- •“Затверджено”
- •Б) для конспектування:
- •Питання для самоконтролю:
- •Практичні завдання
- •1. У поданих реченнях знайти відокремлені означення, пояснити умови відокремлення.
- •2. Перебудувати речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими. Виконати синтаксичний розбір одного з речень.
- •3. Записати речення з відокремленими обставинами, ставлячи пропущені розділові знаки. Яка синтаксична функція цих обставин?
- •4. Поставити розділові знаки. З'ясувати, за якої умови обставини можуть не відокремлюватися.
- •6. Поставити розділові знаки. Знайти відокремлені уточнювальні члени речення і визначити їхню синтаксичну роль.
- •7. Знайти уточнювальні члени речення, визначити, якими членами речення вони виступають. Виконати синтаксичний аналіз одного з речень.
- •8. Поставити розділові знаки. Знайти звертання і визначити їх стилістичну роль.
- •“Затверджено”
- •Питання для самоконтролю:
- •Практичні завдання
- •2. У поданих реченнях знайти узагальнювальні слова при однорідних членах речення, визначити їх синтаксичну роль.
- •3. Поставити розділові знаки. Визначити, чи у всіх реченнях наявні вставні одиниці. Яку стилістичну роль вони виконують?
- •4. Поставити розділові знаки, де ще потрібно. Визначити, у яких реченнях слова справді, видно, здавалося є вставними, а у яких – ні. Зі словами певно, звичайно, кажуть, буває скласти свої речення.
- •5. Поставити розділові знаки. Простежити, як у поданих реченнях виділяються вставні конструкції.
- •6. Виписати речення із вставленими конструкціями, визначити смислову роль вставлених одиниць. З'ясувати, чому інші структури не ввійшли до цих речень.
- •“Затверджено”
- •“Затверджено”
- •“Затверджено”
- •1. Виписати спочатку складносурядні речення, а потім прості ускладнені. Пояснити різницю між ними.
- •2. До якої групи речень (відкритої чи закритої структури) відносяться подані речення. З'ясувати, які смислові відношення наявні між частинами складносурядних речень.
- •3. Поставити розділові знаки. Пояснити їх вживання в поданих складносурядних реченнях.
- •4. Продовжити речення. Визначити смислові відношення у новостворених складносурядних реченнях.
- •5. Замінити складносурядні речення, де це можливо, іншими синонімічними конструкціями. Які смислові і стилістичні відтінки цих синонімічних засобів?
- •“Затверджено”
- •Складнопідрядне речення План
- •Рекомендована література
- •Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 342 – 368.
- •Б) для конспектування:
- •Практичні завдання
- •1. Проаналізувати складнопідрядні речення за формально-граматичною класифікацією: з'ясувати, у яких випадках підрядні частини приєднуються до головної сполучником, а у яких – сполучним словом.
- •2.Визначити різновиди складнопідрядних речень, частини яких поєднані сполучними засобами де, коли, як, куди. З'ясувати їхню синтаксичну роль у реченнях.
- •3.Проаналізувати подані складнопідрядні речення за логіко-граматичною класифікацією (визначити смислові зв'язки в реченнях).
- •4. Визначити типи підрядних речень, приєднаних за допомогою сполучника щоб.
- •5.У поданих реченнях поставити розділові знаки. Визначити типи підрядних речень.
- •Структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень План
- •Рекомендована література
- •Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 342 – 368.
- •Б) для конспектування:
- •Практичні завдання
- •1. Виконати синтаксичний аналіз речень за структурно-семантичною класифікацією.
- •5.Виписати з поданих речень просторово-ототожнені, якісно-кількісні підрядні конструкції. Накреслити схеми цих речень. Як такі речення аналізуватимуться за логіко-граматичною класифікацією?
- •6. Перебудувати подані прості речення у складнопідрядні таким чином, щоб вони були симетричної та несиметричної будови і належали до займенниково-кореляційних нерозчленованих речень.
- •9.Перебудувати прості речення у складнопідрядні розчленованої структури. Визначити тип підрядних частин за структурно-семантичною класифікацією.
- •10. Проаналізувати подані речення. З'ясувати, які з них прості, ускладнені порівняльним зворотом, а які складнопідрядні порівняльні речення.
- •12. Доповнити подані речення такими підрядними частинами:
- •Зразок розбору складнопідрядного речення
- •“Затверджено”
- •Безсполучникове речення План
- •Рекомендована література
- •Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 342 – 368.
- •Б) додаткова:
- •Сучасна українська літературна мова : підручник / о. Д. Пономарів, в. В. Різун, л. Ю. Шевченко [та ін.] / за ред. О. Д. Пономарева. – к. : Либідь, 1997. – с. 234–256.
- •Практичні завдання
- •1. Встановити смислові відношення між предикативними частинами безсполучникових складних речень, кваліфікуючи наведені структури за їхньою семантичною та формальною елементарністю/неелементарністю.
- •2.Визначити будову поданих речень, виділити серед них такі, предикативні частини яких з'єднані інтонацією.
- •3. Перетворити наведені складносурядні і складнопідрядні речення у складні безсполучникові. Пояснити різницю між ними і визначити-смислові відношення між предикативними частинами.
- •4. Прочитати кожне речення з правильною інтонацією. Визначити семантико-синтаксичні відношення між частинами безсполучникових речень. Пояснити розділові знаки в реченнях.
- •5. Визначити засоби поєднання предикативних частин у складних безсполучникових реченнях.
- •Синтаксичного розбору складних безсполучникових речень
- •“Затверджено”
- •Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 302 – 323.
- •Практичні заняття
- •1. Записати подані речення. Визначити вид складнопідрядних речень з кількома підрядними. Назвати головні і підрядні речення, проаналізувати їх за логіко-граматичною класифікацією.
