
- •3.4. Держава в політичній системі суспільства
- •2. Форми політичного правління і державного устрою
- •3. Громадянське суспільство і правова держава
- •11. Держава в політичній системі суспільства
- •11.1. Поняття держави. Теорії виникнення держави.
- •11.2. Основні ознаки та функції держави.
- •11.3. Форми державного правління і національно-територіального устрою держави.
- •Порівняльна таблиця форм державного устрою
- •11.4. Концепція правової держави.
- •43. Поняття держави. Теорії виникнення держави
- •44. Основні ознаки та функції держави
- •45. Форма держави
- •46. Форми державного правління
- •Характерні риси республіканської форми державного правління
- •47. Форми державного устрою
- •Порівняльна таблиця форм державного устрою
- •48. Концепція правової держави
- •49. Соціальна держава
- •31. Держава в політичній системі суспільства
- •6. Політична система суспільства
- •6.1. Політична система і держава
- •6.1.3. Держава — базовий інститут політичної системи
- •6.2. Тоталітарні держави
- •Основні риси автократичної, республіканської тоталітарної форми правління
- •6.3. Громадянське суспільство і правова держава
- •6.3.1. Основні концепції громадянського суспільства
- •6.3.2. Правова держава
- •6.3.3. Соціальна держава
- •6.4. Різновиди демократичних урядів
- •6.4.1. Британська модель — парламентарна система
- •6.4.2. Американська модель — президентська система
- •6.4.3. Порівняння парламентарної і президентської систем
- •6.4.4. Сучасна франція: гібридна система урядування
- •6.4.5. Політична система фрн
- •7. Государство, как основной политический институт. Правовое государство и гражданское общество
- •1. Определение, элементы, функции и формы государства, как основного политического института
- •2. Правовое государство и гражданское общество
- •Глава 8. Держава - головний інститут політичної системи суспільства.
- •Глава 9. Правова держава та громадянське суспільство
- •4. Політична система і держава як її базовий інститут
- •4.2. Природа, ознаки і функції держави
- •4.3. Устрій сучасної держави
- •4.4 . Громадянське суспільство і правова держава
- •Тема 9. Держава як суб'єкт політики
- •9.1 Концепції походження держави
- •9.2. Ознаки і сутність держави
- •9.3. Функції держави
- •9.4. Структура і форми держави
- •9.5. Правова і соціальна держава
- •9.6. Держава і громадянське суспільство
- •Тема 5.
- •1. Природа, ознаки і функції держави
- •3. Форми організації державної влади та форми організації держави
- •4. Правова держава. Громадянське суспільство
- •7. Форми державного управління та державного устрою
- •§ 3. Громадянське суспільство і держава
- •§ 4. Політична організація суспільства. Держава — центральний інститут
- •2.3. Політологічна теорія держави
- •§ 1. Держава — головний інститут політичної системи
- •§ 2. Типи і форми держави
- •§ 3. Система політико-правових інститутів державності
- •§ 4. Правова політика держави
- •2.2.1. Сутність, походження та функції держави
- •2.2.2. Форма державного правління
- •2.2.3. Форма державного устрою
- •2.3. Система органів державної влади в Україні
- •2.3.1. Етапи формування системи органів державної влади в Україні. Конституційна реформа 2004 р.
