Питання для самоперевірки:

1. У чому полягає сутність синтаксису як науки і як синтаксичної будови мови?

2. Розкрийте погляди мовознавців на об’єкти синтаксису.

3. Чому саме речення є центральною синтаксичною одиницею, а словосполучення й мінімальна синтаксична одиниця підпорядковані йому?

4. Назвіть аспекти вивчення синтаксису. У чому сутність функціонального синтаксису?

5. Назвіть типи синтаксичного зв’язку в межах словосполучення, простого і складного речення.

6. У чому специфіка предикативного зв’язку? Назвіть його диференційні ознаки.

7. Охарактеризуйте різновиди підрядного реченнєвотвірного зв’язку. У чому особливість недиференційованого синтаксичного зв’язку?

8. З’ясуйте специфіку сурядного зв’язку. Встановіть його диференційні ознаки.

9. Вмотивуйте основні різновиди реченнєвомодифікаційних зв’язків

10. Висвітліть основні різновиди підрядного прислівного зв’язку на рівні словосполучення.

11. Розмежуйте поняття передбачуваності / непередбачуваності та обов’язковості / необов’язковості на рівні словосполучення та речення.

“Затверджено”

на засіданні кафедри української мови

Протокол №9 від “12” травня 2010 року

Завідувач кафедри _______ Радіонова Т.М.

Практичне заняття №3-5 Словосполучення Теоретичні питання:

1. Словосполучення як синтаксична одиниця.

2. Словосполучення й слово. Словосполучення й речення. Номінативна функція словосполучень.

3. Типи словосполучень:

а) за характером смислових відношень між компонентами;

б) за видом синтаксичного зв’язку;

в) за морфологічним вираженням компонентів;

г) за будовою;

ґ) за рівнем злитості компонентів;

4. Методика вичленування словосполучень.

Контрольна точка №2 на практичному занятті №5 з теми «Словосполучення».

Рекомендована література а) основна:

1. Бевзенко С.П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. Посібн. – К.: Вища шк., 2005. – С.14-22

2. Вихованець І.Р. Граматика української мови. – К.: Либідь, 1973. – С. 181-212.

3. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис:Монографія. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – С. 48-64

4. Слинько І.І. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання. – К.: Вища шк., 1994. – С.19-55.

5. Сучасна українська мова / За ред. О.Д. Пономарева. – К.: Либідь, 2001. – С. 227-233.

6. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови: Підручник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – С. 31-41

Б) додаткова:

1. Балко М. Еволюція поглядів на статус і структуру ціліс­них словосполучень сучасної української мови // Лінгвісти­чні студії: 36. наук, праць. Вип. 10. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – С. 32-37.

2. Вінтонів М.О. До питання про керування як тип підрядного прислівного синтаксичного зв’язку//Вісник Донецького інституту соціальної освіти. Серія філологія. Журналістика. Т.1. Випуск 1. – Донецьк, 2006. – С. 23-29.

3. Фоменко Ю. В. Типи синтаксически неразложимых словосочетаний в русском языке // Рус. яз. в шк. – 1981. – № 1. – С. 92-100.

Практичні завдання

1. Визначити різновиди словосполучення за морфологічним вираженням головного слова.

Відбувається вперше, усе про них, нічого не поробиш, якийсь із них, краща за всіх студентів нашого курсу, далеко від нашого міста, процес відродження, користуючись довідником, особливий інтерес, щирий серцем, торговельні зв'язки, радник Президента, велич нашої нації, історична пам'ять, відрізати пів'яблука, побачити женьшень, тричі на рік, четвертий за списком, український парашутист, проводити акцію, народна духовність, опинитися близько, носити пісок лопатою, квартира з трьома кімнатами, широкий в плечах, байдужий до всього, два вікна, дехто в білому, по-зимовому холодно, задовго до сесії, далеко в ліс, відчинити вікно, дехто з присутніх, радіючи від щастя, студент-відмінник.

2. Охарактеризувати словосполучення за злитістю компонентів

Щось приємне; берег Десни; група студентів; хлопець з дівчиною; один з них; шовкові трави; з Києва до Донецька; гетьманське серце; простягається аж до Сейму; початок весни; підпав під владу; наказав виконати; переходив Десну; дивився на переправу; може спізнитися.

3. Визначити смислові відношення між головним та залежним словом

У козацькому житті; потоне разом з людьми; закінчив вичитувати; гілка калини; прихід весни; запропонував відпочити; будинок над морем; прагнення перемогти; білизна снігу; сидів на коні; готовий до праці; летіти над землею; ввійти в річку; міг здатися.

4. Охарактеризувати тип прислівного синтаксичного зв'язку між головним та залежним словом.

Влетіти крізь вікно; навішувати на ялинку; читання вго­лос; командир загону; щось тривожне; наказ директора; чер­воні троянди; почати працювати; вартий уваги; ранкові ту­мани; писати олівцем; дівчина-інженер; йти годину; зустріч на майдані; наш плакса; нова УРП; швидко біг; привіз бра­тові; написав твір; не випив соку.

5. Визначити тип словосполучення за будовою. Складні словосполучення розчленуйте на прості. Вкажіть на поєднання слів, що становлять одну граматичну форму.

Золото високої проби, чай першого сорту, дівчина в зеленому пальті, жити душа в душу, буду вивчати мову, краплини роси блищать, тканина вишневого кольору, хочу відпочити вдома, дати консультацію студентам, мушу відмовитися від пропозиції, при написанні зробити помилку, любов матері до сина, завернути книгу в целофан, студент третього курсу, сердечна розмова з товаришем, зустріти з радісною усмішкою, лекція на педагогічну тему, тягнутися на багато кілометрів, діти молодшого віку, вияв великої поваги, хлопець високого росту, від покоління до покоління, сердечна розмова з давнім товаришем, підняти двадцять кілограмів, вузькі сільські вулиці, міг працювати, будемо розмовляти щиро, семеро братів, хочу заспокоїтись, рівні ряді струнких тополь, навпроти редакції.