- •2.Скласти речення за поданими схемами. Проаналізувати вид підрядності у кожному випадку, а також охарактеризувати сполучний засіб за формально-граматичною класифікацією.
- •“Затверджено”
- •Складні синтаксичні конструкції План
- •Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 342–368.
- •Практичні завдання
- •1. Переписати складні синтаксичні конструкції, схарактеризувати засоби зв'язку, пояснити розділові знаки.
- •2. Побудувати схеми наведених складних багатокомпонентних синтаксичних конструкцій.
- •3. Поставити розділові знаки та умотивувати їхнє використання.
- •4.Переписати текст. Знайти речення з різними видами зв'язку, накреслити його схему.
- •5.Зробити повний синтаксичний аналіз речень.
- •6. Подати схеми наведених речень та прокоментувати їхні особливості.
- •Зразок розбору багатокомпонентного складного речення з різними видами зв'язку
2.Визначити будову поданих речень, виділити серед них такі, предикативні частини яких з'єднані інтонацією.
1. Мова є канвою, на якій людина вишиває узори свого життя (П. Панченко). 2. Найкращий оратор є той, хто своїм словом і повчає слухачів, і дає насолоду, і справляє на них сильне враження (Цицерон). 3. Не славте кобзаря піснями голосними: Дзвенить йому хвалу його тридцятиструнна (П.Куліш). 4. І топчеться у вибалку туман, як білий кінь на прив'язі у стайні (В. Мелещенко). 5. Живу я розумом, а серце тихо спить (П.Куліш). 6. За столом точаться розмови, сліпий музика перехиляє чарку для чистого голосу, мостить свою кобзу, настроює струни... Співають самі струни, покірно хилить голову людська доля (Ю. Яновський). 7. Я на ваших вершинах, Карпати, Таємницю для себе відкрив – Тут же можна ще більш розпізнати Таємниці херсонських степів (В.Загороднюк). 8. А справжня слава – це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе (Л. Костенко).
3. Перетворити наведені складносурядні і складнопідрядні речення у складні безсполучникові. Пояснити різницю між ними і визначити-смислові відношення між предикативними частинами.
1. Вітру на морі не було, але клекотав сильний прибій (М.Трублаїні). 2. Дощ пройшов – і Київ зеленіє (М. Рильський). 3.І я відчуваю, як доля великого світу на наші рамена ляга (Б. Олійник). 4. Та бачу, що таки наяву тріпочуться щастя вітрила (В.Загороднюк). 5. Лежить земля, як книга розпростерта, а над нею сонце, мов небес свіча (Т. Курпіта). 6. Буяли сади навесні, І бджоли гули над садами, І птаство пісні голосні Витьохкувало до нестями (В. Мелещенко). 7. Тут раптом відчинилися двері – і увійшов четвертий (І. Багряний). 8. Як сумно думати, що той полон солодкий Душ наших був такий летючий і короткий (М. Зеров).
4. Прочитати кожне речення з правильною інтонацією. Визначити семантико-синтаксичні відношення між частинами безсполучникових речень. Пояснити розділові знаки в реченнях.
1. Вона [українська мова] вся з гомону полів, лісів і морів отчої землі, мережана сходом і заходом сонця, гаптована сяйвом місяця, зірок і переткана калиною, барвінком і вишневим цвітом; кожна її ниточка вимочена в Дунаї, криницях і струмках людської звитяги (Б. Харчук).
2. І хочеться, і прагнеться без тями до цього слова припадать устами, ридати і радіти водночас:
його не сплюндрував жорстокий час,
кривавий деспот, слідуя Закону,
не заточив, не спрятав у скарбону,
не осліпив, не вбив, не залякав,
на гріш розмінний не перекував (Р. Лубківський). 3. Норми не кайдани мови, а велике благо, вони зберігають літературну мову, тонко розмежовують її засоби залежно від мети спілкування (Л. Крисін). 4. Вітер війнув – листя з клена жовте, жовтувато-золотаве полетіло (П. Тичина). 5. Не жди сподіваної волі: вона заснула (Т. Шевченко). 6. Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна (Л. Костенко). 7. Успенівка ніколи не бачила такого розмаху й таких масштабів: усіх мужчин було вигнано на земляні роботи (Ю. Яновський).
5. Визначити засоби поєднання предикативних частин у складних безсполучникових реченнях.
1. Рима, співзвучність закінчень являє собою надзвичайно важливу приналежність прислів'їв; у ній відбивається... музичне чуття народу, його підсвідоме прагнення до повноти й краси звука (М. Рильський). 2. Танцюють зорі – на мороз чималий показують (М. Рильський). 3. Гляне – холодною водою обіллє (М. Вовчок). 4. Будеш сіяти з сумом – вродить печаль (М. Стельмах). 5. Котилось сонце в синій стелі, тополі гнулися в поклін, гудки на станції веселі кричали вітру вперегін (А Малишко). 6. Наголос у слові відіграє дуже важливу роль: він начебто цементує слово, формує його (І. Постнікова). 7. Говорити багато й добре є дар гострого розуму, говорити мало й добре є властивістю мудрого, говорити багато й погано означає дурня, говорити мало й погано є ознакою безумної людини (Ф. Ларошфуко). 8. О мово рідна! їй гаряче Віддав я серце не дарма: Без мови рідної, юначе, Народу нашого нема (В. Сосюра). 9. Ой у полі криниченька, там холодна водиченька (Народна творчість). 10. І здавалось: розтає сніжинка, умерла сніжинка на землі (М. Рильський). 11. Я знаю: труд – це бій... (В. Сосюра). 12. Пан гуляв у себе в замку, у ярмі стогнали люди (Л. Українка).
Схема