- •Технічний звіт з переддипломної практики за темою магістерської кваліфікаційної роботи
- •1.Організація виробництва на підприємстві.
- •2. Роботи що виконує підприємство
- •3.Фізико – географічний опис району робіт
- •Топографо – геодезичне вивчення району робіт
- •Методи та методика польових геодезичних робіт на конкретному об’єкті та опрацювання результатів вимірювань
- •5.1 Геодезичні мережі для цілей розпаювання та інвентаризації земель
- •5.2 Розрахунок точності проекту планової мережі
- •5.3 Знімальні мережі
- •5.4 Геодезичне забезпечення з інвентаризації земель населених пунктів.
- •5.5 Опрацювання результатів вимірів
- •5.6 Застосування gps в інвентаризації земель
- •Застосування нових приладів та компютерної техніки
- •6.1 Електронний тахеометр Sokkia Set 630 r
- •6.2 Gps технології в інвентаризації земельних ділянок
- •6.3 Gnss-приймачі Leica Viva gs12
- •6.4 Програмне забезпечення інвент - град
- •Техніко – економічні показники
- •Охорона праці та навколишнього середовища
- •Висновки
5.2 Розрахунок точності проекту планової мережі
Основними критеріями для розрахунку точності полігонометрії є граничні помилки в положенні точок в найслабшому місці вирівняного ходу або мережі. Вони не повинні перевищувати допустимих значень відповідного розряду полігонометрії або технічних вимог до побудови мережі на даному об’єкті. Сказане виражається відповідною залежністю:
або
(5.1)
де
-
середня квадратична помилка в положенні
кінцевого пункту ходу;
-
довжина ходу;
-
знаменник середньої квадратичної
відносної помилки ходу;
-
знаменник граничної відносної помилки
ходу.
Оцінку точності полігонометричних ходів виконують за відповідними формулами. Так, для ламаного (зігнутого) ходу, який опирається на дві вихідні сторони і в якому попередньо розподілена кутова нев'язка (у проектних ходах нев'язки відсутні), очікувана середня квадратична помилка розраховується за формулою:
.
(5.2)
Для витягнутого ходу застосовують формулу:
(5.3)
де μ – коефіцієнт впливу випадкових помилок вимірювання ліній;
λ – коефіцієнт впливу систематичних помилок вимірювання ліній;
[S] – довжина полігонометричного ходу;
L – довжина замикаючої лінії ходу;
mβ– скп вимірювання кутів;
n– кількість сторін в ході;
Dц,і– віддалі між центром ваги ходу і пунктами ходу.
Хід вважається витягнутим, якщо дирекційні кути окремих сторін відрізняються від дирекцйного кута замикаючої сторони не більше ніж на 20°, а окремі точки ходу відхиляються від замикаючої сторони в той чи інший бік не більше ніж на 1/10 її довжини [2].
Якщо для вимірювання ліній використовують світло, то помилки вимірювань будуть переважно випадковими і мало залежатимуть від довжин ліній.
У зв'язку з цим формули (2.3) і (2.4) можна подати у вигляді:
(5.4)
(5.5)
де
-
середня квадратична помилка вимірювання
довжини лінії.
Для
розрахунку точності кутових і лінійних
вимірювань використовують ті ж формули
(2.3) – (2.6), приймаючи, що помилка лінійних
вимірювань призводить до поздовжнього
зсуву кінцевої точки ходу -
,
а помилки кутових вимірювань – до
поперечного зсуву
,
тобто:
(5.6)
Із формули (2.6) будемо мати:
Загальна середня квадратична помилка ходу дорівнює:
(5.7)
До початку проектування необхідно визначити границі району; зібрати дані про умови робіт у ньому: відомості про шляхи і засоби повідомлення, метеорологічні зведення, фізико-географічні і геоморфологічні описи, дані гідрологічних досліджень і т.п; зібрати топографічні карти масштабу 1:25000 і крупніше, схеми раніше виконаних тріангуляційних і полігонометричних мереж, щоб встановити наявність і придатність вихідних пунктів (топографо-геодезичну вивченість). Крім того, до початку робіт треба з'ясувати необхідну густоту забезпечення території геодезичними пунктами з урахуванням перспективи розвитку територій відповідно до генерального плану і плану освоєння земель, а також точність визначення положення пунктів, дирекційних кутів і довжин ліній.
