- •“Затверджено”
- •Іv курс, фСтГм
- •Vіі семестр
- •Практичне заняття №1-2
- •Предмет і завдання синтаксису. Синтаксичні зв’язки.
- •Теоретичні питання:
- •Рекомендована література а) основна:
- •Б) додаткова:
- •Практичні завдання
- •Визначте тип синтаксичного зв’язку у поданих словосполученнях.
- •2. У поданих реченнях вичленувати граматичну основу і визначити характер і специфіку предикативного зв’язку. Чому граматичну основу речення не слід вважати словосполученням?
- •3. Визначити реченнєвотвірні й реченнєвомодифікаційні зв’язки.
- •Виділити реченнєвомодифікаційні зв'язки та вказати їх типи.
- •5. У поданих реченнях прокоментувати вживання розділових знаків, визначити всі види синтаксичних зв'язків.
- •6. Прочитайте запропонований текст. Розставте розділові знаки, поясніть їх уживання. Прокоментуйте всі види реченнєвотвірних та реченнєвомодифікаційних зв’язків.
- •Питання для самоперевірки:
- •“Затверджено”
- •Практичне заняття №3-5 Словосполучення Теоретичні питання:
- •Рекомендована література а) основна:
- •Б) додаткова:
- •Практичні завдання
- •1. Визначити різновиди словосполучення за морфологічним вираженням головного слова.
- •6. З поданих речень вичленувати словосполучення, подати їх моделі, визначити тип синтаксичного зв'язку.
- •7. З поданих речень вичленувати можливі словосполучення і вказати тип підрядного прислівного синтаксичного зв'язку.
- •8. Із запропонованого речення вичленувати всі можливі словосполучення, зробити їх повний синтаксичний розбір.
- •9. Відгадайте загадки, що характеризують зовнішність людини; із відгадками складіть прості речення з синтаксично зв'язаними словосполученнями та фразеологізмами.
- •10. Заповніть таблицю:
- •11. Схарактеризуйте смислові відношення між компонентами словосполучень, назвіть форми підрядного зв’язку у словосполученнях і проаналізуйте за морфологічним вираженням головного слова.
- •12. Випишіть із речень словосполучення, вкажіть типи підрядного зв'язку та синтаксичні відношення у межах словосполучення.
- •13. Складіть (випишіть із сучасної публіцистики) 6-9 речень. Випишіть із них словосполучення, утворені способом відмінкового прилягання і кореляцією.
- •4. Випишіть словосполучення, утворені способом узгодження. Розмежуйте повне і неповне узгодження, аргументуючи свою думку.
- •19. Із поданих речень випишіть усі можливі словосполучення, зробивши їх синтаксичний розбір.
- •Питання для самоперевірки:
- •Просте речення
- •Рекомендована література
- •Бевзенко с.П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. Посібн. – к.: Вища шк., 2005. – с.14-22
- •Практичні завдання
- •1. Використовуючи речення з наведеної поезії, схарактеризуйте основні його ознаки як мовної одиниці. Доведіть, що між предикативністю і модальністю існує тісний зв'язок.
- •2. Прочитайте. Випишіть спонукальні речення. Визначте, за допомогою яких засобів граматично оформлюється у них спонукання до дії.
- •3.Охарактеризувати речення за емоційним забарвленням та за відношенням до дійсності.
- •4. Визначте, яке питання містять у собі питальні речення (з'ясувальне, уточнювальне, риторичне, таке, що виражає якесь почуття, попереджає про дальшу розповідь тощо).
- •5. Охарактеризуйте речення за емоційним забарвленням та відношенням до дійсності.
- •6. Прочитайте тексти, схарактеризуйте речення за способом вираження модальності і за метою висловлювання.
- •7. Визначити тип речення за членованістю / нечленованістю та за характером предикативної основи.
- •8. Визначте, яке значення має кожне речення: а) реального факту, віднесеного до того чи іншого часу; б) нереальності (можливості, бажаності, спонукання, умовності).
- •9. Перепишіть. Підкресліть граматичні основи речень. Визначте їх тип за будовою (просте чи складне). З’ясуйте відмінність між ними.
- •10. Визначте граматичну основу кожного речення. Поясніть, які з них двоскладні, а які – односкладні.
- •11. Визначте всі члени речення. Поясніть різницю між непоширеними і поширеними реченнями.
- •12. Розмежуйте повні і неповні речення, мотивуйте свій вибір.
- •13. Прочитайте. Випишіть прості речення. Дайте їм повну характеристику за структурними ознаками: 1) двоскладне чи односкладне; 2) непоширене чи поширене; 3) повне чи неповне.
- •14. Розставити розділові знаки, визначити тип речення за формальною елементарністю / неелементарністю та за семантичною елементарністю / неелементарністю.
- •15. Виконати повний синтаксичний аналіз поданих речень.
- •Питання для самоперевірки:
- •Граматична основа простого речення.
- •Б) додаткова
- •Практичні завдання
- •Питання для самоперевірки:
- •“Затверджено”
- •Практичне заняття №10-11 тема: Традиційне вчення про другорядні члени речення. Структура поширеного простого речення
- •Рекомендована література
- •Практичні завдання
- •1.У поданих реченнях знайти прямі та непрямі додатки, вказати їх морфологічне вираження.
- •7. У поданому тексті підкресліть означення. Поясніть способи їх вираження. Повторіть правопис складних прикметників.
- •8. Розмежуйте узгоджені означення та іменні складені присудки.
- •9. Доберіть з творів художньої літератури п'ять речень з не-узгодженими означеннями. Чим вони виражені?
- •10. Знайдіть неузгоджені означення у формі родового відмінка іменника без прийменника. Що вони означають?
- •11. Перепишіть. Підкресліть додатки і неузгоджені означення, виражені іменником у родовому відмінку. Обґрунтуйте.
- •12. Побудуйте речення із займенниками його, її, їх так, щоб вони виступали то в ролі додатка, то в ролі означення.
- •15. У поданих реченнях знайдіть прикладки. З'ясуйте їх значення. Яку позицію щодо пояснюваного слова вони можуть займати?
- •17. Визначте непоширені та поширені прикладки.
- •18. Визначте, за якими критеріями розмежовуються означувані слова і прикладки.
- •19. Поясніть вживання дефіса, лапок та відсутність дефіса при прикладках.
- •20. Перепишіть речення. Підкресліть прикладки. Поясніть, у яких випадках одні прикладки уточнюють зміст попереднього члена речення, а в яких є однорідними членами.
- •21. Прочитайте, випишіть окремо складні слова і прикладки з пояснюваними словами, написані через дефіс. Визначте семантику прикладки, спосіб творення складних слів.
- •22. Розмежуйте іменні складені присудки і прикладки, відповідно підкреслюючи їх.
- •24. Підкреслити члени речення, визначити семантичні типи обставин.
- •26. Прочитайте. Випишіть обставини часу разом з пояснюваними словами. Визначте семантику та спосіб їх вираження.
- •27. У поданих реченнях знайдіть обставини мети. З'ясуйте, якими частинами мови та формами вони виражені.
- •28. Знайдіть у поданих реченнях обставини причини. З'ясуйте спосіб вираження їх.
- •29. Підкресліть і схарактеризуйте обставини умови та допусту.
- •30. Знайдіть обставини способу дії. Поясніть, чим вони виражені. З'ясуйте їх семантичні відтінки.
- •31. Знайдіть обставини міри вияву дії або ознаки. Які слова в реченні вони пояснюють? На які питання відповідають? Якими частинами мови та морфологічними формами виражені?
- •32. Підкресліть всі обставини. Визначте їх групи за значенням та спосіб вираження.
- •33. Із поданого тексту випишіть обставини разом з пояснюваними словами, з'ясуйте їх значення та способи вираження. Поясніть правопис прислівників.
- •34. Із творів художньої літератури випишіть речення з обставинами всіх типів. Після кожного в дужках зазначте тип обставин.
- •35. Розмежуйте обставини і неузгоджені означення, виражені прийменниковими конструкціями, та конструкції з синкретичним (обставинно-означальним) значенням.
- •Нове у вченні про другорядні члени речення
- •Загнітко а.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис: Монографія. – Донецьк: ДонНу, 2001. – с. 182-187
- •Практичні завдання
- •Підкреслити члени речення, виділити фонові детермінанти та вказати їх різновиди.
