3. Методи класифікації економічної інформації.

Система класифікації визначається й характеризується використовуваним методом класифікації, ознаками класифікації (покладеними в основу виділення класифікаційних угруповань), їхньою послідовністю й кількістю рівнів (ступенів) класифікації, а також кількістю угруповань (ємністю).

Метод класифікації - це сукупність правил створення системи класифікаційних угруповань і зв'язків між ними.

Розрізняють два основних методи класифікації: ієрархічний і фасетний.

Ієрархічний метод класифікації характеризується тим, що початкова безліч об'єктів економічної інформації послідовно ділиться на угруповання (класи) першого рівня розподілу, далі — на угруповання наступного рівня й т.д.

Сукупність угруповань утворює при цьому ієрархічну деревоподібну структуру, що часто зображують у вигляді розгалуженого (гіллястого) графа. Кожне угруповання може ділитися на угруповання нижчого рівня з використанням своєї ознаки; глибина класифікації в кожній галузі ієрархічної структури можуть бути різної.

При використанні ієрархічного методу необхідно дотримувати такі основні правила:

• розподіл кожного угруповання виконується лише по одній ознаці;

• отримані на будь-якому рівні угруповання не повинні повторюватися;

• класифікація повинна виконуватися так, щоб сума частин становила ділена безліч.

Достоїнства ієрархічного методу класифікації: пристосованість до ручної обробки, звичність, більша інформативність кодів.

Недоліки ієрархічного методу: твердість структури (зміна хоча б однієї ознаки приводить до перерозподілу класифікаційних угруповань); неможливість агрегировать об'єкти по довільному раніше не передбаченому об'єднанню ознак.

Фасетный метод характеризується тим, що початкова безліч об'єктів може незалежно ділитися на класифікаційні угруповання щораз із використанням одного з обраних ознак. Кожна ознака відповідає фасеті, що являє собою список значень найменованої ознаки класифікації.

Множественное опис об'єктів економічної інформації відбувається в кожнім конкретному завданні на основі заданої фасетной формули, що утвориться з послідовності ознак класифікації, використовуваних у завданні. Кількість фасетних формул визначається можливим об'єднанням ознак.

При застосуванні фасетного методу класифікації слід дотримуватися ряду основних правил:

• ознаки, які використаються в різних фасетах, не повинні повторюватися (принцип взаємного виключення фасетів);

• із усяких ознак, які характеризують безліч об'єктів класифікації, відбираються й фіксуються лише важливі, які забезпечують рішення конкретних економічних завдань.

4. Методи кодування економічної інформації.

Кодування призначене для формалізованого опису семантики (назв) різноманітних аспектів даних, які використаються в керуванні народним господарством, для підвищення ефективності автоматизованої обробки економічної інформації.

Під кодуванням розуміють процес позначення первинної безлічі об'єктів або повідомлень набором символів заданого алфавіту на основі сукупності певних правил.

Залежно від використаних символів розрізняють цифрові, буквено-цифрові й буквені коди. Залежно від основи коду (кількості символів в алфавіті) коди підрозділяються на двійкові, десяткові, шестнадцатиричные й т.д. Залежно від використаних правил кодування коди можуть бути змінної або постійної довжини.

ПРОсновное вимога до кодування - однозначне подання кожного об'єкта кодованої безлічі, тобто кожному об'єкту безлічі може відповідати один код.

У процесі кодування економічної інформації необхідно вирішити три основних завдання:

однозначного позначення (ідентифікації) кожного об'єкта заданої безлічі,

кодування деякої сукупності властивостей (атрибутів) об'єкта,

забезпечення інформаційної надійності й вірогідності на всіх етапах обрабоки даних.

Тому код будь-якого об'єкта складається з ідентифікаційної частини, інформаційного блоку (набір кодів, які відповідають властивостям даного об'єкта) і додаткових розрядів, які забезпечують захист усього коду від можливих помилок.

Найпростішим і найпоширенішим методом кодування об'єктів є порядковий метод, при якому кожен об'єкт класифікованої безлічі кодується за допомогою поточного номера.

Порядковый метод застосовується при кодуванні однопризнаковых, постійних і малозначних номенклатур, наприклад, категорії персоналу, статті витрат, види платежів у бюджет і т.п..

Істотним недоліком даного методу є відсутність у коді інформації про об'єкт і відносну складність автоматичної обробки інформації при підведенні підсумків по групах об'єктів.

Серійно-порядковий метод кодування характеризується тим, що первинна безліч ділиться на кілька частин (відповідно до деякої ознаки) і для кодування об'єктів кожної частини призначається серія номерів (кодів). Об'єкти кодуються порядковим номером у границях відведених для них серій.

