Структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень План

1. Структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень у дослідженнях мовознавців.

2. Типологія складнопідрядних речень за наявністю показників зв’язку у головній та підрядній частинах.

   1. Складнопідрядні речення із співвідносним зв’язком.

      1. Займенниково-співвідносні.

      2. Сполучниково-співвідносні.

   2. Складнопідрядні речення із неспіввідносним зв’язком.

      1. Передбачуваний зв’язок.

      2. Непередбачуваний зв’язок.

3. Речення нечленованого типу.

   1. СПР із займенниково-кореляційним зв’язком.

   2. СПР прислівного типу.

      1. Присубстантивні речення.

      2. Речення прикомпаративного типу.

      3. СПР з’ясувальні.

      4. Речення з підрядною локативною частиною.

4. Речення членованого типу.

   1. Власне-детермінантні структури.

   2. Детермінантно-кореляційні СПР.

Рекомендована література

а) основна:

1. Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 342 – 368.

2. Сучасна українська мова. Синтаксис : навч. посібник / С. П. Бевзенко, Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. – К. : Вища шк., 2005. – С. 176–198.

3. Синтаксис української мови: підручник / П. С.Дудик, Л. В. Прокопчук. – К. : ВЦ «Академія», 2010. – С. 260–290.

4. Синтаксис української мови: підручник / К. Ф. Шульжук. – К. : ВЦ «Академія», 2004. – С. 302–339.

5. Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови : Проблемні питання : навч. посібник / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К. : Вища шк., 1994. – С. 416–586.

Б) для конспектування:

1. Слинько І. І. Сполучник чи сполучне слово / І. І. Слинько // УМЛШ. – 1987. – № 4. – С. 31–36.

2. Медушевський А. П. Структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень / А. П. Медушевський // УМЛШ. – 1974. – № 10. – С. 83–85.

Практичні завдання

1. Виконати синтаксичний аналіз речень за структурно-семантичною класифікацією.

Косарі затягли пісню, так що аж луна пішла понад ставом (І. Нечуй-Левицький).А де нема любові і страждання, там не живе, не б’ється і життя (О.Олесь). З затишної долини сани викотились на височеньку греблю і зразу ж потрапили в шумовиння вітрів, що несли на своїх одволожених крилах подих весни (М.Стельмах).Серед великих світочів духу, яких дали людській цивілізації народи нашої країни, одне з найперших місць належить геніальному синові України Тарасові Шевченку (О.Гончар). Якщо ти дерева садив і від добрих своїх трудів став, мов яблуня, сивий – ти щасливий (В. Бичко).

2. Виписати з поданого тексту складнопідрядні підметові та присудкові речення. Проаналізувати їх за структурно-се­мантичною класифікацією, запропонованою І.І. Слиньком, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянською.

1. Віддайте мені мову, якою мій народ мене благословив (Л. Костенко). 2. Хто хоче бути вольовою людиною, той не може не побороти в собі невпевненість (М.Хвильовий). 3. В кім юная душа, той не сивіє з горя (17. Тичина). 4. З околиці села видно, як далі, у бік річки, лютує стихія (О. Гончар). 5. Він був точнісінько такий, як ото бачив колись Василько його рисунок на столі в інженера (О.Довженко). 6. Не вин­на ти, що я не маю долі, не винна ти, що я така нещасна (Л. Українка). 7. Які мама й татко, таке і дитятко (Народна творчість).

3. Записати складнопідрядні речення. Простежити, які з них є розчленованими, а які нерозчленованими структурами. Проаналізувати за структурно-семантичною класифікацією (запропонованою І.Р. Вихованцем) нерозчленовані складнопідрядні речення.

1. Не хочу я, щоб знов пекла мене війна в журбі (Г. Тю­тюнник). 2. Цього року старожили не бачили різдвяних зір,бо небо стояло в сірій сорочці будня (М.Хвильовий). 8. Де легко під гору, там важко з гори (А. Листопад). 4. Посада директора вимагає неабиякої енергійності, що й зумовило мою відмову від неї (3 часопису). 5. Уже настільки втомлена душа, що їй не допоможе навіть слово (Т.Севернюк). 6. Сон­це сідало за горами, за високими тополями, що стояли на горі (І.Нечуй-Левицький). 7. І сміх і плач – се рідні два брати, коли від болю серце рветься (М. Вороний). В. Немає гірше, як в неволі про волю згадувати (Т. Шевченко).

4.Визначити, які з поданих речень є присубстантивно-означальними, предметно-ототожненими, з'ясувальними та які­сно-ототожненими підрядними реченнями. Накреслити схе­ми речень. Зробити повний синтаксичний аналіз одного з'ясувального речення.

1. Казка – це свіжий вітер, який роздмухує вогник дитячої мрії і мови (І. Цюпа). 2. Каліка той, що не здатен предківщиною дорожити (О.Гончар). 3. Бачить хлопчик, як людська робота сходить ще невиданим зелом (М. Рильсь­кий). 4. Не можу пригадать, кого я ждав на вулиці старого міста (Т. Осьмачка). 5. Але все це, зрештою, не таке страшне, яким вважається з першого погляду (Ю. Шовкопляс). 6. Го­ре тоді тому, хто зважиться іти через Сиваш, не знаючи бро­дів! (О. Гончар). 7. Яка грушка, така й юшка (Народна твор­чість).