5.4 Геодезичне забезпечення з інвентаризації земель населених пунктів.

Облік та реєстрація даних про земельні ділянки є складовою частиною робіт із створенням геоінформаційних систем про земельні ресурси і називається інвентаризацією земель. Для інвентаризації підлягають як земельні ділянки, так і всі інженерні об’єкти, що розташовані ні цій території [1].

Інвентаризація земель – це одноразовий земельно-обліковий захід, під час якого одержують дані про правовий статус земель, їхнє просторове розташування та економічний стан. Базовою одиницею при тому є окрема ділянка, яка характеризується певним місцерозташуванням та має чітко визначений господарський і правовий статус.

Державна інвентаризація земель в сучасних умовах покликана вирішити такі основні задачі:

1) забезпечити повноту відомостей про всі земельні ділянки, кадастрові зони та квартали, адміністративно-територіальні утворення в межах України у державному земельному кадастрі; 2) забезпечити валідацію наявних семантичних та картографічних відомостей про вже земельні ділянки, стосовно яких державою зареєстровано правовстановлюючі документи; 3) забезпечити виявлення та реєстрацію обмежень у використанні земель (територіальних зон) навколо існуючих режимоутворюючих об’єктів. Інвентаризацію земель проводять геодезичними методами, що передбачають координування зовнішніх меж населених пунктів, кутів повороту меж окремих землекористувань (землеволодінь), визначення площ цих ділянок та угідь.

Використовуються наземні та дистанційні методи, зокрема GPS-знімання та аерофотознімання. У проекті робіт здійснюють попередній розрахунок точності геодезичних вимірювань, особливо у планово-висотній мережі, з метою забезпечення однозначного і точного визначення координат пунктів поворотів меж.

Метою проведення інвентаризації земель населених пунктів є створення інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру, регулювання земельних відносин раціонального використання і охорони земельних ресурсів.

Під час інвентаризації земель населених пунктів визначають кількісний і якісний склад земель, отримують дані для виготовлення технічної документації з оформлення документації, що посвідчують право власності або право користування земельними ділянками, визначають місцерозташування, форми і розміри ділянок, які знаходяться у користуванні, або власності, аналізують фактичне використання земельних ресурсів, одержують інші дані, необхідні для ведення державного земельного кадастру.

Під час підготовчого етапу здійснюють підбір, вивчення та аналіз топографо-геодезичних, планово-картографічних матеріалів на район робіт, роблять висновки про необхідність згущення геодезичної основи та виготовлення або оновлення планових топографічних матеріалів, складають робочий інвентаризаційний план (схему) здійснюють аналіз технічної, методичної і технічної забезпеченості робіт з інвентаризації земель. Також складають схему поділу населеного пункту на райони, квартали і масиви, аналіз наявних матеріалів геодезичних, землевпорядних, облікових, топографічних робіт, що виконувались на цій території. Вивчають наявні матеріали містобудівної документації, охоронних та захисних зон, ознайомлюються із технічними звітами про встановлення зовнішніх меж землекористувань, аналізують матеріали внутрігосподарського землевпорядкування.

Використовуючи зібрані матеріали, складають технічне завдання (ТЗ) на проведення інвентаризації земель, яке передбачає такі етапи робіт:

Поділ території населеного пункту на мікрорайони, квартали, окремі масиви та їх кодування встановлення етапності виконання інвентаризаційних робіт, формування землевпорядної документації на окремий квартал, масив, мікрорайон, обстеження пунктів геодезичної мережі, обстеження існуючих меж кварталу, масиву мікрорайону, ознайомлення з актами встановлення та погодження меж населеного пункту і землекористувань.