
- •“Затверджено”
- •Б) для конспектування:
- •Питання для самоконтролю:
- •Практичні завдання
- •1. У поданих реченнях знайти відокремлені означення, пояснити умови відокремлення.
- •2. Перебудувати речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими. Виконати синтаксичний розбір одного з речень.
- •3. Записати речення з відокремленими обставинами, ставлячи пропущені розділові знаки. Яка синтаксична функція цих обставин?
- •4. Поставити розділові знаки. З'ясувати, за якої умови обставини можуть не відокремлюватися.
- •6. Поставити розділові знаки. Знайти відокремлені уточнювальні члени речення і визначити їхню синтаксичну роль.
- •7. Знайти уточнювальні члени речення, визначити, якими членами речення вони виступають. Виконати синтаксичний аналіз одного з речень.
- •8. Поставити розділові знаки. Знайти звертання і визначити їх стилістичну роль.
- •“Затверджено”
- •Питання для самоконтролю:
- •Практичні завдання
- •2. У поданих реченнях знайти узагальнювальні слова при однорідних членах речення, визначити їх синтаксичну роль.
- •3. Поставити розділові знаки. Визначити, чи у всіх реченнях наявні вставні одиниці. Яку стилістичну роль вони виконують?
- •4. Поставити розділові знаки, де ще потрібно. Визначити, у яких реченнях слова справді, видно, здавалося є вставними, а у яких – ні. Зі словами певно, звичайно, кажуть, буває скласти свої речення.
- •5. Поставити розділові знаки. Простежити, як у поданих реченнях виділяються вставні конструкції.
- •6. Виписати речення із вставленими конструкціями, визначити смислову роль вставлених одиниць. З'ясувати, чому інші структури не ввійшли до цих речень.
- •“Затверджено”
- •“Затверджено”
- •“Затверджено”
- •1. Виписати спочатку складносурядні речення, а потім прості ускладнені. Пояснити різницю між ними.
- •2. До якої групи речень (відкритої чи закритої структури) відносяться подані речення. З'ясувати, які смислові відношення наявні між частинами складносурядних речень.
- •3. Поставити розділові знаки. Пояснити їх вживання в поданих складносурядних реченнях.
- •4. Продовжити речення. Визначити смислові відношення у новостворених складносурядних реченнях.
- •5. Замінити складносурядні речення, де це можливо, іншими синонімічними конструкціями. Які смислові і стилістичні відтінки цих синонімічних засобів?
- •“Затверджено”
- •Складнопідрядне речення План
- •Рекомендована література
- •Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 342 – 368.
- •Б) для конспектування:
- •Практичні завдання
- •1. Проаналізувати складнопідрядні речення за формально-граматичною класифікацією: з'ясувати, у яких випадках підрядні частини приєднуються до головної сполучником, а у яких – сполучним словом.
- •2.Визначити різновиди складнопідрядних речень, частини яких поєднані сполучними засобами де, коли, як, куди. З'ясувати їхню синтаксичну роль у реченнях.
- •3.Проаналізувати подані складнопідрядні речення за логіко-граматичною класифікацією (визначити смислові зв'язки в реченнях).
- •4. Визначити типи підрядних речень, приєднаних за допомогою сполучника щоб.
- •5.У поданих реченнях поставити розділові знаки. Визначити типи підрядних речень.
- •Структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень План
- •Рекомендована література
- •Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 342 – 368.
- •Б) для конспектування:
- •Практичні завдання
- •1. Виконати синтаксичний аналіз речень за структурно-семантичною класифікацією.
- •5.Виписати з поданих речень просторово-ототожнені, якісно-кількісні підрядні конструкції. Накреслити схеми цих речень. Як такі речення аналізуватимуться за логіко-граматичною класифікацією?
- •6. Перебудувати подані прості речення у складнопідрядні таким чином, щоб вони були симетричної та несиметричної будови і належали до займенниково-кореляційних нерозчленованих речень.
- •9.Перебудувати прості речення у складнопідрядні розчленованої структури. Визначити тип підрядних частин за структурно-семантичною класифікацією.
- •10. Проаналізувати подані речення. З'ясувати, які з них прості, ускладнені порівняльним зворотом, а які складнопідрядні порівняльні речення.
- •12. Доповнити подані речення такими підрядними частинами:
- •Зразок розбору складнопідрядного речення
- •“Затверджено”
- •Безсполучникове речення План
- •Рекомендована література
- •Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 342 – 368.
- •Б) додаткова:
- •Сучасна українська літературна мова : підручник / о. Д. Пономарів, в. В. Різун, л. Ю. Шевченко [та ін.] / за ред. О. Д. Пономарева. – к. : Либідь, 1997. – с. 234–256.
- •Практичні завдання
- •1. Встановити смислові відношення між предикативними частинами безсполучникових складних речень, кваліфікуючи наведені структури за їхньою семантичною та формальною елементарністю/неелементарністю.
- •2.Визначити будову поданих речень, виділити серед них такі, предикативні частини яких з'єднані інтонацією.
- •3. Перетворити наведені складносурядні і складнопідрядні речення у складні безсполучникові. Пояснити різницю між ними і визначити-смислові відношення між предикативними частинами.