- •2.3.2. Конституційний механізм розподілу державної влади в Україні
- •2.3.3. Верховна Рада України в системі відносин органів державної влади
- •2.3.4. Інститут президентства в Україні: етапи становлення і порядок взаємодії з іншими органами влади
- •2.3.5. Особливості становлення та функціонування Кабінету Міністрів України
- •2.3.6. Судова система України
- •2.4. Місцеве самоврядування
- •2.4.1. Теорії та моделі місцевого самоврядування: сутність та порівняльний аналіз
- •2.4.2. Етапи становлення місцевого самоврядування в Україні
- •2.4.3. Перспективи місцевого самоврядування в Україні в контексті політичної та адміністративно-територіальної реформи
- •4.3. Держава в політичній системі суспільства
- •2. Держава в політичній системі суспільства
- •Держава в політичній системі суспільства
- •Тема 4. Держава в політичній системі
- •4. 2. Форми сучасної держави
- •Форми державного правління
- •4. 3. Тенденції розвитку державності в сучасному світі
- •Головне в розділі:
- •Глава XI. Государство в современном обществе
- •1. Происхождение, содержание, сущность и признаки государства
- •1.1. Происхождение государства и его признаки
- •1.2. Государственное правление и устройство
- •2. Правовое государство
- •3. Неокорпоратизм
- •Глава XII. Функции управления в государстве и местное самоуправление
- •1. Функции управления в государстве: содержание и проблемы распределения
- •1.1. Классификация функций управления
- •1.2. Проблема распределения функций управления
- •2. Местное самоуправление: понятие, задачи и принципы организации
- •2.1. О понятии местного самоуправления
- •2.2. Децентрализация управления в государстве и задачи местного самоуправления
- •2.3. Административно-территориальное деление стран как пространственное основание местного самоуправления
Порівняльна таблиця форм державного устрою
Ознаки |
Унітарна держава |
Федерація |
Конфедерація |
Конституція |
Єдина |
Суб'єкти приймають свої конституції на основі загальносоюзної |
Кожен суб'єкт має власну конституцію, а підвалиною для утворення конституції є союзний договір |
Вищі органи влади |
Єдині |
Двопалатний парламент |
Центральна влада відсутня; є спеціальні спільні органи для координації дій у розв'язанні конкретних проблем |
Громадянство |
Єдине |
Єдине (поряд з громадянством суб'єктів федерації) |
Єдине громадянство відсутнє |
Система права |
Єдина |
Єдина; суб'єкти можуть мати свої підсистеми |
Єдина система права відсутня |
Судова влада |
Єдина |
Єдина; суб’єкти можуть мати свої підсистеми |
Самостійна судова система кожного суб'єкта |
Територія |
Єдина |
Складається з територій суб'єктів федерації |
Єдина територія відсутня |
Валюта |
Єдина |
Єдина |
Кожен суб'єкт мас власну грошову одиницю |
Унітарна держава. Принцип унітаризму означає таку побудову держави, за якої верховна суверенна влада повністю зосереджена в центрі, а складові держави (області, департаменти, воєводства тощо) не мають ознак політико-державної самостійності й є тільки адміністративно-територіальними підрозділами. Для унітарної держави характерна наявність єдиної системи централізованої державної влади, юрисдикція якої поширюється на всю територію країни. Існує єдине громадянство, єдина судова система, єдина конституція. Деякі унітарні держави (Італія, Португалія, Україна та ін.) включають автономні утворення.
Федерація - це союзна держава, яка складається з державних утворень, які мають юридичну і, відповідно, політичну самостійність. Принцип федералізму полягає у розмежуванні сфер компетенції федеральної, центральної влади та влади суб'єктів федерації. Цей принцип передбачає договірність у прийнятті спільних рішень, рівне представництво в органах федеральної влади. Територія в політико-адміністративному відношенні не є єдиним цілим, а складається з суб'єктів федерацій. Суб'єкт федерації наділяється установчою владою, має право прийняти власну конституцію, мати свою судову та правову системи. Федеральні закони мають безумовний пріоритет над регіональними. У конституціях федерацій розмежовується компетенція федеральних і місцевих органів влади. У складі федерації може бути різна кількість суб'єктів: у США - 50, в Канаді - 10, у ФРН - 16, в Австрії - 9 і т. д. До компетенції центральної влади в федерації належать питання розв'язання конфліктів між суб'єктами федерацій, оборони країни, зовнішньої політики, фінансів, оподаткування, організації структур і діяльності вищих органів влади.
Конфедерація - це союз суверенних держав, який створюється для досягнення конкретної спільної мети. Принцип конфедералізму передбачає збереження повної юридичної та політичної самостійності дер-жав-членів конфедерації, відсутність центральних органів влади, уніфікованого законодавства, єдиного громадянства, судової системи. Взаємини між суб'єктами конфедерації грунтуються лише на добровільних договірних засадах для координації дій у розв'язанні конкретних спільних проблем.
Конфедерація характеризується відсутністю єдиної податкової системи; фінанси центральних органів складаються із внесків, а не з податкових відрахувань. Члени конфедерації передають в компетенцію союзу вирішення обмеженої кількості питань, найчастіше у сфері оборони, зовнішньої політики, транспорту, зв'язку.
Конфедеративна форма держави існувала у США (1776 - 1787), Німеччині (1815 - 1867). Що стосується Швейцарської Конфедерації, названої так ще у XIII ст., то фактично вона давно стала федерацією з сильною централізацією найважливіших функцій, хоча конституцією країни визначено, що кожний кантон є "федерально-суверенною державою" зі своїм урядом і конституцією.
Від федерацій та конфедерацій потрібно відрізняти регіональні або інші союзи держав, такі як Співдружність Незалежних держав (СНД).