4. Структура, обсяги та зміст курсової роботи

Курсова робота повинна бути логічно побудованою і мати характер цілісного і завершеного самостійного дослідження. Курсова робота має описово – розрахунковий характер і складається зі вступу, основної частини, аналітичної частини, висновків та списку використаної літератури.

Вступ. У вступі обґрунтовується актуальність вибраної теми, дається характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми, визначається мета курсової роботи і завдання, вказується предмет та об’єкт дослідження. У вступі варто також звернути увагу на рівень розробленості теми у вітчизняній та закордонній літературі, виділити дискусійні питання та невирішені проблеми. Рекомендований обсяг вступу 1 -2 стор.

Основна частини робот поділяється на 3 – 4 розділи. Перший з них, як правило, присвячено теоретико-методологічним аспектам досліджуваної теми, другий – методичним підходам та діагностичним засобам, третій – аналізу стану об’єкту дослідження, четвертий – рекомендаціям та пропозиціям щодо вирішення досліджуваної проблеми. Всі ці розділи логічно пов’язані між собою. Теоретичні положення та методичні підходи є основою для аналізу первинних матеріалів або статистичної інформації, висновки і рекомендації – базуються на результатах аналізу. Рекомендації можуть стосуватися також теоретико-методологічних основ, понятійного апарату та інструментарію дослідження. В залежності від особливостей досліджуваної проблеми розділи можуть поєднуватися між собою, наприклад, методичний з аналітичним, аналітичний з конструктивним тощо. Рекомендований обсяг основної частини 20 – 25 стор.

Заключна частина роботи – висновки – це коротке резюме з усього змісту курсової роботи. Тут вміщуються висновки і рекомендації, що показують, якою мірою вирішено завдання і досягнуто мети, сформульованої у вступі. Обсяг заключної частини – 2 – 3 стор. Аналітична частина містить аналіз таких розділів фінансово – господарської діяльності підприємства:

1. Аналіз майна та фінансової стійкості підприємства;

2. Аналіз ефективності використання основного та оборотного капіталів підприємства;

3. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;

4. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства.

За результатами аналітичної частини студенти складають висновки, де узагальнюються результати проведеного аналізу, даються рекомендації щодо поліпшення фінансового стану та підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.

Невід’ємною частиною курсової роботи є список літератури, який включає перелік усіх джерел, використаних в процесі роботи. Докладніше про порядок укладання списку літератури – у наступному розділі методичних вказівок.

Окремі частини тексту, що мають самостійне значення (об’ємні розрахунки, методики, алгоритми), можуть бути вміщені у додатки. Рекомендований обсяг додаткової частини – не більше 10 стор.

5. Оформлення курсової роботи

Завдання на курсову роботу видається кожному студентові.

Курсова робота повинна бути стилістично, граматично, а також технічно правильно й акуратно оформлена. Вона комплектується в такій послідовності:

• титульний лист;

• зміст;

• вступ;

• основна частина (3 – 4 розділи, а при необхідності – поділені на підрозділи);

• висновки (заключна частина);

• аналітична частина;

• список літератури;

• додатки (в разі необхідності).

Зразок титульного листа наведено в додатку А. Зміст оформляється у вигляді переліку назв розділів роботи, для кожного з яких вказується відповідний номер початкової сторінки тексту.

Курсова робота має бути віддрукована або написана чітко, охайно, без помарок та виправлень.

Текст роботи треба розміщувати тільки з одного боку аркуша, на білому папері формату А4 (210×297 мм), залишаючи поля зліва не менше 30 мм, справа – не менше 10 мм, зверху та знизу – не менше 20 мм. Шрифт Times New Roman, кегель 14, інтервал 1,5. У друкованому варіанті на останній сторінці тексту міститься 38 – 40 рядків по 68 – 70 знаків у кожному.

Викладання тексту кожного розділу та підрозділу, а також вступу та завершення слід починати з нової сторінки.

Відстань між заголовками та текстом не повинна перевищувати 20 мм. Переноси слів у заголовках не дозволяються. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою. Крапка наприкінці заголовка не ставиться.

Скорочення слів у тексті, крім загальноприйнятих, не допускається.

Розділи позначаються порядковими номерами арабськими цифрами (1, 2, 3), підрозділи позначаються номером розділу та підрозділу через крапку (1. 1, 1. 2., або 2. 1, 2. 2, 2. 3 тощо).

