться задуха, І пахне степом сизий деревій (Л.Костенко).

4. Визначте, які з поданих складних речень двочленні, а які багаточленні

1. А віхола віє, а серце німіє (Н.П.). 2. Солома у грубі погасла, і жар укривається тремтливим попільцем (Гр.Тютюнник). 3. У шибці дві зорі, мов дві свічі, І молодик бере пітьму на вила. 4. А дощ тим часом стих, і день засяяв, як нова світлиця. 5. І серцю прагнеться добра, І наша доля не вмира, І провіщає красну днину (З тв. Н.Нікуліної). 6. Гуде, мов дзвін, минувшини луна, І серце спрагло дня нового просить (К.Ч.). 7. Майдан зоріє так убого, і лине тінь, і вітер зник (П.Ф.). 8. Сонце вже перейшло за полудень. Червонясте, по-осінньому линяве його проміння навскіс лежить поміж соснами, прогріває жовті вощані стовбури, точить з подряпин та надчухрів густу жовтогарячу живицю, і від неї в бору пахне ладаном (Гр. Тютюнник). 9. Тим озером пливуть човни – золотодонні – пливуть торжественно і зграйно, і в темно-синіх водах полум’яніють їх вітрила (М.Драй-Хмара). 10. Тимко, налягаючи руками на чепіги, часто задирав голову, проводжав даленіючі косинці журавлів, і тихий смуток облягав серце (Гр.Тютюнник).