6. Згрупуйте односкладні речення за типами. Де можливо, перетворіть їх на двоскладні. Поясніть, як при цьому змінюється зміст речення. Яка мета вживання односкладних речень?

1. До завірюхи треба кожуха. 2. Буває март за всі місяці варт. 3. До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки. 4. Як сіно ко­сять, то дощів не просять. 5. Не насушиш насіння – посушиш голову. 6. З чужого воза серед дороги злізай. 7. Позич, голий, сорочки! 8. Хоч не пишно, так затишно. 9.Немає в що й солі зав’язать. 10. Стільки має, як голодний за зубами. 11. З'ївши калач, знов берися до хліба. 12. За одного вченого дають де­сять невчених. 13. Розуму ніколи не позичиш. 14. Не учися розу­му до старості, але до смерті. 15. Проковтнути хочеться, а пробувати ліньки. 16. Розумного на покуті саджають для честі, а дурня – для сміху. (Народна творчість).

7. Визначте семантичні різновиди безособових речень: 1) ви­ражають стан природи чи оточення; 2) психічний чи фізичний стан лю­дини, її переживання; 3) різні модальні значення; 4) дію невизначеного діяча, неусвідомленої сили; 5) дію, відокремлену від діяча. Вкажіть засо­би вираження головного члена.

1.Там много війська понажено. У три ряди бідних, безщас­них невольників посаджено. По два та по три докупи посковано, по двоє кайданів на ноги покладено, сирою сирицею назад руки пов'язано (Н. тв.). 2.Ой, у полі жито копитами збито, Під білою березою козаченька вбито, Ой, убито, вбито, затяг­нено в жито, Червоною китайкою личенько закрито (Н.тв.). 3.І світає, і смеркає. День Божий минає. 4. І досі сниться: під горою, Між вербами та над водою Біленька хаточка. 5. Смер­калося. Із Лисянки кругом засвітило: Ото Гонта з Залізняком люльки закурили. 6. Не їсться, не п'ється, і серце не б'ється, і очі не бачать, не чуть голови! (З тв. Т.Шевченка). 7. Лиш в праці варто і для праці жить (І.Франко). 8. Варта спить, на вулицях безлюдно (Леся Українка.). 9. Однак мене морозить (М.Коцюбинський). 10. Снігом віконечко наше забило... (П. Козланюк.). 11. Василині було чогось со­ром (І.Нечуй-Левицький). 12. У пасіці пахло медом (І. Нечуй-Левицький). 13. Над го­ловою загуркотіло (М.Коцюбинський). 14. Щось не щастить йому (М.Коцюбинський). 15. Віковічні перелоги тут давно розорано (І.Цюпа). 16. Хліб! Скільки про нього сказано добрих слів, складено віршів, про­співано пісень (Газ.). 17. І стало тихо скрізь (П.Тичина). 18. Іти їм слід було швидше (Г.Тютюнник). 19. Мені просто везе (О.Левада.). 20. На подвір’ї було темно, а далі почало чогось видніти (С.Васильченко)

8. Визначте групи інфінітивних речень за модальністю та структурою головного члена. Схарактеризуйте їхні інтонаційні особливості.

1. Як же його у неволі жити без надії? 2. То що ж мені тепер робити з цими поганцями? 3. Де ж заховатися мені? Що діяти? (З тв. Т.Шевченка). 4.Против рожна перти, Против хвиль пли­сти, Сміло аж до смерти Хрест важкий нести (І. Франко). 5.Чому не жити й вам на цім верхів’ї? (Леся Українка). 6. Що ж тепер робити? Зайти в кімнату і втішати Валентину Сидорівну? (О.Копиленко). 7. Відродити національну святиню – Києво-Могилянську академію! (Газ.). 8. Кому ж мені написати? (О.Гончар). 9. І по якій іти дорозі, і чим би матері вгодить? (Дніпрова Чайка.)10. Нам твій наказ у серцях мати, 3 ним жити, йти і здобувати (Ю.Липа). 11. Чи не підтягнути й собі?.. (М.Стельмах). 12. Запрягти до саней чо­тири чалі коні і в чвал, і в чвал! (Б.-І.Антонич). 13. Чи, малорос, я не доріс до чину, Щоб Україну вже не крадькома Любити, наче матір до загину (В.Лучук). 14. Вже б покласти кінець всім незго­дам і щоб кожен народ поважать (П.Тичина). 15. Україно! Не зміря­ти і віками Вроду твою журавлину, Не обезлистити навіть сніга­ми Мову твою тополину (А.Демиденко). 16. Рушать! Рушать! – і рушили (Марко Вовчок). 17. Побачити б хоч назирці, впівока і закропити спраглий погляд свій (В.Стус).