При кодуванні сукупності властивостей об'єктів, тобто при створенні інформаційного блоку, рекомендують застосовувати два основних методи створення коду: послідовного кодування на основі використання ієрархічної класифікації й паралельного кодування на основі фасетной класифікації.

Штрихові системи кодування з'явилися в середині 60-х років XX сторіччя в США й інших економічно розвинених країнах миру як метод маркірування товарів для ідентифікації руху величезних мас товарів на всьому шляху від виробника до споживача.

В Україні штрихове кодування товарів було уведено Постановою Кабінету Міністрів від 29 травня 1996 р. №574 з метою створення інформаційної бази для контролю й керування товарно-грошовим оборотом у державі.

У серпні 1996 р. Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України затвердило положення про штрихове кодування товарів. Кодування товарів й одиниць обліку підприємницької діяльності здійснюється Асоціацією Товарної Нумерації України «ЕАN-УКРАИНА». Розроблено Державні стандарти України й Керівний нормативний документ по штриховому кодуванню й електронному обміну інформацією.

Штрихове кодування ґрунтується на застосуванні двійкової системи вирахування: інформація запам'ятовується як послідовність нулів й одиниць, причому широкі смуги означають 1, вузькі - 0.

У цей час застосовуються кілька видів штрихових кодів: у США й Канаді застосовується код UРС, у Європі EAN. В Україні застосовуються кілька видів штрихових кодів EAN:

EAN/UРС - застосовується для маркірування одиниць обліку, які враховуються через касові апарати;

ITF - для маркірування товарів, які не призначені для проходження через касові апарати;

UСС/EAN-128 - найбільш зроблений, компактний і надійний алфавітно-цифровий код не фіксованої довжини, що крім ідентифікації товарів забезпечує стандартизацію даних про строки придатності товарів, ідентифікацію партій і серій товарів, одиниць і точності виміру й ін.;

EAN-13 - тринадцатиразрядный код, що застосовується для одиниці постачання, що містить різні товари. Структура коду: перші три цифри означають країни-виробника, що випливають чотири цифри - код підприємства-виробника, далі п'ять цифр - код продукту, остання цифра - контрольне число.

Тема. Економічна інформація та засоби її формалізованого опису

2.1. Методичні поради до вивчення теми

Для вивчення теми необхідно ретельно засвоїти матеріали лек- цій та рекомендованих навчальних посібників. Особливу увагу слід приділити питанням класифікації, особливостям економічної інформації, її структурі, характеристикам структурних одиниць, методам класифікації та кодування інформаційних сукупностей, засобам формалізованого опису економічної інформації.

2.2. План практичних занять

1. Економічна інформація як предмет та продукт автоматизованої обробки.

2. Структура, форми подання та відображення економічної інформації.

3. Засоби формалізованого опису економічної інформації.

4. Методи класифікації та кодування економічної інформації.

5. Штрихове кодування інформації.

2.3. Навчальні завдання

Завдання 1. Надана форма первинного документа «Рахунок-фактура», який використовується у процесі реалізації продукції, наданні послуг та в інших економічних ситуаціях (рис. 2.1).

Необхідно:

а) розробити словник та опис атрибутів (результат дослідження навести в таблиці);

б) дати формалізований опис показників (математичний опис алгоритму).

Рахунок-фактура № ______

Дата «__» __________ 200__ р.

Постачальник

Код ЄДРПОУ Назва Адреса Код МФО банку Назва банку № рахунка

Платник

Код ЄДРПОУ Назва Адреса Код МФО банку Назва банку № рахунка

Код продукції	Найменування	Одиниця вимірювання	Кількість	Ціна без ПДВ	Сума без ПДВ
Всього без ПДВ ПДВ (____ %) Загальна сума з ПДВ

Сума до сплати ____________________________________________

______________ грн _____ коп., в т. ч. ПДВ _________________ грн

Директор ______________ Головний бухгалтер _________________

Рис. 2.1. Форма документа «Рахунок-фактура»

Атрибути (реквізити) — це елементарні частини даних, які розподіляються на ознаки й основи. Реквізити-основи відображають кількісний бік предметів і явищ, реквізити-ознаки — їх якісний бік. Над реквізитами-ознаками здійснюються логічні опе- рації (впорядкування, пошук, групування тощо), а над реквізитами-основами — арифметичні операції.

Атрибути мають такі характеристики: назву, позначення, іден­тифікатор, тип, формат, довжину, точність, множину значень.

