29. Підкресліть і схарактеризуйте обставини умови та допусту.

1. При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний (Л. У.). 2. Незважаючи на спеку й ду­хоту, косарі співали косарських пісень; їх голоси змішувались з пташиним щебетанням, з тріщанням трав'яних коників (І. Н.-Л.). 3. Й уже усенький світ їй би [душі] облітати, обма­цати, осягнути, аби нагадати тобі та й собі, що, попри буден­ні потреби, є ще й вищі, духовні, без яких їй жити якось не спідручно (В. Лев.). 4. Незважаючи на таку рань, було вже зо­всім тепло (О. Г.). 5. Лежавши на печі, держави не збудуєш (М.Д.-Х.).

30. Знайдіть обставини способу дії. Поясніть, чим вони вира­жені. З'ясуйте їх семантичні відтінки.

I. 1. На клумбах, загонисто, розмашисто, закинувши назад голівки, мріють в безсоромній знемозі тюльпани, півонії, півни­ки (В. В.). 2. Сірі, ледве помітні в тумані плавні непривітно шу­міли (М. К.). 3. Дорога текла втомлено, мов ріка (Я. 3.). 4. Вал­ка тоді розсипалася по степу й сунула цеп за цепом усе ближче (А. Г.). 5. Над бором хмари муром (Я. 77). 6. Може, моя то Вкраї­на біліє черідкою хат (Л. К). 1. Василина розходилася у танцях. Вона то плавала лебедем, то йшла павою, то пурхала метели­ком, то линула ластівкою (7. Н.-Л).

II. 1. Життя кінчається і починається... Та сама вічність, з якої ми приходимо і до якої знов повертаємося. Все просто, мудро й моторошно. 2. Лисицею по сивих стернях літ підкра­лася похмура старість. 3. Дивився спідлоба, важко кудись вдалеч і міряв землю – за кроком крок, за сажнем сажень. 4. А дощ стояв стіною... (З те. В. Шевчука).

31. Знайдіть обставини міри вияву дії або ознаки. Які слова в реченні вони пояснюють? На які питання відповідають? Якими частинами мови та морфологічними формами виражені?

1. Колишні панські будівлі люди вкрили, як горобці копи жита, і розбирали по деревині, по цвяхові, по черепичині (С. Ч.).2. Шаблій на ходу збирав їх [колоски] – по одному, по два (Д. Бедз.). З Буде усім по сім (М. Ном). 4. Коропи в нього пів­пуда нагулюють (М. С). 5. По вінця повні ярості й любові, стояли ми, замислені (М. Б). 6. Отже, слухай, щебетуха, зако­хався я по вуха в молоду твою натуру (В. І.). 7. Вона була дуже схожа з лиця на Нимидору (І. Н.-Л.). 8. Ще було зовсім темно, коли вони вибралися за Троянівку (Г Т.). 9. Про життя своє я міг би написати або дуже багато, або зовсім мало (М. К.). 10. Зовсім утих вітер (С. Ч.). 11. Я люблю тебе, давно люблю, над життя, над усе на світі (Л. У.). 12. Шерстюк був блідий і схвильований надзвичайно (О. Довж.). 13. Погода була напро­чуд гарна (І.Ф.).

32. Підкресліть всі обставини. Визначте їх групи за значенням та спосіб вираження.

1. Не раз, заблудившись, навмання йшли мандрівники тай­гою, намагаючись знайти правильний шлях (О. Донч.). 2. Обабіч громадяться, мчаться в безвихідь тіні прадавніх століть (М. Б.).3. Та й жив ти не в трояндовім вінку, Лаврового по правді заслу­живши (М. Р.) 4. І я стою на воротях батьківського краю, що починається чи кінчається на нашому подвір'ї, оглядаю все тут, ніби востаннє (О. С). 5. Додому з верхів Федьо повернувся аж опівночі. Зосліпу гримнувся лобом об одвірка (В. Лев.). 6. Див­лячись униз, бачили безодню. 7. Давно минув той час, коли ти бігав по селу разом із хлопцями, заглядав у криниці, шукаючи найглибшу, кричав у їхні душі, в їхню безодню, в їхню таємни­цю, прислухаючись до тих незрозумілих і бентежних у своїй незрозумілості відповідей, які давали криниці (3 тв. Є. Гуцала).