- •4. Прочитати кожне речення з правильною інтонацією. Визначити семантико-синтаксичні відношення між частинами безсполучникових речень. Пояснити розділові знаки в реченнях.
- •5. Визначити засоби поєднання предикативних частин у складних безсполучникових реченнях.
- •Синтаксичного розбору складних безсполучникових речень
- •“Затверджено”
- •Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 302 – 323.
- •Практичні заняття
- •1. Записати подані речення. Визначити вид складнопідрядних речень з кількома підрядними. Назвати головні і підрядні речення, проаналізувати їх за логіко-граматичною класифікацією.
- •2.Скласти речення за поданими схемами. Проаналізувати вид підрядності у кожному випадку, а також охарактеризувати сполучний засіб за формально-граматичною класифікацією.
- •“Затверджено”
- •Складні синтаксичні конструкції План
- •Загнітко а. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНу, 2001. – с. 342–368.
- •Практичні завдання
- •1. Переписати складні синтаксичні конструкції, схарактеризувати засоби зв'язку, пояснити розділові знаки.
- •2. Побудувати схеми наведених складних багатокомпонентних синтаксичних конструкцій.
- •3. Поставити розділові знаки та умотивувати їхнє використання.
- •4.Переписати текст. Знайти речення з різними видами зв'язку, накреслити його схему.
- •5.Зробити повний синтаксичний аналіз речень.
- •6. Подати схеми наведених речень та прокоментувати їхні особливості.
- •Зразок розбору багатокомпонентного складного речення з різними видами зв'язку
“Затверджено”
на засіданні кафедри української мови
Протокол №9 від “12” травня 2010 року
Завідувач кафедри _______ Радіонова Т.М.
Практичне заняття №1
ФОРМАЛЬНЕ І СЕМАНТИЧНЕ УСКЛАДНЕННЯ СТРУКТУРИ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ
План
Категорія ускладнення в сучасній українській мові. Семантичне й формальне ускладнення, їх суть.
Умови відокремлення. Напівпредикативність як основна категорія відокремлення.
Типи відокремлення членів речення, їх морфологічне вираження.
Особливості опосередкованого синтаксичного зв’язку.
Звертання в структурі речення: статус і функції.
Рекомендована література
а) основна:
Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис / І. Р. Вихованець – К., 1994. – С. 112–113.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : монографія / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 2001. – С. 182-186.
Кадомцева Л. О. Українська мова: Синтаксис простого речення / Л. О. Кадомцева – К., 1985. – С. 62–92.
Каранська М. У. Синтаксис сучасної української літературної мови / М.У. Каранська – К., 1993. – С. 75 –110.
Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання : навч. посібник / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К. : Вища шк., 1994. – С. 306– 403.
Сучасна українська літературна мова : підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко [та ін.] / за ред. О. Д. Пономарева. – К. : Либідь, 1997. – С. 273-301.
Б) для конспектування:
Будько М.В. Проблема простого ускладненого речення у вітчизняному мовознавстві / М.В. Будько // Мовознавство. – 1994. – № 3. – С. 63-68.
Островська Л. Відокремлений атрибут в структурі простого формально ускладненого речення / Л. Островська // Лінгвістичні студії: зб. наук. праць / Донецький нац. ун-т; наук. ред. А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 2003. – Вип. 11. – Ч. 1 – С. 215–221.
в) додаткова:
Кульбабська О. Поліпропозитивні прості речення в сучасній українській літературній мові / О. Кульбабська // Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / Донецький нац. ун-т; наук. ред. А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 2003. – Вип. 11. – Ч. 1. – С. 158–163.
Мірченко М. Категорії предикативності і предикатності у системі речення / М. Мірченко // Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / Донецький нац. ун-т; наук. ред. А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 1997. – Вип. 3. – С. 8–27
Мойсієнко А. К. Структурно-семантична організація простого ускладненого речення / А.К. Мойсієнко. – К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2006. – 167 с.
Прияткина А.Ф. Русский язык : Синтаксис осложненного предложения : учеб. пособие для філол. спец. Вузов / А. Ф. Прияткіна – М. : Высшая школа, 1990. – 176 с.
Питання для самоконтролю:
У чому виявляються особливості напівпредикативного зв’язку у його співвідношенні з предикативним?
Назвіть основні ознаки семантично ускладненого речення?
Охарактеризуйте основні вияви формального ускладнення простого речення.
Якими лінгвістичними засобами досягається відокремлення?
Які загальні та часткові умови відокремлення другорядних членів речення?
Охарактеризуйте відокремлені члени речення за способом морфологічної реалізації та синтаксичної функції в реченні.
Які синтаксичні конструкції називаються звертанням?
Які особливості зв’язку звертання з членами речення?
Від яких синтаксичних конструкцій, формально тотожних, слід відмежовувати звертання?
Чим відрізняються звертання від вокативних речень? Чи принциповою є ця відмінність? Як розглядається це питання в літературі?
Дайте тлумачення опосередкованого синтаксичного зв’язку і назвіть його основні ознаки.
Чи можна вважати, що відокремлені члени речення – це сконденсовані підрядні речення (О.Х. Востоков, Ф.І. Буслаєв, М.І. Греч та ін.)?