4. Топографо – геодезичне вивчення району робіт

Розміщення об’єкта на (Рис.4.1)

Рисунок 4.1 – с. Гуманець Старосамбірського району, Львівській області

Умовні позначення :

----- - Межа об’єкта

Даний обєкт знаходиться в Львівській області Старосамбірського району, в селі Гуманец, який знаходиться в північно західній частині Старосамбірського району, за 6,8 км від районого центру. Село Гуманець мижує з такими селами як: Райнова, Чаплі, Дубрівка[8].

Для виконання проектування взято карту масштабу 1:25000 з номенклатурою М-34-96-Б-б. Карта створена за матеріалами зйомки 1945 році. Система висот Балтійська. Суцільні горизонталі проведені через 5 м.

Схилення на 1945 рік західне 4°22' (0-73). Середнє зближення меридіани східне 2° 06' (0 - 35). Відхилення магнітної стрілки західне 2° 16'(0-38).

На об’єкті та біля нього в минулі роки були створені Державні геодезичні мережі другого, третього та четвертого класів. Проведено картографування різних масштабів.

Роботи із виконання топографо-геодезичних вишукувань та створення цифрових топографічних планів ділянок, передбачених для інвентаризації земельних масивів для проектування і видачі державних актів на право приватної власності на землю. Роботи виконуються на території Гуменецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Роботи виконувались в місцевій системі координат згідно з вимогами таких нормативних документів [5].

Роботи із виконання топографо – геодезичних вишукувань та створення топографічних планів виконувалось ДП “Західгеодезкартографія”.

4. Методи та методика польових геодезичних робіт на конкретному об’єкті та опрацювання результатів вимірювань

5.1 Геодезичні мережі для цілей розпаювання та інвентаризації земель

Для правильної організації і постановки топографо-геодезичних робіт у різних частинах великої території земної поверхні і для зведення результатів зйомок місцевості в єдине ціле, ці роботи засновують на геодезичних пунктах з надійно визначеними координатами в загальній для них системі. Сукупність таких геодезичних пунктів називають геодезичною мережею [2].

Геодезична мережа підрозділяється на державну мережу, що забезпечує поширення системи координат на територію держави і є вихідної для побудови інших геодезичних мереж; мережа згущення, створювану в розвиток мережі більш високого порядку і знімальну мережу, створюваний для виробництва топографічних зйомок.

Така східчаста побудова геодезичних мереж полягає в тому, що спочатку будується висока по точності мережа на великій території з пунктами, розташованими на значній відстані один від одного, а на основі цих пунктів будується наступна ступінь нижче по точності, але з більш частішим розташуванням пунктів і т. д.

Єдина геодезична мережа забезпечує можливість проведення топографо-геодезичних робіт у різних частинах території незалежно за часом і зведення результатів цих робіт у єдине ціле, а також забезпечує надійний контроль усіх геодезичних вимірів і рівномірний розподіл неминучих погрішностей вимірів по всій території.

Державні геодезичні мережі підрозділяють на планові і висотні. Планова мережа розвивається методами тріангуляції, полігонометрії, трилатерації і їхніми сполученнями, висотна - методом геометричного нівелювання. Планову державну геодезичну мережу України поділяють на 1, 2, 3 класи, що розрізняються між собою довжиною сторін і точністю кутових і лінійних вимірів.

Геодезична мережа згущення розвивається на основі пунктів геодезичної мережі більш точної ступені. На територіях сільськогосподарських підприємств, населених пунктів, будівельних об'єктів і ін. створюється геодезична мережа згущення спеціального призначення. Планові мережі згущення підрозділяють на 4 клас, 1 і 2 розряди і створюють методами тріангуляції, полігонометрії, трилатерації і їх сполученнями. Висотні (нівелірні) мережі розвиваються методом геометричного нівелювання III й IV класів і додатком ходів технічного нівелювання.

Пункти мереж згущення, як і пункти державних геодезичних мереж, закріплюють на місцевості постійними знаками.

Наступною ступеню мережі згущення є знімальна мережа, що відрізняється меншою точністю (у 2-3 рази) і великою кількістю геодезичних пунктів (точок) на одиницю площі (у 3-10 рази). Знімальна мережа використовується не тільки для топографічних зйомок, але і для інших робіт, наприклад, - перенесення на місцевість проектів міжгосподарського і внутрішньогосподарського землевпорядження, меліоративних систем, відводів земельних ділянок і ін.

