33. Із поданого тексту випишіть обставини разом з пояснюва­ними словами, з'ясуйте їх значення та способи вираження. Поясніть пра­вопис прислівників.

Все почалося просто: з-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної синьої хмари. Залитий сонцем степ одразу при­нишк, затаїв подих, мовби чекаючи, що з цього вийде. А ріже­чок тим часом уперто вигонився угору, розростався вшир, по­ступово перетворюючись в тучу, в темно-синій гірський хребет, що незабаром уже закрив собою величезний сектор неба.

І ось раптом хребет розломився, вогняна тріщина прокоренилась впоперек нього, згори до самого низу. Загриміло, і по­легшено зітхнув степ, радісніше стало навкруги (О. Гончар).

34. Із творів художньої літератури випишіть речення з обстави­нами всіх типів. Після кожного в дужках зазначте тип обставин.

35. Розмежуйте обставини і неузгоджені означення, виражені прийменниковими конструкціями, та конструкції з синкретичним (обста­винно-означальним) значенням.

1. Височить ось, як і восени, прадідна груша, куняє, мов ста­рий кінь, знайомий журавель над криницею (П. К.). 2. Дружно курились димарі хат, рипіли журавлі біля криниць (А. Г.). 3. Над селом стояв звичайний в обідню пору туман (М. К). 4. Школа над морем (О. Донч.). 5. Серед Росі неначе лежав невеличкий острівець із прездорового каміння, без ладу накиданого купа­ми (І. Н. -Л.). 6. Пішла слава, що Дротівна Маруся і горда і пиш­на; і за тутешніх парубків не хоче, а жде собі панича із-за моря (Г. К.-О). 7. Марія встала із-за прядки і почала додому збира­тись (А. Г.). 8. До батька Миколи приїхали гості, із заходу сон­ця і сходу країни (О. Мак.). 9. – Матусю моя, лебідонько моя! Звідкіль тебе ждати, звідкіль виглядати? Чи з заходу, чи з схо­ду, чи з синього моря, чи з широкого степу? (І. Н.-Л.).

36. Складіть із поданими сполученнями слів речення так, щоб вони виступали то в ролі обставин, то як означення.

Над озером, на узліссі, в кінці городу, в росі, без втрат, на світанку.

37. Виконайте синтаксичний аналіз членів речення за схемою:

1. Головні члени речення:

а) підмет – простий або складений, чим виражений;

б) присудок – тип за структурою (простий, складений чи складний) та морфологічним вираженням.

2. Другорядні члени речення:

а) додаток – прямий чи непрямий, морфологічне вираження;

б) означення – узгоджене чи неузгоджене, тип зв'язку з оз­начуваним словом, непоширене чи поширене, морфологічне вираження;

в) обставина – різновид за значенням, морфологічне вира­ження.

1. Люблю я ліс. Дрімотний ліс. Він партизанові приніс жа­даний захист і спочинок (П. В.). 2. Рад би ще він раз побачить отаку зиму! (В. Сос). 3. Червоніло ціле море колосків пшениці (М. К.). 4. Двоє каченят випливали на плесо (О. Г.). 5. Плинуть думоньки, думи-гуси, прагнуть в бурях морських спочить (Г. Св.). 6. Хмарини сизіють від бурі, з шаленства (В. Бар.). 7. На довгій ниві днина не одна завіяним зерням скотилась в осінь (К. Ч.). 8. Єдина стеля мистецтва – правда (Л. К.). 9. Чумаць­кий Шлях на небі був схожий на росистий слід на землі (Г. Т.).

38. Підкресліть головні й другорядні члени речен­ня, визначте різновиди та засоби вираження другорядних чле­нів речення.

Зразок: До.нас природа щедрою була (Кост.).

Була щедрою (до кого?) до нас — непрямий додаток, виражений іменником у родовому відмінку з приймен­ником.

В-І. 1. У сосен державний гімн: «Ненавиджу дрова з древа!» (Кост.) 2. Зникла, крізь землю кудись провали­лась Відьма-Зима (Олесь). 3. Гетьман подякував за тую дбайливу прихильність і просив поздоровити княгиню (Леп.). 4. Йонька завмер з люлькою в зубах, дав знак зу­пинитися (Тютюн.). 5. А батько руку простягає І на ніч спати йде під тин (Олесь). 6. Олена стояла біля столу з глечиком пінистого молока, соромливо припрошувала (Тютюн.). 7. Скоро серпень надійде ясний на поля не­осяжні й сині (Филип.). 8. Люблю хати древлянського Полісся (Кост.).

В-2. 1. Стоїть казковий теремочок у білих привидах беріз (Кост.). 2.1 Улас задумав поступати в Харківський університет (Тютюн.). 3. І ніч у зламах врубелівських крил стояла довго в нього за плечима... (Кост.) 4. 'Диву­вався й Оксен постійним вимогам Дороша відпустити Павла для роботи на фермі (Тютюн.). 5. Гострим полис­ком хвилі спалахують після бурі у місячну ніч (Укр.). 6. Двадцяте століття над прірвою хилить розбиті коліна (Шевченко). 7. Господи, чому ж ти нас позабув і дозво­лив нелюдам збезчестити гроби наших предків? (Граб.)

“Затверджено”

на засіданні кафедри української мови

Протокол №9 від “12” травня 2010 року

Завідувач кафедри _______ Радіонова Т.М.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №12