
- •Гу дснс України в місті Києві робочий зошит
- •Нормативно-правова документація в області організації й керуванні діяльністю підрозділів дснс України
- •1.1 Основні терміни й визначення, що зустрічаються у напрямку пожежної безпеки
- •2. Посадові обов'язки начальника караулу
- •3. Характеристика району виїзду частини
- •4. Порядок висилки сил і засобів Київського гарнізону
- •5. Таблиця позивних посадових осіб гарнізону в радіомережі 7101
- •Позивні дпрч гарнізону міста Києва
- •6. Короткі рекомендації керівникові гасіння пожежі.
- •6.1. Пожежна техніка
- •Деякі основні характеристики пожежних автомобілів (розшифровка назв):
- •Максимальна швидкість руху – 120 км/год.
- •6.2. Пожежно-технічне озброєння. Пожежні стволи (ручні й лафетні) - призначені для формування й напрямку подачі вогнегасних рнчовин.
- •Водяні стволи
- •Методичні рекомендації
- •Рукави пожежні – гнучкі трубопроводи, обладнанні на кінцях з'єднувальними головками, призначені для транспортування вогнегасних речовин.
- •Напірні рукави
- •Ручні пожежні драбини
- •6.3. Вимоги безпеки, запропоновані до пожежно-технічного озброєння.
- •6.4. Формули для розрахунку сил та засобів
- •6.5. Деякі рекомендації начальнику караулу
- •Культура гасіння пожежі
- •Невиправданий ризик
- •7. Основні нормативи по фсп
- •8. Дихальний апарат на стисненому повітрі
- •Коротка інструкція із застосування
- •“Dräger” pa 94 Plus Basic - відповідає європейському стандарту 89/686 ewg. Він є приладом на стисненому повітрі (балонним респіратором) по en 137, має сертифікат пожежної безпеки.
- •Основні тактико-технічні характеристики drager pa 94 Plus Basic
- •Принцип роботи апарату:
- •2. Опис складових частин дихального апарата.
- •3.2. Редуктор.
- •3.3. Звуковий сигнал.
- •4. Перевірки дихального апарату “Dräger” ра94 Plus Basiс
- •4.1. Перевірка №1
- •4.2. Бойова перевірка
- •6. Перевірка тиску повітря в балоні по манометру.
- •4.3. Перевірка №2
- •5. Заходи безпеки при роботі з апаратом
- •6. Дії газодимозахисників під час виявлення порушень в роботі апарату
- •7. Розрахунки тиску та часу виходу ланки при роботі в апараті
- •7.1. Розрахунок тиску повітря для виходу ланки гдзс.
- •7.2. Розрахунок часу для виходу ланки гдзс.
- •9. Рекомендації по гасінню пожеж в київському метрополітені
- •9.1. Загальна характеристика станцій Київського метрополітену та їх пожежна небезпека
- •9.2. Особливості виникнення і розвитку пожежі в спорудах метрополітену
- •9.3. Тактика гасінні пожеж в спорудах метрополітену
- •9.4. Безпека праці пожежних під час гасіння пожеж в підземних спорудах метрополітену
- •10. Схеми бойвого розгортання, можливі рішення кгп
- •Реальна можлива ситуація на пожежі
- •11.1. Штатне розміщення підрозділу
- •11.2. Обов'язки особового складу по табелю бойового розрахунку
- •11.3. Основні відомості про особовий склад.
- •12. Ведення робочого зошита
9.3. Тактика гасінні пожеж в спорудах метрополітену
Гасіння пожеж в підземних спорудах метрополітену пов’язано з необхідністю проведення складних робіт з евакуації і рятування людей, залучення великої кількості сил і засобів пожежної охорони та складністю керування ними.
По прибуттю до місця пожежі в першу чергу необхідно передати інформацію по зовнішнім ознакам. Потім у чергового по станції або старшого оператора розмінних автоматів (касира) з’ясувати обставини, що сталися на станції. Які заходи прийняті по евакуації пасажирів та обслуговуючого персоналу станції, скільки людей знаходиться в тунелях, на рівні платформи, підплатформених приміщеннях, на ескалаторах і в якому режимі ескалатори працюють, які роботи проведені по знеструмленню і чи знята напруга з контактної рейки, через який час буде наданий допуск для проведення гасіння пожежі, що і де горить?, чи відкриті люки сухотрубів. Отримати план пожежегасіння та заземлюючі пристрої.
В залежності від отриманої інформації приймати міри по вибору напрямків проведення розвідки та рятування людей. При проведенні розвідки паралельно проводиться евакуація людей.
Коли пожежа виникає в приміщенні на рівні касового залу, розвідка проводиться в підземних переходах (якщо вони є) до станції, в приміщеннях рівня касового залу, в ескалаторному тунелі, в приміщеннях під рівнем касового залу, на платформі. Також необхідно з’ясувати які склалися обставини на рівні платформи.