Назва атрибута є природною, тобто відповідає його сенсу (табл. 2.1).

Позначення в формулах — як правило, це один символ кирилиці або латинського алфавіту. Прийнято позначати атрибути-основи великими літерами, атрибути-ознаки — маленькими. Позначення використовуються при розробці математичного опису алгоритму (формалізованого опису показників).

Ідентифікатор — це внутрішнє ім’я атрибута при створенні бази даних (ім’я поля бази даних).

Тип — атрибути бувають кількісні (планові, фактичні, розрахункові, нормативні та ін.) та якісні (групувальні, довідкові).

Формат — це тип поля в базі даних (текстове, числове, грошове, логічне, дата/час, примітка тощо). Можливість використання того або іншого формату атрибута залежить від використання конкретної системи керування базою даних, тобто від того, які типи полів вона підтримує.

Довжина — максимальна кількість знаків, яку може займати значення атрибута.

Точність — ця характеристика притаманна для кількісних атрибутів. Точність дорівнює кількості знаків після десяткової крапки.

В табл. 1 наведений приклад значення атрибута, тобто одне значення з множини значень атрибута.

а) Розробляємо словник атрибутів:

Таблиця 2.1

СЛОВНИК АТРИБУТІВ ДОКУМЕНТА «РАХУНОК-ФАКТУРА»

№ з/п	Назва атрибута	Позначення в формулах	Ідентифікатор	Тип атрибута	Формат (тип поля в БД)	Довжина атрибута	Точність	Приклад значення
1	№ документа	g	№_dok	якісний групу- вальний	числовий	6	—	1234
2	Дата	d	Data	— // —	дата/час	8	—	24.08.04
3	Код платника	p	K_pok	— // —	текст	10	—	98456743

Продовження табл. 2.1

№ з/п	Назва атрибута	Позначення в формулах	Ідентифікатор	Тип атрибута	Формат (тип поля в БД)	Довжина атрибута	Точність	Приклад значення
4	Назва платника	—	N_pok	якісний довідковий	текст	60	—	фірма «Поділля»
5	Адреса	—	Adres	якісний довідковий	текст	50	—	м. Київ, пр. Миру, 5
6	Код банку	b	K_ban	якісний групу- вальний	числовий	6	—	300346
7	Назва банку	—	N_ban	якісний довідковий	текст	50	—	ЗАТ «Альфа-банк»
8	№ рахунка	r	№_rah	якісний групу- вальний	текст	14	—	2600123456
9	Код продукції	m	K_prod	якісний групу- вальний	числовий	5	—	100
10	Назва продукції	—	N_prod	якісний довідковий	текст	50	—	процесор
11	Одиниця виміру	o	Od_vim	якісний групу- вальний	текст	10	—	шт.
12	Кількість	K	Kilkist	кількісний фактичний	числовий	11	3	10
13	Ціна без ПДВ	C	Cin_bez	кількісний фактичний	грошовий	10	3	1296,34
14	Ставка ПДВ (%)	A	Ctavka	кількісний нормативний	числовий	2	—	20
15	Сума (вартість) без ПДВ	S	Sum_bez	кількісний розрахунковий	грошовий	16	2	12 963,4

Закінчення табл. 2.1

№ з/п	Назва атрибута	Позначення в формулах	Ідентифікатор	Тип атрибута	Формат (тип поля в БД)	Довжина атрибута	Точність	Приклад значення
16	Сума ПДВ	H	Sum_pdv	кількісний розрахунковий	грошовий	16	2	2592,68
17	Загальна сума з ПДВ	Z	Zag_sum	кількісний розрахунковий	грошовий	16	2	15 558,08

Примітка: В словнику атрибутів навмисно опущені атрибути, які характеризують постачальника. Вважаємо, що задача вирішуватиметься на нашому підприємстві і для всіх контрагентів «наші дані» постійні, тобто можуть друкуватися як літерали.

б) Формалізовано описуємо показники (математичний опис алгоритму):

Показник складається з атрибутів (реквізитів). Для створення його необхідний один атрибут-основа (кількісний) та один або біль­ше якісних атрибутів (ознак). Наприклад, сформулюємо наступні показники:

1. Вартість продукції без ПДВ виду m, яка відвантажується отримувачу (платнику) р за документом в в дату d:

. (1)

2. Вартість без ПДВ всієї продукції, яка відвантажується отри- мувачу (платнику) р за документом в в дату d:

. (2)

3. Вартість без ПДВ всієї відвантаженої продукції отримувачу (платнику) р в дату d:

. (3)

4. Вартість без ПДВ всієї відвантаженої продукції в дату d:

. (4)

Самостійно. Продовжити формалізований опис показників, навести опис показників: сума ПДВ; загальна кількість певного виду продукції, відвантаженої певному покупцеві за проміжок часу; загальна кількість певного виду продукції, відвантаже- ної всім покупцям за день, за певний проміжок часу. Спробувати самому сформулювати інші показники за наведеним словником атрибутів.