- •2. Підкреслити члени речення, виділити детермінанти зумовленості, вказати їх різновиди.
- •3. Підкреслити члени речення, виділити детермінанти з характеризувальним значенням, вказати їх різновиди.
- •4.Підкреслити члени речення, виділити дуплексиви.
- •Перекласти текст, підкреслити члени речення, виділити детермінанти та вказати їх тип.
- •6. Підкресліть синкретичні другорядні члени речення. З'ясуйте їх різновиди і засоби вираження, охарактеризуйте словосполучення з ними.
- •Питання для самоконтролю
- •“Затверджено”
- •Практичне заняття №13-14
- •Тема: Проблема односкладного речення
- •В сучасній українській мові.
- •Теоретичні питання
- •Рекомендована література
- •Практичні завдання
- •1. Визначте типи речень за наявністю одного чи двох головних членів у їх граматичній основі.
- •2. Перепишіть речення, визначте головні члени, поясніть їх морфологічне вираження. Назвіть типи односкладних речень.
- •3. Випишіть односкладні речення. Визначте їх типи.
- •4. Знайдіть означено-особові речення. Поясніть спосіб вираження їх головного члена. Підставте в них підмети і порівняйте зміст односкладних та двоскладних речень.
- •5. Випишіть неозначено-особові речення, знайдіть у них головний член, з'ясуйте його морфологічне вираження.
- •6. Згрупуйте односкладні речення за типами. Де можливо, перетворіть їх на двоскладні. Поясніть, як при цьому змінюється зміст речення. Яка мета вживання односкладних речень?
- •8. Визначте групи інфінітивних речень за модальністю та структурою головного члена. Схарактеризуйте їхні інтонаційні особливості.
- •9. Випишіть номінативні речення, з'ясуйте спосіб вираження у них головного члена. У поширених номінативних реченнях визначте другорядні члени.
- •10. Випишіть номінативні речення, згрупуйте їх за змістом.
- •11. Схарактеризуйте ґенітивні речення з погляду вираження головного члена та їх семантики.
- •12. Знайдіть вокативні речення. Поясніть відмінність між ними та звертанням.
- •13. Охарактеризуйте головні члени речень і засоби їх вираження, визначте різновиди односкладних речень.
- •Тема: Неповні речення: структура, функції, різновиди.
- •Практичні завдання
- •1. Перепишіть речення, знайдіть серед них неповні, доведіть їх неповноту. Самостійно доберіть приклади неповних речень у діалогічному мовленні.
- •2. Розподіліть неповні речення за типами. Відтворіть пропущені члени речення. Поясніть розділові знаки в неповних реченнях.
- •3. Прочитайте речення. Схарактеризуйте їх структуру: двоскладні – односкладні, повні – неповні.
- •5. Згрупуйте односкладні речення. Дайте повну характеристику кожного з них.
- •6. Перекласти текст, визначити типи неповних речень.
- •“Затверджено”
- •Практичне заняття №17
- •1. Визначити тип речення за метою висловлення, за емоційним забарвленням, за відношенням до дійсності, за чле-нованістю/нечленованістю.
- •2. Визначити типи поданих речень за характером предикативної основи та за наявністю/відсутністю необхідних членів речення.
- •3. Підкреслити члени речення, подати структурні схеми наведених речень.
- •5. Охарактеризувати поняття номінативного мінімуму речення “Затверджено”
- •Практичне заняття №18
- •Практичне завдання
- •1. Утворити парадигму поданих речень у межах внутрішньосхемних перетворень.
- •2. Утворіть повні парадигми простих двоскладних речень, використовуючи подані вихідні форми.
- •3. Виконати синтаксичний розбір речення. Скласти його структурну схему. Проаналізувати реченнєві синтаксичні зв’язки.
- •Практичне заняття №19
- •Практичне заняття №20
7. У поданому тексті підкресліть означення. Поясніть способи їх вираження. Повторіть правопис складних прикметників.
Провесна. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись. На озері туман то лежить пеленою, то хвилює од вітру, то розкривається, одкриваючи блідо-блакитну вроду. В лісі щось загомоніло, струмок зашумував, забринів, і вкупі з його водами з лісу вибіг «Той, що греблі рве» — молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими золотистими іскрами. Кинувшися з потоку в озеро, він починає кружляти по плесі, хвилюючи його сонну воду; туман розбігається, вода синішає (Леся Українка).
