15. У поданих реченнях знайдіть прикладки. З'ясуйте їх зна­чення. Яку позицію щодо пояснюваного слова вони можуть займати?

1.Медом акацій пахне зачіплянська вуличка Весела. 2. Жи­вуть на Зачіплянці здебільшого праведні люди, або, як Микола-студент сказав би, правильні. Роботяги. Металурги. 3. Студент-металург уже, а й зараз ще має звичку бовтатись у сазі, полохати в осоці карасів, і щоразу асистентами при ньому всі оті баглайчата, їжаченята, шпаченята, вся та замурзана зачіплянська гвардія, що віддана студентові безоглядно... 4. Усе ми, жінки? А де ж ви, самбісти? 5. Для нього, Баглая-молодшого, тут епіцентр життя. 6. Крім Баглая-молодшого, є ще Баглай-старший, що за свій темперамент та задерикуватість раніше був знаний на селищах як Іван-дикий, чи Іван-рудий, а з певного часу відомий більше як «отой Баглай, що в Індії», або просто Віруньчин Іван. 7. А Галька-переросток, що майже й надію втратила на заміжжя, тихо йому, зніяковіло: – Хлопців... 8. Так з’явився на світ ще один Баглай, нащадок металургів. 9. За сто верст упізнав би його Лобода-син... 10. Усміхнувся Іван і знов завів мову про Лободу-батька. 11. Один із тих велетів тисячо­літніх [собор], що розкидані по всій планеті, – то мов похмурі цитаделі стоять із щілинами вікон-бійниць, то стрілчастими шпилями десь черкаються хмар, то в розлогих опуклостях бань відтворюють образ неба... Серед людських поколінь, серед те­кучих віків височать незрушно, оклечавши себе символами-оздобами, кам'яними химерами, вкарбувавши в собі пристрасті епох. 12. Поема трагізму, поема нездоланності духу, але якими словами-карбами її викарбовувати? 13. Спить студент, довго­в'язий смаглявець з чорними бровами, усмішка блукає на виш­нево-пришерхлих губах. 14. Хоч би коли на танці дівчину за­просили, скептики нещасні... 15. В цеху її називають ас-механік (О. Гончар).

16. Складіть речення, ввівши у них прикладки на позначення: власної назви предмета, професії, роду заняття, належності до певної організації, національної та територіальної належності, звання, віку, при­значення та характеристики предмета за подібністю, якісної характе­ристики.

17. Визначте непоширені та поширені прикладки.

I. Вдарим по струнах з колишньою силою піснею-бурею, піснею-хвилею. Вдаримо в скелі життя (О. О.). 2. Де ж та гордість твого духа – вільного орла? (О. О.). 3. Явилась друга [любов] – гордая княгиня, Бліда, мов місяць, тиха та сумна, Таємна й недоступна, мов святиня (І. Ф.). 4. Не оди складали, А думи народу, Не в стансах прославили милої вроду, А в ти­хих журливих піснях... Ті вічні пісні, ті єдинії спадки Взяли собі другі поети-нащадки І батьківським шляхом пішли... (Л. У.). 5.І хто Поезію-царицю посміє кинуть у в'язницю? (М. Ворон.).

18. Визначте, за якими критеріями розмежовуються означу­вані слова і прикладки.

1.1. Обернулась: перед нею Ігор-князь. 2. Після князя Рости­слава залишились три сини... 3.І в Дніпро Перуна-бога з сміхом кидає вона [молодь]. 4.І на славу Льва-князенка князь назвав це місто Львів (3 тв. О. Олеся).

II. 1. Гей, на всі простори, на Карпати-гори розлітайся, сло­во, розтинайся, клич... (М. Р.). 2. Коли одна з доярок захворіла і довелось розподілити її групу корів, бригадир віддав Єльці рекордистку Княгиню, що було неабиякою честю... (О. Г.).

III. 1. Гори навкруги... Далі ці зеленкуваті гори-хвилі бу­дуть менші (Я. К.). 2. А Дніпро мов підслухав: широкий та синій, підняв гори-хвилі (Т. III.).