Синтаксичного розбору складних безсполучникових речень

1. Визначити тип речення за метою висловлювання.

2. Визначити тип речення за емоційним забарвленням.

3. Визначити тип речення за відношенням до дійсності.

4. Визначити тип речення за наявністю/відсутністю сполучних засобів.

5. Записати кожну частину окремо.

6. Визначити однорідної чи неоднорідної структури аналізоване речення.

7. Визначити тип смислових відношень між частинами.

8. Охарактеризувати засоби вираження зв’язку між частинами СБР.

9. Проаналізувати кожну частину за схемою простого речення.

10. Охарактеризувати головні і другорядні члени речення.

11. Пояснити пунктуацію.

12. Подати схему речення.

ЗРАЗОК РОЗБОРУ СКЛАДНОГО БЕЗСПОЛУЧНИКОВОГО РЕЧЕННЯ

Відбились зорі у воді, летять до хмар тумани... (О. Гончар).

1. Розповідне, неокличне.

2. Стверджувальне. Семантичне елементарне, формально елементарне.

3. Безсполучникове, бо засобом зв'язку предикативних частин є інтонація переліку, що виражає логічну однорідність.

4. Речення складається з двох предикативних частин:

1) Відбились зорі у воді;

2) Летять до хмар тумани.

5. Речення з однотипними частинами.

5а. Між предикативними частинами складного безспо­лучникового речення часові відношення симетричного типу (перелік сумісних явищ).

6.ТІредикативні частини з'єднані між собою, крім інто­нації, співвідношенням способових (дійсний спосіб) форм дієслів – присудків.

7. Перша предикативна частина співвідноситься а дво­складним, поширеним, повним, неускладненим простим ре­ченням. (Головні і другорядні члени речення, словосполучен­ня аналізуються за схемою синтаксичного розбору простого речення).

8. Друга предикативна частина (аналіз за схемою прос­того речення).

9. Предикативні частини відділяються між собою комою.

10. Графічна схема: [1], [2]. Лінійна схема: [], [].

Домашнє завдання: Кобилянська М.Ф., Гуйванюк Н.В. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис: Зб. вправ. – К., 1992. – Вправи №310, 311 на с. 212.

“Затверджено”

на засіданні кафедри української мови

Протокол №9 від “12” травня 2010 року

Завідувач кафедри _______ Радіонова Т.М.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕННЯХ

Завдання І

Поставити розділові знаки. Визначити складні безсполуч­никові речення з однотипними і різнотипними предикати­вними частинами та простежити особливості прогнозова-ності/непрогнозованості частин з виявленням нейтральної, однобічної та подвійної форм синтаксичного зв'язку між ними.

1. Рідна українська мова гріє душу божественним вог­нем вона бринить для нас небесними звуками (І. Огієнко).

2. З фіксуванням професійної лексики слід поспішати у зв'я­зку з розвитком промисловості деякі ремесла стають рідкіс­ними а то й зовсім щезають... (С. Плачинда). 3. Нагнітання імперативних інфінітивних речень будь-якої побудови різко згущує стилістичні барви мовлення, воно може створювати експресивний тон значних за обсягом уривків (В. Чабанен­ко). 4. Не повинно бути у промові оратора жодного слова зараженого начебто іржею жодного смислу зробленого важко й неплавно за прикладом наших літописців нехай уникає оратор бридких і низьких жартів нехай вводить у твір свій різноманітність (Тацит). 5. У товаристві лад усяк тому радіє (Л. Глібов). 6. Ми йдемо... Шумлять гаї / Ллються пахощі розкішні / Щось кричать їм солов'ї / Щось шепочуть тра­ви пишні (О. Олесь). 1. Літо дбає зима поїдає (Народна твор­чість). В. Та знай з усіх «сьогодні» і «тепер» / лиш сила таємничої любові / тебе несе до вічних стратосфер (Ю. Клен).

Завдання II

Пояснити вживання двокрапки в складних безсполучнико­вих реченнях.

1. Так виразно ввижається мені / Болючими безсонними ночами: / Я жив колись в простому курені / Над озером з ясними берегами (О. Ольжич). 2. Очі киплять бляклою жов­чю: вилиняли від безсоння, проведеного в допиті (В. Барко).

3. Холодний розум підказував: злістю не допоможеш (Ю. Мушкетик). 4. Наснився мені чудернацький базар: / під небом, у чистому полі, / для різних людей, для щедрих і скнар, / продавалися різні Долі (Л. Костенко). 5. Я б вибрав найви-щу почесть: / У чистім і чеснім бою / На чорному мармурі ночі / Зорю записати свою (Б. Олійник). 6. Та знаю: мене колисала колиска / В краю калиновім тбнкими руками (І. Драч). 1. Повіяло леготом: звіддалік запахло зрілим хлі­бом та сіном (В. Шевчук). 8. Я не поет і не історик, ні! / Я — піонер з сокирою важкою: / Терен колючий в рідній стороні / Вирубую трудящою рукою (Я. Куліш). 9.Говори, говори, моя мила: / Твоя мова — співучий струмок (П. Тичина). 10. Вирішив не снідати: хіба можна до служби Божої хоч рісочку до рота брати?! (Г. Косинка). 11. Не треба про безголо­в'я ширше говорити: заглиблюючись мислями в нещастя, ми їх тим самим кличемо до себе (М. Зеров). 12. У курей є одна негарна риса: вони б'ють лежачого (О..Ольжич). 13. Іду зна­йомими стежками: широкий Розділ зустріне мене пшениця­ми (Г. Косинка). 14. Не повернуть минулого ніколи: / Воно пройшло і вже здається миттю (М. Рильський).

