19. Поясніть вживання дефіса, лапок та відсутність дефіса при прикладках.

1.1. Не ніч-страховище лякає, а чим зустрінеш новий день... 2. «Ой хмаронько, ой чаронько, не лети. Зірви з мене це лис­тячко, це листячко-намистечко без краси. У рідненьку роди­ноньку, на милую Вкраїноньку віднеси. 3. О Українонько-мати! Зглянься, заспокой, Розвій мою страшну розпуку І знову вірою озброй, І поведи мене на муку. 4. Чолом тобі, о земле-мати, уклін мій, страднице, прийми! 5. Над Каялою-рікою половець­ке військо йде... (З тв. О. Олеся).

II.1. «Запоріжсталь» — завод-велетень (З газ.). 2. То була тиха ніч-чарівниця... (Л. У.). 3. Зневажуваний ворогами, він [на­род] подарував світові велетня Франка (М. Р.). 4. Мов короле­ва, засідає Вірунька десь аж у піднебессі цеху, десь там торкає пальчиками залізну гриву свого велетня крана... 5. Отже, поду­майте, ми охоче взяли б вас до себе, в наш ансамбль «Дніпрова хвиля». 6. Навіть і кафе можна б назвати: «Козак Мамай», або «У козака Мамая», хіба ж не здорово було б! (З тв. О. Гончара).

III. 1. Пахне хлібом і землею вогкий вітер-срібнокрил. 2. Крикнула вісниця-птаха, віщо шумить очерет. 3. Тут був го­тель «Царград». (З тв. М.Рильського).

20. Перепишіть речення. Підкресліть прикладки. Поясніть, у яких випадках одні прикладки уточнюють зміст попереднього члена ре­чення, а в яких є однорідними членами.

1. Син Яця-коваля, Іван рудоволосий, Рибалка і мудрець, поет і каменяр, Не надився на блиск і на позверхній чар, На Чайльд-Гарольдів плащ, на Лорелеї коси (М. Р.). 2. Народе мій, мій рідний краю, життя моє, любов моя! (М. Р.). 3. Я не хочу нікого любити, тільки тебе, матусеньку мою, зірочку мою! (Г. К.-О.). 4. Хвиля коси розпускає, убирається в каміння, – в перли, яхонти, топази, в срібло, золото, смарагд (О. О.). 5. На похорон приїздив дядько Ягор, материн брат, заводчанин. 6. Хто вона, та порушниця заводчанського спокою, баламутка юнацьких ночей? 7.І після тебе прийдуть, житимуть на цій землі люди іншого складу, інших професій, кібернетики які-небудь, астронавти... (З тв. О. Гончара).

21. Прочитайте, випишіть окремо складні слова і прикладки з пояснюваними словами, написані через дефіс. Визначте семантику при­кладки, спосіб творення складних слів.

1.1. Щоночі ти свої лілеї-руки кладеш на голову мою... 2. Все втонуло в пісні-морі, Все забулось, як вві сні... 3. Там всі мої слова-пісні, там все, що я забув, згадаю... 4. І можеш ти вірити звукам-словам?! 5. В золотій смушевій шапці Циган-вечір схо­див з гір, Ніс він ніченьці-циганці 3 срібла кований набір. 6. Пролетіла зоря, та лишила вона срібну стеженьку-слід після себе... 7. Ой не розбуркуй суму-жалю. 8.3 серцем, повним смутку-горя, утомився я ходить... 9. О моя Русалко з русою косою, Чом не розірвеш ти мого суму-лиха?.. 10. І не виніс я щастя-муки, І задзвеніли в серці звуки, І розітнувсь мій перший спів... 11. Невже твої вуста-коралі У морі щастя не знайду?.. 12... Смут­ком брата-товариша звать. 13. Тремтіть же, тікайте, кати-вороги... 14. Прощай, моя мати-природо... 15.І почув би, може, я, Як за горами-лісами Плаче рідная земля безутішними сльо­зами (3 тв. О. Олеся).

II. 1. Пісне, напоєна горем-отрутою, час тобі вже на спокій (7. Ф.). 2. Як забуду, що ти, бідна, у тяжкій неволі, не віддам тобі [Україні] сил-труду, – най не знаю долі (У. К.). 3. Благо­словенна синь озер, і Псло, і повів рути-м'яти... (М. Рильський).

III. 1. Серед повоєнних нестатків нікому не було легко, а як уже тій матері-одиначці, що не вміла з правління вимагати, вміла тільки працювати чорно! 2. Німотна музика собору, му­зика отих гармонійно піднятих у небо бань-куполів – вона для тебе реально існує, ти здатен її чути, хоча інші, здається, до неї глухі. 3.І Єлька-Оленка весь час біля неї, у колі цих інтересів. 4. Так і зветься сорт: груша-безнасінниця (О. Гончар).