
- •1.Поннятя та ознаки держави.
- •3. Правова держава та її ознаки
- •6. Правова норма а її структура.
- •9.Джерела права.
- •10. Систематизация нормативно-правових актов
- •15.Правовий статус вр
- •17. Конституційно-правовий статус кму
- •21.Адміністративне право, його предмет та метод.
- •23. Адмін. Стягнення та їх види.
- •24. Податки та збори, їх види відповідно до діючого вітчизняного законодавства.
- •25.Предмет, метод та джерела фінан. Права.
- •26.Організація та органи фінан. Контролю.
- •28.Правоздатність та дієздатність особи.
- •29. Юр. Особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •30. Позивна давність: поняття та строки.
- •31. Поняття права власності. Форми власності в у.
- •32. Поняття права власності. Форми власності в у країні
- •33.Підстави набуття та припинення права власності
- •34.Поняття, та види правочинів у цивільному праві
- •35.Захист права власності у цивільному праві
- •38. Підприємницьке право у: предмет та джерела правового регулювання.
- •39. Порядок державної реєстрації фіз.Осіб підприємців.
- •40. Порядок державної реєстрації юр.Осіб.
- •41. Основні організаційно-правові форми суб’єктів господарювання.
- •42. Предмет, метод та джерела сімейного права
- •43. Шлюб: порядок його укладання та умови одруження.
- •44. Порядок та підстави розірвання шлюбу.
- •45. Майнові та особисті немайнові права подружжя
- •46. Майнові та особисті немайнові права та обов’язки батьків та дітей.
- •47. Підстави усиновлення дітей, позбавлених батьківського піклування.
- •48. Зміст трудового договору
- •49. Поняття та порядок укладання трудового договору
- •51. Строки випробування при прийомі на роботу
- •52. Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника
- •54. Робочий час відповідно до діючого законодавства.
- •55. Час відпочинку відповідно до діючого трудового законодавства України
- •56. Дисциплінарна відповідальність
- •57. Повна матеріальна відповідальність сторін трудового договору.
- •58. Обмежена матеріальна відповідальність сторін трудового договору.
- •59. Кримінальне право: поняття та предмет правового регулювання
- •60. Поняття та ознаки злочинів
- •62. Кримінальне покарання та його види
- •63. Поняття злочинів проти власності
- •64.Злочини у сфері службової діяльності: поняття та види.
- •65. Склад та категорії земель згідно Земельного кодексу у.
1.Поннятя та ознаки держави.
Держава – це суверенна політика територіальної організації влади певної частини населення, що має певний спеціальний апарат управління і примусу, здатною за допомогою права робити свої веління загальнообов’язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво і управління суспільними справами.
Ознаки держави: Суверенітет держави; населення; територія; виключне право держави визначати грошову систему, встановлювати і стягувати податки; виключне право на прийняття законів та ін. нормативних актів; наявність особливого апарату управління (публічної влади) і примусу.
Функції держави - основні напрямки її діяльності, в яких відображаються й конкретизуються завдання і мета держави, проявляється її сутність, зміст і соціальне приз.
Основні теорії походження держави:
1.Теологічна теорія ( Ф. Аквінський) Його вчення побудовано на ієрархії форм: від Бога - чистого розуму - до духовного і матеріального світу.
2. Патріархальна теорія ( Аристотель, Конфуцій) Сутність її полягає у твердженні, що держава походить від сім'ї та є наслідком історичного розвитку і розростання останньої, а отже, абсолютна влада монарха - це продовження батьківської влади.
3. Договірна ( Руссо, Монтеск’є) Вона пояснює виникнення держави внаслідок об'єднання людей на основі добровільної згоди (договору) про те, що одні будуть управляти, а інші - виконувати їхні управлінські рішення.
4. Органічна теорія (Спенсер) Він проводив аналогію між державою та біологічним організмом. На думку Спенсера, держава, подібно до біологічного організму, народжується, розмножується, старіє і гине. Як біологічний організм, держава має політичне тіло: руки, ноги, голову, тулуб, що виконують відповідні функції.
5. Теорія насильства ( Тюрінг) За цією теорією держава виникла як результат завоювання одних племен іншими, поневолення одного народу іншим. На думку прихильників теорії, держава є тією силою, яку утворюють завойовники для утримання в покорі завойованих народів і зміцнення влади переможців.
6. Класова чи екологічна ( Маркс)
7. теорія психологічна (Петражицький ) За цією теорією держава виникла завдяки особливим властивостям психіки людей. Людській психіці начебто притаманна потреба покори, наслідування, усвідомлення залежності від видатної особистості. Народ є інертною масою і нездатний приймати рішення, а тому потребує постійного керівництва.
8. Космічна, аналогія з теологією.
2.Понятие формы государства и его элементы. Порядок организации и осуществления государственной власти принято называть формой государства. Форма государства характеризуется единством структур государственной власти и территориальной организации, а также методов осуществления государственной власти. Форму государства определяют: государственное правление, государственный строй и государственный политический режим.
Государственное правление – организация государственной власти, юридически обусловленной ее формальным источником, под которым следует понимать или свободу одного физического лица, или свободу народа, или того и другого вместе взятых. Когда источник власти – физическое лицо (монарх), то государственное правление называется монархией. А когда источник государственной власти – народ или его большинство, то в таком случае государственное правление именуется республикой. Признаки монархии: наличие единоличного носителя верховной власти, пользующегося своей властью пожизненно; наследственный порядок перехода власти; представительство государства монархом не по мандату, а по собственному праву; юридическая безответственность главы государства. Виды монархий: абсолютные и конституционные.
Республика – это государство, в котором высшая государственная власть осуществляется выборными на определенный срок органами власти. Признаки республики: наличие единоличного или коллегиального главы государства; высшие органы государственной власти выбираются на определенный срок; пользование государственной властью по поручению. Республики бывают: президентские, полупрезидентские и парламентские.
Государственный строй – способ территориальной организации государства, разделение его территории на определенные составные части и распределение власти между этими частями, и их взаимоотношения с центральной властью. Основные виды государственного строя: унитарное государство, федеративное государство и конфедерация.
Унитарное государство характеризуется единым административно-территориальным делением, части не имеют суверенитета. Унитарными также являются государства, включающие автономные образования.
Федеративные государства состоят из двух и более государственных образований, каждое из них имеет суверенитет, все признаки государственности, но часть суверенных прав они делегирую центральной власти.
Конфедерация – это объединение, союз суверенных государств, создаваемые для выполнения определенных задач.
Политический режим – совокупность методов и средств осуществления государственной власти. Различают демократический, тоталитарный и авторитарный режимы.
Демократический режим – это осуществление государственной власти на основах действующего права с использованием демократических форм народного представительства, исполнительно-распорядительной деятельности, правосудия, контроля, равноправия населения, выполнение каждым своих обязательств.
Тоталитарный режим – это совокупность таких способов реализации государственной власти, при которых вся жизнедеятельность общества и каждого отдельного гражданина абсолютно регламентирована: власть на всех уровнях формируется закрыто одной или несколькими особями из правящей верхушки, не контролируется населением; отсутствует какая-либо вероятность проявления и принятия к сведению интересов всех групп населения, существует однопартийная система, обычным является грубое вмешательство в личную жизнь человека.
Авторитарный режим – это совокупность способов и методов реализации государственной власти, при которых она концентрируется в руках правящей верхушки; допускаются некоторые размежевания политических сил, реальные возможности через представительские органы отстаивать интересы определенного слоя общества.