Завдання III

Пояснити вживання тире в складних безсполучникових ре­ченнях.

1. Відчинилися двері — увійшов середульший, моряк (І. Багряний). 2. Страшенна зайнятість — треба спішити на хронічні засідання в хмарі тютюнів і виголошувати без кін­ця промови про будівництво щастя (В. Барка). В. Чужинця шани ждатимеш дарма — /В твій слід він кине сміх погор­ду (Д. Павличко). 4.1 плаче коник серед трав — нема мело­дій (Л. Костенко). 5. Війнуло подихом насичених терзань — / Рішуче звівся буряний Бетховен (І. Драч). 6. І очі сму­тку зазирали в душу — / Йшла Україна в глибину століть / 3 народами весняними і сивими / Плече в плече в незвіда­ні краї (/. Драч). 7. Ударив грім — і зразу шкереберть пішло життя (В. Стус). 8. Бабине літо, бабине літо... / Жовті каштани, сині світання. / Паморозь вкрила ніжнії квіти — / Скоро вже осінь — мокра і рання (В. Коротич). 9. Ой співав би на весь голос — / Нікому співати (П. Куліш). 10. Віщуванням новим / Серце моє б'ється — / Через край із серця / Рідне слово ллється (П. Куліш). 11. Ой я в чужім краю як на пожарині, — / Ніхто мене не пригорне при ли­хій годині (Бурлацька пісня).

Завдання IV

Пояснити вживання коми в складному безсполучниковому реченні.

1. Протягом свого творчого життя Соломія Крушельни-цька проспівала десятки оперних партій, її постать овіяна легендарною славою (М. Головащенко). 2. ... Летять стежи­ни до Дніпра, / Летять хмарки, / Летять'дороги, / Зігравши куряву під ноги, / Летять студенти і монахи, / Летять мун­дири і папахи, / Летять солом'яні брилі, / Летять кленові костилі. / Летять берлини і підводи, / Летять віки. / Ле­тять народи (І. Драч). 3. Клюють ліщину співом коси, / дзвенить, мов мідь, широкий шлях (Б.-І.Антонич). 4. Біль у душу мою закрадається вужем; / відчай груди мені розпана­хує, рве (В. Симоненко). 5. Тихо дрімає сірий лан жита, річка так тихо шепче, спить гай (В. Щурат). 6. На моїм порозі пізня осінь, / Скоро захурделить вже зима... (К, Савченко). 1. Гнуться клени ніжними колінами, / Чорну хмару сріблять голуби (М. Рильський). В. Тиша. Легіт ледве віє, німіє, навіть річка не журчить (У. Кравченко). 9. Блискучий сніг, колю­чий вітер, гудуть натягнуті дроти (М. Драй-Хмара). 10. Па­хуче й густо поростають ночі, / Горять вогнем незайманим уста, / Душа, недавно дика і пуста / Знов жити і любити хоче (М. Приходько). 11. Знов на Богдановій дідизні / Істо­рії свистять вітри, / Скрегочуть місяці залізні / Неповтори­мої пори (Є. Маланюк). 12. З моря сокіл тоді степом нап'яв крила, з крил тумани поспадали скрізь по нивах (Т. Осьмач-ка) 13. Лише коцало копито об копито, шелестіли трави, рипіли сідла, місяць здіймався млиновим колом над краєм степу (Л. Мосендз).

Завдання V

, Пояснити вживання крапки з комою в складних безсполуч­никових реченнях.

1, Пеститься місячний промінь, / Лиже холодний сніг; / Чорною плямою комин / На білий килим ліг (М. Воро­ний). 2. Навколо шептала роса, ширилась аж до трав'яних утаємничених обріїв воля; воля пахла живою вільгістю, міц­ним настоєм лугових трав і молодого сіна (В. Шевчук). 3. Але мимоволі кладу на обніжок голову, засовую босі ноги в жито, випрямляюсь тілом і жду; мої нерви уже не співа­ють, а тільки дзвонять тихо: «Дзінь, дзінь!» 4. Багато ін­ших теж мирно і дружньо щебече: лише заздрісний ворон викрикує в темному ярку (В. Барка). 5. Щодня приходили й відходили байдаки, вантажені рибою або різний крамом: майоріли турецькі фелюги і комбази, молдавські дуби, а іноді й італійські та долматські шхуни (3. Тулуб).

Завдання VI

Зробити синтаксичний розбір складних безсполучникових речень, скласти їх схеми.

1. Ідуть дощі, холодні осінні тумани клубочать угорі і спускають на землю довгі мокрі коси (М. Коцюбинський).

2. Защебетав соловейко — / пішла луна гаєм (Т. Шевченко).

3. Ще сонячні промені сплять — досвітні огні вже горять (Л..Українка). 4. Знаю: з попелу сходять квіти. / Вірю: з каменю б'є джерело (А. Малишко). 5. Зникає народна мо­ва — народу більше нема!.. Вмерла мова в устах народу — вмер і народ (К. Ушинський). 6. Тарас Шевченко — поет суто народний і національний; він якнайглибше оволодів поетич­ною стихією рідної мови, значно збагативши її (Р. Зорівчак).

“Затверджено”

на засіданні кафедри української мови

Протокол № 9 від “12” травня 2010 року

Завідувач кафедри _______ Радіонова Т.М.

Практичне заняття № 12

СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З КІЛЬКОМА ПІДРЯДНИМИ

План

1. Складнопідрядні речення з послідовною підрядністю.

2. Складнопідрядні речення з однорідною / неоднорід­ною супідрядністю.

Рекомендована література

а) основна: