Питання для самоперевірки:

1. Визначити диференційні ознаки підмета.

2. Проаналізувати морфологічні вияви простого підмета в сучасній українській мові.

3. Обґрунтувати типи та підтипи складеного підмета, навести приклади кожної із моделей.

5. Сформулювати погляди щодо статусу підмета у струк­турі речення.

6. Визначити диференційні ознаки присудка.

7. Проаналізувати морфологічні вияви присудка в сучас­ній українській мові.

8. Охарактеризувати допоміжні компоненти складеного дієслівного присудка.

9. Розмежувати типи зв'язок складеного іменного при­судка.

10. З’ясувати морфологічні вияви іменної частини при­судка.

11. Вияскравити критерії щодо встановлення межі прису­дка в структурі речення.

“Затверджено”

на засіданні кафедри української мови

Протокол №9 від “12” травня 2010 року

Завідувач кафедри _______ Радіонова Т.М.

Практичне заняття №10-11 тема: Традиційне вчення про другорядні члени речення. Структура поширеного простого речення

Теоретичні питання

1. Проблема кваліфікації членів речення.

2. Періодизація вивчення членів речення.

3. Обов’язкові й факультативні члени речення.

4. Семантико-граматичні ознаки другорядних членів речення.

4.1. Означення.

4.1.1. Узгоджене означення.

4.1.2. Неузгоджене означення.

4.1.3. Прикладка.

4.2. Додаток.

4.2.1. Прямий додаток.

4.2.2. Непрямий додаток.

4.2.3. Інфінітивний додаток.

4.3. Обставини.

4.3.1. Обставини способу дії.

4.3.2. Обставини міри і ступеня дії.

4.3.3. Обставини місця.

4.3.4. Обставини часу.

4.3.5. Обставини причини.

4.3.6. Обставини мети.

4.3.7. Обставини умови.

4.3.8. Обставини допусту.

4.3.9. Обставини наслідку.

Рекомендована література

а) основна

1.Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтак­сис. – К.: Либідь, 1993. – С. 83-92.

2. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мо­ви: Синтаксис: Монографія. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – С. 155-183.

3. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови: Підручник. – К.: Вид. центр "Академія", 2004. – С.84-110.

б) додаткова

Безпояско О. К. Інфінітив у функції другорядних членів речення // Укр. мова і літ. в шк. – 1984. – № 3. – С. 51-53.

Богдан М. М. Значення і синтаксичні функції родового присубстантивного відмінка (безприйменникові конструкції) // Укр. мова і літ. в шк. – 1975. – № 6. – С. 35-45.

Ключковський Б. Г. Прикладка і сполучення неприкладкового характеру // Укр. мова і літ. в шк. – 1976. – № 12. – С. 20-29.

Сич В. Ф. Синтаксичні функції інфінітива // Укр. мова і літ. в шк. — 1972. – № 3. – С. 24-30.

Практичні завдання

1.У поданих реченнях знайти прямі та непрямі додатки, вказати їх мор­фологічне вираження.

I. 1. Вітер розвіває на ній крапчасту хустку (І. Ц). 2. Мар'ян кладе дрівця в піч, виймає з кишені кресало, кремінь і губку (М. С). 3. Два третього не чекають (М. Ном.). 4. Соломія не од-ривала очей од берега (М. К.). 5. Ти співала мені в сині ночі люлійних пісень, ти в любистку мене у хатині похилій купала (В. Сос). 6. Антон вкосив трави у леваді (В. Д.). 7. Випрямилась, довго й пильно дивилась на Чіпку, немов вивідувала правди (77. М.). 8. Вона пішла до сусідів поради просити (7! Ш.). 9. А мені, може, просто хочеться щастя, тугого й солодкого, як шоко­лад (Л. К.). 10. Гайку, гайку, дай гриба й бабку, сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця (М. Ном.). 11. Вже по­ночі, обвіяний всіма вітрами, приносив додому дзвони в ногах, у голові й землю у куточках очей (М. С). 12. Шлях володіє якоюсь особливою силою для мого степового народу (П. 3.).

II. 1. Пишемо: «Оберігаймо красуню природу!» Закликає­мо: «Рятуймо бенгальського тигра!» Страуса нанду і якогось черв'ячка заносимо у Червону книгу. А жінку губимо. Щодня. Щогодини. Щохвилини (Є. Д.). 2. В мовчанні пітьми лиш лас­тівка гострими свисне крильми (М. Б.). 3. Я так люблю сіяти!.. Люблю орати, косити, молотити (О. Довж.).

2. Побудуйте 10 речень, у яких подані слова виступали б у ролі підмета і прямого додатка. Підкресліть ці члени речення.

Знання, урок, море, місто, сіль.

3. Із двох варіантів виберіть той, який більше відповідає літе­ратурній нормі.

Доглядати діти – доглядати дітей; пасти кіз – пасти кози; запрягати коні – запрягати коней; поїти корови – поїти корів; пасти свині – пасти свиней; загнати гусята – загнати гусят.

4. Подані дієслова введіть у речення таким чином, щоб вони мали при собі по кілька додатків. Схарактеризуйте ці додатки.

Дякувати, посилати, приберігати, підготувати, сповіщати, вселяти, звітувати, розповідати, шарпати.

5. Знайти в реченні узгоджені означення і вказати їх морфо­логічне вираження.

1. Вони купчились отарами, зігнані в великі купи, мов вівці, і, оточені шпалерами варти, тупо дивилися вперед — на сиву пустелю, в заткане легким туманом безмежжя (І. Багря­ний). 2. Постріл прогримів такий, що мав би самим своїм гуком скинути білотіле дівча в море, але дівча, в чужих шов­ках, загрозливо чипіло над самим облавком, падаючи й не падаючи в босфорську хвилю, натомість у табуні добрих дель­фінів один, вражений, може, й у саме серце_, щезнув у глибині, його товариші кинулися за ним, щоб порятувати, але, безсилі, знов виринули і віддалилися від кадриги так само швидко, як допіру наближалися до неї, а той, поцілений, вражений, вбитий і ще не добитий, зненацька виринув майже коло самої корми, зблиснув у прозорій воді білим, темний хребет тяжко перева­лився через буруни, конаюча тварина аж припадала до дерев'я­ного тіла кадриги, і гребці занесли весла, тримали їх, не вмоча­ючи в воду, щоб не зачепити дельфіна, за яким, ніби червоне руно, тягнулася багряна смуга крові (П. Загребельний).

6. Перепишіть речення. Підкресліть слова з предметною се­мантикою, які мають при собі означення, визначте їх тип (узгоджені, неузгоджені), спосіб вираження та вид зв'язку між ними і означуваними словами.

1. З жалібним стогнанням гепнула додолу підтята монгольськими сокирами прастара липа (/. Ф.). 2. Сірі води густо спли­вають з сірого неба на посірілу землю (М. К.). 3. Та сама хата, їло й у першій дії, тільки краще споряджена (Л. У.). 4. Сонце ніжно й тепло усміхалося з блакитного неба, і від усмішки тої земля цвіла (А. Г.). 5. Радіє сонце щастю жить, змагати ніч... і С. Й.). 6. Ще того віку вистачить для щастя прийти і вмерти на своїй землі (7. Кал.). 7. Заїжджають до двору черкеси в шап­ках; в кожного на поясочку ніж висить (Г. Т.). 8. Село в долині мовчало (А. Г.). 9. А міст в намисті з огняних опук горить, як світла мрія в надвечір'я (М. Д.-Х.). 10. Щасливе босе дівчатко, походжу з пісень «у коло», з забави в «небо і пекло», з давнини «був собі раз»... (В. Колод.).