- •Гу дснс України в місті Києві робочий зошит
- •Нормативно-правова документація в області організації й керуванні діяльністю підрозділів дснс України
- •1.1 Основні терміни й визначення, що зустрічаються у напрямку пожежної безпеки
- •2. Посадові обов'язки начальника караулу
- •3. Характеристика району виїзду частини
- •4. Порядок висилки сил і засобів Київського гарнізону
- •5. Таблиця позивних посадових осіб гарнізону в радіомережі 7101
- •Позивні дпрч гарнізону міста Києва
- •6. Короткі рекомендації керівникові гасіння пожежі.
- •6.1. Пожежна техніка
- •Деякі основні характеристики пожежних автомобілів (розшифровка назв):
- •Максимальна швидкість руху – 120 км/год.
- •6.2. Пожежно-технічне озброєння. Пожежні стволи (ручні й лафетні) - призначені для формування й напрямку подачі вогнегасних рнчовин.
- •Водяні стволи
- •Методичні рекомендації
- •Рукави пожежні – гнучкі трубопроводи, обладнанні на кінцях з'єднувальними головками, призначені для транспортування вогнегасних речовин.
- •Напірні рукави
- •Ручні пожежні драбини
- •6.3. Вимоги безпеки, запропоновані до пожежно-технічного озброєння.
- •6.4. Формули для розрахунку сил та засобів
- •6.5. Деякі рекомендації начальнику караулу
- •Культура гасіння пожежі
- •Невиправданий ризик
- •7. Основні нормативи по фсп
- •8. Дихальний апарат на стисненому повітрі
- •Коротка інструкція із застосування
- •“Dräger” pa 94 Plus Basic - відповідає європейському стандарту 89/686 ewg. Він є приладом на стисненому повітрі (балонним респіратором) по en 137, має сертифікат пожежної безпеки.
- •Основні тактико-технічні характеристики drager pa 94 Plus Basic
- •Принцип роботи апарату:
- •2. Опис складових частин дихального апарата.
- •3.2. Редуктор.
- •3.3. Звуковий сигнал.
- •4. Перевірки дихального апарату “Dräger” ра94 Plus Basiс
- •4.1. Перевірка №1
- •4.2. Бойова перевірка
- •6. Перевірка тиску повітря в балоні по манометру.
- •4.3. Перевірка №2
- •5. Заходи безпеки при роботі з апаратом
- •6. Дії газодимозахисників під час виявлення порушень в роботі апарату
- •7. Розрахунки тиску та часу виходу ланки при роботі в апараті
- •7.1. Розрахунок тиску повітря для виходу ланки гдзс.
- •7.2. Розрахунок часу для виходу ланки гдзс.
- •9. Рекомендації по гасінню пожеж в київському метрополітені
- •9.1. Загальна характеристика станцій Київського метрополітену та їх пожежна небезпека
- •9.2. Особливості виникнення і розвитку пожежі в спорудах метрополітену
- •9.3. Тактика гасінні пожеж в спорудах метрополітену
- •9.4. Безпека праці пожежних під час гасіння пожеж в підземних спорудах метрополітену
- •10. Схеми бойвого розгортання, можливі рішення кгп
- •Реальна можлива ситуація на пожежі
- •11.1. Штатне розміщення підрозділу
- •11.2. Обов'язки особового складу по табелю бойового розрахунку
- •11.3. Основні відомості про особовий склад.
- •12. Ведення робочого зошита
9.2. Особливості виникнення і розвитку пожежі в спорудах метрополітену
Пожежі в тунелях.
Горіння у кабельних колекторах метро розповсюджується зі швидкістю 0,2-0,3 м/хв, при цьому сильно виділяються токсичні продукти горіння, розвивається висока температура. Пошкодження кабелю призводить до зняття напруги з контактної рейки (825 В) і, як результат, до зупинки електропоїздів у перегінних тунелях, відключення живлення частини ескалаторів, освітлення, вентиляції, пристроїв управління рухом поїздів. Все це суттєво ускладнює евакуацію пасажирів і організацію гасіння.
Розвиток пожежі у тунелі характеризується трьома основними зонами, що відрізняються температурним режимом та складом газового середовища: до осередку пожежі, активного горіння, поза осередком пожежі. Із зони до осередку пожежі повітря надходить у зону горіння з певною швидкістю, яка залежить від характеристики тунеля і його вентиляційної системи. Швидкість вентиляційного потоку у тунелі 0,3-5м/год, що сприяє об'ємній витраті повітря через поперечний розріз тунелю 30000-170000 м(куб)\год. У зоні активного горіння спалюється горючий матеріал і змінюється газове середовище.
Зона за осередком пожежі характеризується підвищеною температурою і зміненим складом вентиляційного повітря, який містить продукти горіння. Параметри розвитку пожежі в тунелі залежать від витрат вентиляційного повітря, яке надходить у зону горіння, і пожежного навантаження, які впливають на організацію евакуації (рятування) людей і бойових дій з гасіння пожежі.
Пожежі в ескалаторних тунелях
Характеризуються високою швидкістю розповсюдження знизу вверх під дією конвективних потоків продуктів горіння, які мають високу температуру. Швидкість розвитку пожежі може досягати знизу-вверх 4-6 м/хв. Розповсюдження горіння у нижню зону тунелю проходить внаслідок падіння та завалення конструкцій, що горять. У зв'язку з тим, що в конструкціях ескалаторів застосовують велику кількість полімерних матеріалів, горіння супроводжується виділенням токсичних речовин та диму.
Пожежа у середині службових приміщень
Швидко розповсюджується і переходить у відкрите полуменеве горіння, яке супроводжується інтенсивним задимленням станції, ескалаторів і тунелів, а також високою температурою, як поблизу пожежі, так і у верхній зоні. Цьому сприяють повітряні потоки, які створюються вентиляційними пристроями та поїздами, що рухаються.
Розвиток пожеж у службових приміщеннях в умовах малих об'ємів приміщень і інтенсивного 6-10 кратного повітрообміну приточно-витяжної вентиляції відбувається таким чином.
Пожежа рухомого складу у підземних спорудах
Характеризуються високою температурою - в тунелі в осередку горіння до 1000°С; на відстані 25 м від осередку - біля 450°С, швидким поширенням на облицювання вагонів, а також на комунікації тунелю (шпали, короб контактної рейки, кабельне господарство) зі швидкістю 0,7-0,9 м/хв, суттєвою пожежною завантаженістю високою токсичністю продуктів горіння швидким поширенням диму як по вагонах, так і по перегону до станцій.