Планова основа створюється відповідно до вимог діючих "Основних положень про державну геодезичну мережу України", а також згідно з “Інструкцією з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500”.

Згідно з цими документами, планова геодезична мережа України складається з державної геодезичної мережі (астрономо-геодезична мережа 1 класу, геодезичні мережі згущення 3 класу), мережі згущення (полігонометрії, трилатерації і тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів) та знімальної мережі. Пункти планової знімальної мережі визначають прямими, оберненими та комбінованими засічками з пунктів геодезичних мереж усіх класів і розрядів, прокладанням теодолітних ходів, побудовою знімальних тріангуляційних мереж (ланцюг трикутників або чотирикутників, суцільна сітка, вставка окремих пунктів тощо).

Розглянемо поняття щільності геодезичних пунктів планових мереж.

Під щільністю геодезичних пунктів розуміють площу території, яка забезпечується одним пунктом. Чим менша ця площа, тим більшою є щільність. Нормативні документи встановлюють необхідну щільність пунктів. При її обґрунтуванні береться до уваги масштаб і призначення майбутніх топографічних знімань.

Середня щільність пунктів планової державної геодезичної мережі для створення геодезичної основи топографічних знімань на незабудованих територіях в масштабі 1:5000 повинна бути доведена до одного пункту на 20–30 км² і в масштабі 1:2000 — до одного пункту на 5–15 км². На забудованих територіях щільність пунктів ДГМ повинна бути доведена до одного пункту на 5 км².

Щільність планових геодезичних мереж згущення поза населеними пунктами повинна бути доведена до одного пункту на 7–10 км² для знімань у

масштабі 1:5000, і до одного пункту на 2 км² для знімань у масштабі 1:2000.

В містах, селищах та інших населених пунктах, а також на промислових майданчиках щільність мереж згущення має бути один пункт на 1 км² на незабудованих територіях та чотири пункти на 1 км² — у забудованих частинах.

Мережі полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів створюються у вигляді окремих ходів, систем ходів та систем з однією або кількома вузловими точками. Розрізняють ламані та витягнуті ходи. Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти. На вихідних пунктах вимірюють прилеглі кути. Як виняток, у разі відсутності між вихідними пунктами видимості з землі, допускається:

• прокладання ходу полігонометрії, що опирається на два вихідні пункти без кутової прив'язки на одному з них. Для контролю кутових вимірів використовують дирекційні кути на орієнтирні пункти державної геодезичної мережі або дирекційні кути прилеглих сторін, які одержані з астрономічних вимірів з середньою квадратичною помилкою 5" або вимірів гіротеодолітами з середньою квадратичною помилкою 10";

• координатна прив'язка до пунктів геодезичної мережі. При цьому для контролю кутових вимірів (з метою виявлення грубих помилок вимірів) використовують дирекційні кути на орієнтирні пункти або азимути, що одержані з астрономічних або гіротеодолітних вимірів. Замість останніх дозволяється прокладати кутові ходи, які утворюють замкнуті фігури з включенням вихідних пунктів.

Прокладання висячих ходів не допускається.

При створенні мереж полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів треба дотримуватися вимог, що наведені в табл. 5.1.

Таблиця 5.1 - Технічні характеристики полігонометрії 4 класу, 1 та 2 розрядів

№ з/п	Показники	IV клас	1 розряд	2 розряд
1	2	3	4	5
1	Гранична довжина ходу, км:
	окремого	14,0	7,0	4,0
	між вузловою і вихідною точками	9,0	5,0	3,0
	між вузловими точками	7,0	4,0	2,0
2	Граничний периметр полігону, км	40	20	12
3	Довжина сторін ходу, км: найбільша найменша оптимальна	2,00 0,25 0,50	0,80 0,12 0,30	0,35 0,08 0,20
4	Кількість сторін	15	15	15
5	Відносна похибка координат, не більше	1:25 000	1:10 000	1:5 000
6	Середня квадратична похибка вимірювання кута, не більше	3"	5"	10"

Продовження табл. 5.1

7	Кутова нев'язка ходу або полігону, кутові секунди, не більше, де n - кількість кутів у ході	±5	±10'	±20"
8	Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони, см: до 500 м від 500 до 1000 м понад 1000 м	1 2 1:40000	1 2 -	1 - -

Основна задача проектування складається в тому, щоб із усіх можливих варіантів вибрати той варіант теодолітних ходів і мереж, що по точності відповідав би поставленим задачам, а для здійснення потребував би мінімальних трудових і грошових витрат.