- •“Затверджено”
- •Б) для конспектування:
- •Питання для самоконтролю:
- •Практичні завдання
- •1. У поданих реченнях знайти відокремлені означення, пояснити умови відокремлення.
- •2. Перебудувати речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими. Виконати синтаксичний розбір одного з речень.
- •3. Записати речення з відокремленими обставинами, ставлячи пропущені розділові знаки. Яка синтаксична функція цих обставин?
- •4. Поставити розділові знаки. З'ясувати, за якої умови обставини можуть не відокремлюватися.
- •6. Поставити розділові знаки. Знайти відокремлені уточнювальні члени речення і визначити їхню синтаксичну роль.
- •7. Знайти уточнювальні члени речення, визначити, якими членами речення вони виступають. Виконати синтаксичний аналіз одного з речень.
- •8. Поставити розділові знаки. Знайти звертання і визначити їх стилістичну роль.
- •“Затверджено”
- •Питання для самоконтролю:
- •Практичні завдання
- •2. У поданих реченнях знайти узагальнювальні слова при однорідних членах речення, визначити їх синтаксичну роль.
- •3. Поставити розділові знаки. Визначити, чи у всіх реченнях наявні вставні одиниці. Яку стилістичну роль вони виконують?
- •4. Поставити розділові знаки, де ще потрібно. Визначити, у яких реченнях слова справді, видно, здавалося є вставними, а у яких – ні. Зі словами певно, звичайно, кажуть, буває скласти свої речення.
- •5. Поставити розділові знаки. Простежити, як у поданих реченнях виділяються вставні конструкції.
- •6. Виписати речення із вставленими конструкціями, визначити смислову роль вставлених одиниць. З'ясувати, чому інші структури не ввійшли до цих речень.
- •“Затверджено”
- •“Затверджено”
- •“Затверджено”
- •1. Виписати спочатку складносурядні речення, а потім прості ускладнені. Пояснити різницю між ними.
- •2. До якої групи речень (відкритої чи закритої структури) відносяться подані речення. З'ясувати, які смислові відношення наявні між частинами складносурядних речень.
- •3. Поставити розділові знаки. Пояснити їх вживання в поданих складносурядних реченнях.
- •4. Продовжити речення. Визначити смислові відношення у новостворених складносурядних реченнях.
- •5. Замінити складносурядні речення, де це можливо, іншими синонімічними конструкціями. Які смислові і стилістичні відтінки цих синонімічних засобів?
- •“Затверджено”
- •Складнопідрядне речення План
- •Рекомендована література
- •Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 342 – 368.
- •Б) для конспектування:
- •Практичні завдання
- •1. Проаналізувати складнопідрядні речення за формально-граматичною класифікацією: з'ясувати, у яких випадках підрядні частини приєднуються до головної сполучником, а у яких – сполучним словом.
- •2.Визначити різновиди складнопідрядних речень, частини яких поєднані сполучними засобами де, коли, як, куди. З'ясувати їхню синтаксичну роль у реченнях.
- •3.Проаналізувати подані складнопідрядні речення за логіко-граматичною класифікацією (визначити смислові зв'язки в реченнях).
- •4. Визначити типи підрядних речень, приєднаних за допомогою сполучника щоб.
- •5.У поданих реченнях поставити розділові знаки. Визначити типи підрядних речень.
- •Структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень План
- •Рекомендована література
- •Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 342 – 368.
- •Б) для конспектування:
- •Практичні завдання
- •1. Виконати синтаксичний аналіз речень за структурно-семантичною класифікацією.
- •5.Виписати з поданих речень просторово-ототожнені, якісно-кількісні підрядні конструкції. Накреслити схеми цих речень. Як такі речення аналізуватимуться за логіко-граматичною класифікацією?
- •6. Перебудувати подані прості речення у складнопідрядні таким чином, щоб вони були симетричної та несиметричної будови і належали до займенниково-кореляційних нерозчленованих речень.
- •9.Перебудувати прості речення у складнопідрядні розчленованої структури. Визначити тип підрядних частин за структурно-семантичною класифікацією.
- •10. Проаналізувати подані речення. З'ясувати, які з них прості, ускладнені порівняльним зворотом, а які складнопідрядні порівняльні речення.
- •12. Доповнити подані речення такими підрядними частинами:
- •Зразок розбору складнопідрядного речення
- •“Затверджено”
- •Безсполучникове речення План
- •Рекомендована література
- •Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 342 – 368.
- •Б) додаткова:
- •Сучасна українська літературна мова : підручник / о. Д. Пономарів, в. В. Різун, л. Ю. Шевченко [та ін.] / за ред. О. Д. Пономарева. – к. : Либідь, 1997. – с. 234–256.
- •Практичні завдання
- •1. Встановити смислові відношення між предикативними частинами безсполучникових складних речень, кваліфікуючи наведені структури за їхньою семантичною та формальною елементарністю/неелементарністю.
- •2.Визначити будову поданих речень, виділити серед них такі, предикативні частини яких з'єднані інтонацією.
- •3. Перетворити наведені складносурядні і складнопідрядні речення у складні безсполучникові. Пояснити різницю між ними і визначити-смислові відношення між предикативними частинами.