8. Розмежуйте узгоджені означення та іменні складені присудки.
1. Рвучкий, холодний вітер. Пропахлий стернищами, озиминою, листям, грибами, хлібом. Там, у степу, за містом, він ще дошкульніший, проймає наскрізь. 2. Стояв липневий, пропахлий медом ранок. 3. Він наповнявся радістю, мов джерело водою, відігрівав схололу душу й ставав безмежно добрим і всепрощаючим... (З тв. В. Шевчука). 4. Небо було сіре, похмуре. Немов восени, накрапав холодний і дрібний дощ (Ю. 3банацький.). 5. Є місцевості веселі, радісні, є похмурі, тривожні й недобрі місця. Є благодатні долини й овіяні смутком гори (О. Довженко).
9. Доберіть з творів художньої літератури п'ять речень з не-узгодженими означеннями. Чим вони виражені?
10. Знайдіть неузгоджені означення у формі родового відмінка іменника без прийменника. Що вони означають?
Мово рідна! В тобі мудрість віків, і пам'ять тисячоліть, і зойк матерів у годину лиху, і переможний гук лицарів твоїх у днину побідну, і пісня серця дівочого в коханні своїм, і крик новонародженого; в тобі, мово, неосяжна душа народу — його щирість і щедрість, радощі і печалі, його труд, і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його. Арфо серця мого! Люблю зажуру пісень твоїх, і невмирущий оптимізм гумору твого, і музику слів твоїх. Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий в світі, без тебе — перекотиполе, що його вітер несе у сіру безвість, у млу небуття (С. Плачинда).
11. Перепишіть. Підкресліть додатки і неузгоджені означення, виражені іменником у родовому відмінку. Обґрунтуйте.
Не треба ні паризьких бруків,
Ні Праги вулиць прастарих:
Все сняться матернії руки,
Стара солома рідних стріх.
Все сниться гук весни і вітер,
Веселий вітер світлих літ.
А тут — молюсь, убогий митар,
Шукаю Твій вогненний слід...
А я на полум'ї розлуки
Назавше спалюю роки,
І сниться степ Твій, сняться луки
І на узгір'ях — вітряки.
Там свист херсонського простору!
Там вітер з кришталевих хвиль!
А тут: в вікні опустиш штору —
І п'єш, самотній, смертний біль.
Є. Маланюк
12. Побудуйте речення із займенниками його, її, їх так, щоб вони виступали то в ролі додатка, то в ролі означення.
13. Перепишіть речення. Підкресліть слова, які мають при собі означення, та самі означення. Дайте повну письмову характеристику цих означень (узгоджене – неузгоджене, непоширене – поширене, препозитивне – постпозитивне; морфологічне вираження).
І. Осінь віє смутними вітрами. В такі вітри опадає кора з висохлого дерева (Вал. Ш.). 2. Кожен крок дається ціною великих зусиль, але перед людиною благородна мета – досягти вершини (В. С). 3. Зненацька став мені перед очима шлях степовий – під розімлілим небом, в зелених латках шпоришу, обкладений по узбіччях припорошеними долоньками подорожника, заквітчаний синіми зірочками петрового батога, в притемненому сріблі полинів і нехворощі (П. З.). 4. У пам'ять пливла біла хата з ветхою солом'яною стріхою, з образами на покуті (А. Топч.). 5. Давай говорити мовою осені (О. 77.). 6. Море було свинцеве й похмуре. Сіявся дрібний холодний дощ, і обрій танув у брудно-сірій намітці. Важкі хвилі хльоскали каміння й відходили, згрібаючи дрібне каміння своїми пінявими пазурами (3. Т.). 7. Зате сіна в Кравчини найкращі – густі та розкішні. Не сіно – чай (7/7. Т7.). 8. Непорушна згода поля, людини, дня (П. Ф.). 9. І знову вечір розпинає зеленкувато-сизі крила над затишним, зеленим, співучим містом (В. В.). 10. Біля самого ліжка на тумбочці стояв маленький кошик зі свіжими синіми квітами, схожими на проліски (О. Г.). 11. Я пісень кохання ніколи не співав між ворогами (Л. У.).