Просте речення

Теоретичні питання:

1. Просте речення як синтаксична одиниця. Різні підходи до його визначення.

2. Граматичні категорії речення.

3. Типи речень за модальністю.

4. Типи речень за експресією.

5. Членовані й нечленовані прості речення; односкладні й двоскладні; повні й неповні; поширені й непоширені; ускладнені й неускладнені. Загальна характеристика.

6. Типи речень за структурою.

7. Прагматична класифікація речень.

Рекомендована література

а) основна:

1. Бевзенко с.П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. Посібн. – к.: Вища шк., 2005. – с.14-22

2. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К., 1993. – С. 51-63, 94-105.

3. Загнітко А.П. Український синтаксис. Ч.1. – К., 1996. – С. 41-72.

4. Каранська М.У. Синтаксис сучасної української мови. – К., 1995. – С. 5-22.

5. Синтаксис української мови : підручник / П.С. Дудик, Л.В.Прокопчук. – К. : ВЦ «Академія», 2010. – С.91-126

6. Слинько І.І. та ін. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання. – К., 1994. – С. 69-102.

б) додаткова:

1. Дудик П.С. Спонукальні речення і слова-речення // Українська мова і література в школі. – 1971. – №9. – С. 30-35.

2. Загнітко А.П. Граматичний аналітизм і реченнєва структура// Лінгвістичні студії: Зб. Наук. Праць. Вип.1. – Донецьк: ДонДУ, 1994. – С.41-64.

3. Кононенко В.І. Нові тенденції розвитку сучасного синтаксису // Українська мова і література в школі. – 1973. – №1. – С. 19-27.

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К., 1994. – С. 308-329.

2. Сучасна українська літературна мова / За ред. О.П. Пономарева. – К., 2001. – С. 237-243.

Практичні завдання

1. Використовуючи речення з наведеної поезії, схарактеризуйте основні його ознаки як мовної одиниці. Доведіть, що між предикативністю і модальністю існує тісний зв'язок.

Мамо, не печалься, я прийду.

Хату влітку вибілим з тобою.

Вирвем на городі лободу,

Приженем корову з водопою…

Мамо, крізь негоди я прийду,

В твої очі гляну сумовиті

І на тебе – рідну і святу –

Помолюся тихо в цьому світі.

Н.Півторацька

2. Прочитайте. Випишіть спонукальні речення. Визначте, за допомогою яких засобів граматично оформлюється у них спонукання до дії.

Землю зігрій-но, дай волю траві, весно імлиста, запізня! (З тв. К.Чернишова). Хай же щастям завжди ясніє некриклива твоя краса! (В.Симоненко). Щоб краплі калини яріли, мов кров, де зраді виноситься докір. І чиста радість юним солов'єм нехай тобі співає довго-довго! (З тв. Я.Півторацької). Давайте вертатись (А. Головко). Пан іще гірше розгнівався: –Геть ту дитину! – гукнув, – геть! (Марко Вовчок). Гей! Ти! – гукнув голова. – Відчини! Чув? Чіпко! — Дивіться, дивіться-бо! — крикнув Колісник, упираючи очі на середню дівчину (3 тв. Панаса Марного).

3.Охарактеризувати речення за емоційним забарвленням та за відношенням до дійсності.

1. Я голубе платтячко, бачте, наділа дівоцьке, косу по-скромному заплела – заговіла, а ви такий бідний та саміт­ний, що й сьогодні не розговієтеся (М. Куліш). 2. Куди б не йшли, де б не спинились, Порожнє поле у очах, Щоб серце судорожніш билось По непереспаних ночах, Щоб серце свій передчувало Останній скорч. А мертвий зір Все бачи­тиме: даль, навалу І нерозкаяний простір (Є. Маланюк). 3. Правда, він не дуже був схожий на нашого діда, бо був голий, як у бані, і борода була в нього не біла, а руда, присма­лена вогнем, а волосся на голові стояло сторч і аж цвірчало в полум'ї (О.Довженко). 4. Я поспішаю, щоб уже ніколи біль­ше не розлучатися, з тобою, щоб навіки назвати своєю і наза­вжди поєднати наші долі! (В. Малик). 5. Звичайно, не боки облежувати та саламаху їсти, а теж нести військову службу (В. Малик). 6. От тільки як же ви тепер? (В. Малик).