Завдання 2. Протягом семестру у процесі вивчення тем дисципліни кожен студент виконує індивідуальне завдання, тема якого вибирається з табл. 2.2 і відповідає порядковому номеру студента в журналі групи. У відповідності з темою необхідно ознайомитися із сутністю задачі, визначити вхідні та вихідні докумен- ти (повідомлення, файли), що використовуються при розв’язу- ванні задачі, розробити словник атрибутів і формалізований опис показників.

Таблиця 2.2

ПЕРЕЛІК ТЕМ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ СТУДЕНТІВ (тем для виконання контрольних робіт студентами заочної форми навчання)

№ варіанта (порядковий № студента в групі)	Назва теми
1	Автоматизацiя обліку руху грошових коштів на поточному рахунку в банку
2	Автоматизацiя обліку руху цінних паперів
3	Автоматизацiя обліку безготівкових розрахунків з постачальниками та іншими організаціями
4	Автоматизацiя обліку праці й нарахування відрядної заробіт­ної плати
5	Автоматизацiя визначення показників для оцінки фінансового стану підприємства
6	Автоматизацiя обліку виданих кредитів банку по видах кредиту та видах забезпечення
7	Автоматизацiя обліку погашення заборгованості по отриманих кредитах
8	Автоматизацiя розрахунків сум утримань та внескiв із заробітної плати працюючих за видами
9	Автоматизацiя обліку нарахованих і сплачених податкових платежів за місяць
10	Автоматизацiя контролю виконання календаря платежів
11	Автоматизацiя обліку та нарахування відсотків за кредитними угодами

Продовження табл. 2.2

№ варіанта (порядковий № студента в групі)	Назва теми
12	Автоматизацiя обліку і нарахування відсотків за депозитними угодами
13	Автоматизацiя обліку надходжень готівки в касу та формування касового журналу
14	Автоматизацiя обліку видатків готівки з каси і формування касового журналу
15	Автоматизацiя обліку та нарахування відсотків за акціями АТ
16	Автоматизацiя обліку операцій з акціями АТ
17	Автоматизацiя обліку та ведення реєстра акціонерів АТ
18	Автоматизацiя обліку операцій з ОВДП
19	Автоматизацiя обліку й переоцінки цінних паперів
20	Автоматизацiя нарахування земельного податку і формування звітної податкової документації
21	Автоматизацiя нарахування податку на майно та формування звітної документації
22	Автоматизацiя нарахування прибуткового податку з працюючих і формування звітної документації
23	Автоматизацiя нарахування податку на рекламу та формування звітної документації
24	Автоматизацiя нарахування акцизного збору і формування звітної документації
25	Автоматизацiя облiку договорiв страхування за видами страхування в страховiй компанiї
26	Автоматизація обліку внесків по договорах страхування за видами страхування
27	Автоматизація розрахунків сум відшкодування по договорах страхування
28	Автоматизація формування податкової звітності в страховій компанії

Закінчення табл. 2.2

№ варіанта (порядковий № студента в групі)	Назва теми
29	Автоматизація реєстрації та обліку ліцензій на страхову діяль­ність
30	Автоматизація розрахунків внесків до фонду зайнятості
31	Автоматизація розрахунків внесків до фонду соціального страхування
32	Автоматизація розрахунків внесків до Пенсійного фонду України

Примітка: У навчальних групах перелік тем для виконання завдань може бути змінений викладачем.

Завдання 3. Підприємство має наступні види підрозділів; основне виробництво — 30, допоміжне виробництво — 10, відділи — 25, склади — 12, непромислове виробництво та господарство — 12. Розробити і присвоїти коди структурних підрозділів, за алфавітом і структурним підрозділом, використавши різні методи кодування. Результат розробки подати в таблиці. Зробити висновок, який з методів кодування є найбільш зручним для кодування даної інформаційної сукупності й чому? Навести приклад.

Таблиця 2.3

РОЗРОБКА ТА ПРИСВОЮВАННЯ КОДІВ СТРУКТУРНИМ ПІДРОЗДІЛАМ ПІДПРИЄМСТВА

Назва структурного підрозділу	Код за методом кодування
	порядковим	серійно- порядковим	послідовним	паралельним
—	—	—	—	—