При пожежі в машинному залі розвідка проводиться в приміщеннях верхнього рівня (вестибулю, касового залу) рівня машинного залу в ескалаторному тунелі (якщо пожежа не розповсюдилась в підплатформенний простір, в кабельному колекторі, який знаходиться під конструкціями ескалаторів, на рівні платформи та під платформою в приміщеннях, які прилягають до ескалаторного та кабельного тунелів).
При пожежі в ескалаторному тунелі розвідка проводиться в приміщеннях, які знаходяться до ескалаторного тунелю, також проводиться розвідка на рівні платформи та підплатформених приміщень (здійснюється за рахунок ВГРЗ, які прибувають з сусідньої станції) в машинних залах, підескалаторних тунелях.
При пожежі на рівні платформи в підплатформених приміщеннях, розвідка проводиться на всіх рівнях станції, а також на сусідніх станціях з якими вона межує.
При пожежі в СТП розвідка в приміщеннях СТП проводиться з представником СТП (заходити в приміщення СТП без працівника СТП суворо заборонено) перевіряються приміщення на всіх рівнях де є задимлення ( в тунелях та на межуючих станціях за рахунок ВГРЗ).
Група розвідки складається не менше чим з 5 газодимозахисників забезпечених ланковим тросом засобами зв’язку, освітлення, шансовим інструментом, рятівною мотузкою (в місцях де нема горіння та відсутня висока температура дозволяється використовувати рятівну мотузку, як направляючий трос) 3 рукава діаметром 51 мм. ствол “Б”.
Для організації аварійно-рятувальних робіт КГП зобов’язаний:
- встановити кількість і місце знаходження (на якій відстані від станції) електропотягів, що зупинились у тунелі;
- проконтролювати введення аварійно вентиляційного режиму відповідно до обстановки на пожежі;
- вимагати, до початку проведення робіт з установками під високою напругою, пред’явлення письмового допуску, який підтверджує виконання заходів, що забезпечують безпеку виконання робіт;
- організувати освітлення на шляхах евакуації;
- організувати на місці пожежі медичну допомогу і призначити відповідального за дотримання заходів безпеки.
Водоподаючі групи складаються не менше ніж з 5 газодимозахисників, їхнім завданням є прокладання магістральних ліній в необхідному напрямку (по результатам розвідки) доставити необхідний запас рукавів, стволів, шансового інструменту до призначеного КГП місця та забезпечити подачу вогнегасних речовин в рукавні лінії. Бойове розгортання проводять з застосуванням сухотрубу.
Групи гасіння складаються не менше чим з 5 газодимозахисників, їхнім завданням є прокладання робочих ліній до місця пожежі, виконання робіт по гасінню та розбиранню конструкцій.
Приступати до гасіння пожежі дозволяється тільки при отриманні письмового дозволу встановленого зразку (допуск повертається в штаб АРР тільки після закінчення всіх робіт).
Гасіння пожежі в рухомому складі, що знаходиться в тунелі проводиться з сторони вентиляційного потоку.
На гасіння пожежі подаються стволи ”А”, “Б” для захисту особового складу водяні завіси у вигляді розпилених струменів.
Для гасіння пожеж в ескалаторних похилих тунелях застосовують піну. Також для гасіння пожеж застосовують засоби пожежегасіння, які є в спорудах метрополітену.
Для освітлення шляхів евакуації, місць пожежі задіюється АЗО-23 –ПДПЧ. Контрольно-пропускні пункти ГДЗС працюють згідно вимог Настанови ГДЗС.
Евакуація людей
Евакуація людей із споруд метрополітену у випадку пожежі проводиться згідно вимог статуту дій у надзвичайних ситуаціях.
Порядок і способи рятування людей визначаються керівником гасіння пожежі та особами, що проводять рятувальні роботи в залежності від обставин та стану рятуємих людей.
Рятування людей на пожежі проводиться одночасно з розгортанням сил і засобів для гасіння пожежі.
Основними шляхами евакуації з споруд метрополітену є: основні входи та виходи, запасні виходи, вивезення електропотягами на сусідні станції, виведення по тунелях на сусідні станції, виведення через приміщення, які розташовані нижче рівня горіння.
Основними способами евакуації є: самостійний вихід людей, виведення людей в супроводі пожежних, винос потерпілих, вивезення на електропотягах.
При виникненні пожежі станція зачиняється для входу пасажирів, рух потягів з пасажирами через станцію припиняється. Пасажири, які знаходяться на станції евакуюються за допомогою ескалаторів на поверхню та потягами на сусідні станції.
При виникненні пожежі в потязі, що знаходяться на станції, машиніст відчиняє двері вагонів для виходу пасажирів. Пасажири евакуюються ескалаторами на поверхню. Ескалатори включаються всі на підйом в подальшому при необхідності на спуск по вимозі КГП.
При виникненні пожежі в потязі під час руху на перегоні, машиніст приймає міри для виводу потягу на станцію. При неможливості виводу потягу на станцію (зупиненні в тунелі на перегоні), машиніст організовує евакуацію пасажирів з тунелю до найближчої станції при знятій напрузі з контактної рейки.
При виникненні пожежі в касовому залі чи в ескалаторному тунелі пасажири евакуюються з платформи станції потягами на сусідню станцію.