5.2. Основні функції оперативного планування

У процесі оперативно-календарного планування виконуються наступні планові функції:

• визначається час виконання окремих операцій щодо виготовлення деталей виробів;

• здійснюється оперативна підготовка виробництва шляхом забезпечення робочих місць матеріаліалами, інструментами;

• ведеться систематичний облік, контроль, аналіз і регулювання виробничого процесу, попереджаючі або ліквідуючі його відхилення від планового графіка.

Таблиця 4

Основні функції оперативно-виробничого планування

Календарне планування	Диспетчерування
1. Складання плану-графіку виготовлення продукції підприємством	1. Координація роботи всіх виробничих підрозділів та ланок підприємства
2. Розрахунок календарно-планових нормативів	2. Оперативний облік та контроль виконання плану підприємством
3. Розрахунок місячних виробничих програм цехів, дільниць та бригад	3. Оперативний облік і контроль виконання плану цехами, дільницями, бригадами і робочими місцями
4.Складання календарних планів –графіків цехів, дільниць та бригад і робочих місць	4. Аналіз і регулювання процесу виробництва у цехах

Календарно-планові нормативи містять дані про кількість предметів праці у виробничому процесі, тривалість та періодичність знаходження предметів праці у виробничому процесі. До них відносять:

- розмір партії деталей;

- тривалість виробничого циклу;

- періодичність виготовлення продукції.

5.3. Порядок складання місячних виробничих програм

Розроблення і доведення цехам підприємства оперативних планів у вигляді місячних виробничих програм є важливим етапом оперативно-виробничого планування. Необхідно насамперед встановити планово-облікові одиниці для вимірювання виготовленої продукції чи виконаних робіт. Для лісозаготівельного виробництва використовують як планово-облікову одиницю кубометри деревини, для лісопильного та деревообробного цехів – кубометри, штуки, квадратні метри, штуки, погонні метри.

Розрахунок місячної виробничої програми цеху полягає у визначенні об’ємів робіт за стадіями лісозаготівельного виробництва. Основою для складання такої програми є план вивезення деревини підприємством, план виготовлення інших видів продукції у плановому місяці, календарно-планові нормативи, розміри заділів.

У лісозаготівельному виробництві планування виробництва починається з вивезення деревини і закінчується звалюванням деревини, тобто використовується послідовний метод розрахунку оперативних планів у зворотному порядку до ходу технологічного процесу.

Виробнича програма цеху (лісництва) визначається за формулою:

, (9)

де - об’єм виробництва деревини на певній стадії лісозаготівель, м³;

- об’єм виробництва деревини на наступній у технологічному

процесі стадії виробництва, м³;

- нормативний залишок деревини на даній стадії, м³;

- фактичний залишок деревини на даній стадії на початок

планового місяця, м³.

Наприклад, об’єм вивезення деревини лісництва по плану на місяць становить 600 м³,нормативний залишок на верхньому складі - 24 м³ , фактичні залишки деревини на верхньому складі – 10 м³. Отже, місячний об’єм трелювання деревини у лісництві: = 600 + (24-10) = 614 м³.

Аналогічно визначають об’єми виробництва на попередніх стадіях виробничого процесу. Результати розрахунків заносять у таблицю, наведену нижче.

Таблиця 5

Визначення місячних виробничих програм

Види робіт	Залишки деревини, м3		Планове завдання, м3
	нормативний	фактичний
1. Звалювання
2. Трелювання
3. Вивезення