Формати команд і даних. Способи адресації

Формат команд мікропроцесора залежить від типу операції і може бути одно-, двох-або трех байтовим (рис. 10.17). Перший байт містить КОП, інші - дані або адреса операнда. Дво-та трех байтові команди зберігаються в послідовних комірках ОП. Для читання команди з пам'яті вказують адресу її першого байта.

Рис. 10.17. Формат команд: а — однобайтовий; б — двобайтовий; в — трехбайтовий

Символічно вміст другого байта команди записують як < В2>, третього - <ВЗ>, а у форматі конкатенації - як <ВЗ> <В2>. У мікропроцесорі дані представляються у форматі восьмібітного двійкового слова (числа). Є команди, які оперують 16-бітів даними, які запам'ятовуються в двох послідовних комірках пам'яті. У арифметичних операціях мікропроцесор інтерпретує байт даних як число із знаком в додатковому коді. Старший біт D1 такого числа є знаковим (0 - для позитивного числа, 1 - для негативного). Решта сім бітів утворюють значення числа.

Числа у форматі байта в додатковому коді змінюються в діапазоні: для позитивних чисел — від 0 до плюс 127; для негативних чисел — від мінус 1 до мінус 128. Негативні числа зберігаються в ОП в додатковому коді. Якщо знакова інтерпретація чисел не обумовлена, то число вважається позитивним в діапазоні 0-255. У мікропроцесорі ВМ85 використовують наступні способи адресації операндів:

• неявний, який не вимагає операндів (наприклад, HLT — останов, EI — дозвіл переривання);

• прямій — адреса операнда визначається значеннями другого і третього байтів команди;

• безпосередній — операнд задається безпосередньо в команді;

• регістровий — як операнд використовують вміст регістра, вказаного в першому байті команди;

• непрямій — адреса операнда визначається вмістом регістрової пари ВС, DE і HL.

Адресація з покажчиком стека SP називається непрямою з автоіндексацією.

При виконанні деяких команд застосовуються комбіновані адресації, наприклад,

регістрова для акумулятора і непряма для елементу пам'яті по адрес

М = (H,L).

13