- •4. Прочитати кожне речення з правильною інтонацією. Визначити семантико-синтаксичні відношення між частинами безсполучникових речень. Пояснити розділові знаки в реченнях.
- •5. Визначити засоби поєднання предикативних частин у складних безсполучникових реченнях.
- •Синтаксичного розбору складних безсполучникових речень
- •“Затверджено”
- •Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 302 – 323.
- •Практичні заняття
- •1. Записати подані речення. Визначити вид складнопідрядних речень з кількома підрядними. Назвати головні і підрядні речення, проаналізувати їх за логіко-граматичною класифікацією.
- •2.Скласти речення за поданими схемами. Проаналізувати вид підрядності у кожному випадку, а також охарактеризувати сполучний засіб за формально-граматичною класифікацією.
- •“Затверджено”
- •Складні синтаксичні конструкції План
- •Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 342–368.
- •Практичні завдання
- •1. Переписати складні синтаксичні конструкції, схарактеризувати засоби зв'язку, пояснити розділові знаки.
- •2. Побудувати схеми наведених складних багатокомпонентних синтаксичних конструкцій.
- •3. Поставити розділові знаки та умотивувати їхнє використання.
- •4.Переписати текст. Знайти речення з різними видами зв'язку, накреслити його схему.
- •5.Зробити повний синтаксичний аналіз речень.
- •6. Подати схеми наведених речень та прокоментувати їхні особливості.
- •Зразок розбору багатокомпонентного складного речення з різними видами зв'язку
Питання для самоконтролю:
Які ознаки характеризують однорідність членів речення?
Чи існує однорідність різнофункціональних членів речення?
Який вид синтаксичного зв’язку можливий при однорідності?
Які відношення виникають в однорідних рядах закритої структури? Наведіть приклади з різними засобами вираження цих відношень.
Які відношення можуть виникати в незамкнених рядах, які засоби зв’язку беруть участь у вираженні цих відношень?
Чим зумовлюється різне тлумачення речень з однорідними присудками?
Назвіть диференційні ознаки вставних і вставлених конструкцій.
Які синтаксичні та графічні способи включення вставних конструкцій в основний текст?
Практичні завдання
1. Знайти в реченнях однорідні члени. Проаналізувати, яку функцію вони виконують. Простежити, які смислові відтінки та стилістичне забарвлення вносять сполучники.
1. І рветься птиця, і б'ється, і в руки йому дається (Г. Гордасевич). 2. Я не скрипичний ключ, а журавлиний тобі над полем в небі напишу (Л. Костенко). 3. Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко). 4. Краю мій. Люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові (П. Мирний). 5. Любив Кирило не тільки працю, а й гостину (Ю. Мушкетик). 6. Степ яснів, ширився, невтомно розгортав один за одним безбережні сувої і стелив під ноги вершникам то ясні плахти різнобарвного зілля, то зелені смужки жита та пшениці, то шовкові вруна ковили та чаполочі (С.Добровольський).
2. У поданих реченнях знайти узагальнювальні слова при однорідних членах речення, визначити їх синтаксичну роль.
1. Всюди: і на вулицях, і круг стадіону, і обабіч дороги До заводу – росли молоді осокори, клени й каштани (В. Собко). 2. Усе в чеканні: і спілі краплі рос, землі і місяць, вишні і тополі (Б. Олійник). 3. Березу, вільху і ліщину, дубів могутність величаву і навіть тихий верболіз – люблю я ліс (Я. Воронько). 4. Рідній матері – Вітчизні все оддай – життя і труд (П. Усенко). 5. Було: трави зім'ятий запах, і лісу глухуватий гук, і небо в зоряних накрапах, і дощ, і серця перестук (В. Лучук). 6. Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок – можна було викосити косою в траві (О. Довженко).
3. Поставити розділові знаки. Визначити, чи у всіх реченнях наявні вставні одиниці. Яку стилістичну роль вони виконують?
1. Для нас у ріднім краї навіть дим солодкий та коханий (Л. Українка). 2. З борців насміхалася доля зростала проте їх громада (Я. Грабовський). 3. Злива тривала майже годину (М. Трублаїні). 4. Задзвеніли струни ще ніжніше Мабуть ти до мене думкою летиш (О. Олесь). Із сотень а може і тисяч тих з ким Андрій Семенович стикався найближче по роботі можливо лиш одиниці догадувалися як багато важила в його складному нелегкому і зрештою суворому житті поезія (В. Козаченко). 6. Хто не для інших той отже і для себе не живе (Ю. Мушкетик).
4. Поставити розділові знаки, де ще потрібно. Визначити, у яких реченнях слова справді, видно, здавалося є вставними, а у яких – ні. Зі словами певно, звичайно, кажуть, буває скласти свої речення.
1. Справді добре сміється той, хто сміється останній Стельмах). 2. Поки живий, я хочу справді жити (І. Франко). 3. Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву (І.Котляревський). 4. Видно було вже пізно, бо ніде по хатах не світилося (П. Мирний). 5. Здавалось загримів десь на небі грім (С. Васильченко). 6. Біліло небо, білястим здавалося тонко вібруюче повітря (О. Гончар).