Нумерація сторінок має бути наскрізною: номер сторінки проставляється арабськими цифрами у правому верхньому кутку, але на титульному аркуші (перша сторінка курсової роботи) номер проставляти не слід.

Формули, які приводяться в роботі, в рукописному варіанті слід вписувати чорним чорнилом(пастою) і нумерувати арабськими цифрами. Порядковий номер приводиться в круглих дужках праворуч від формули. Він повинен складатися з номеру розділу та порядкового номеру формули, розділених крапкою. Наприклад: (1. 3) означає третю формулу першого розділу.

Допускається й інший підхід до нумерації формул: усі формули, вміщені в текст курсової роботи, нумеруються наскрізне, підряд з першої до останньої. Наприклад: (5) означає п’яту формулу, вміщену в текст роботи.

Нумерацію формул здійснюють окремо від нумерації таблиць та рисунків.

Цифровий матеріал, який студенти вважає за доречне вмістити у текст курсової роботи, як правило, подається у табличній формі. Кожна таблиця повинна мати заголовок (найменування), що відображає її зміст. Нумерація таблиць здійснюється таким чином: справа над заголовком з прописної букви пишуть слово «Таблиця» та її порядковий номер (знак „№” перед цифрою не ставиться). Номер таблиці складається з номеру розділу та порядкового номеру таблиці в даному розділі. Наприклад: Таблиця №1.3 - третя таблиця першого розділу.

Нумерацію таблиць здійснюють окремо від нумерацій формул та нумерацій рисунків.

При оформлені таблиць слід дотримуватись певних правил. Зокрема, графи таблиць нумерують тільки у тих випадках, коли у тексті є на них посилання або у випадку переносу таблиці та її продовжені на наступній сторінці (в цьому випадку у правому верхньому кутку сторінки пишуть «Продовження табл.» і ставлять той же порядковий номер; не повторюючи заголовку таблиці та найменування граф, вказують номери граф і продовжують таблицю).

Якщо всі показники, вміщені у таблицю, мають одну і ту ж одиницю виміру, то її виносять у заголовок таблиці. Якщо використовуються показники з різними одиницями виміру, то у відповідних графах або рядках таблиці одиниці виміру наводять окремо.

Таблицю вміщують у текст після першого посилання на неї. Розрахункові таблиці, що мають великий обсяг, не рекомендуються вміщувати в текст основної частини, доцільніше винести їх у додатки, але з обов’язковими посиланнями на них у тексті.

Посилання в тексті мають бути на всі таблиці. Вміщувати у курсову роботу таблиці, що не мають заголовків, нумерації, або на які відсутні посилання у тексті, не дозволяється.

Ілюстративний матеріал у формі схем, діаграм, графіків тощо, вміщений в основну частину курсової роботи, оформляється наступним чином: знизу під ілюстрацією з прописної букви пишуть слово «Рис.», проставляють порядковий номер, ставлять крапку (знак «№» перед цифрою не ставиться). Далі, продовжуючи той самий рядок, з великої літери вписують назву рисунка, яка повинна відображати його зміст.

Номер рисунка складається з номера розділу та порядкового номеру рисунка у даному розділі (наприклад: Рис. 2. 1. – перший рисунок другого розділу).

Нумерація рисунків ведеться окремо від нумерації таблиць та нумерації формул.

Ілюстративний матеріал вміщується у відповідний підрозділ тільки після посилання на нього. В тексті курсової роботи має бути присутніми посилання на всі вміщені рисунки.

В тексті обов’язково мають бути зроблені посилання на джерела, з яких була запозичена будь-яка статистична інформація, рисунки, таблиці, а також цитати, що їх наведено в курсовій роботі. Посилання на першоджерела можна здійснювати у виносках, що роблять знизу під текстом на відповідній сторінці (у виносці вказуються: прізвища та ініціали автора, найменування джерела, видавництво, рік видання та сторінка). Інший спосіб полягає у використанні квадратних дужок, в яких зазначається порядковий номер джерела у списку використаної літератури та відповідна сторінка (наприклад: [6, с. 17]).

Вихідними даними для використання студентами аналітичної частини курсової роботи є фінансова звітність підприємства (баланс і звіт про фінансові результати), наведені в додатках В і Д, скориговані на поправковий коефіцієнт (див. додаток Е, вибраний відповідно до варіанта, що вибрано студентом групи).

Аналітична частина курсової роботи виконується у наступній послідовності: