Література до теми:

1. Морозов Ф.Н. Планирование производственной деятельности лесопромышленных предприятий: Уч. пособ. – М.:Лесн. пром-ть, 1986. 272 с.

2. Оксанич Э.Я., Соловий Б.И. Оперативно-производственное планирование в мебельном производстве: Уч. - пособ. – М.: Лесн. пром-ть, 1982. – 192 с.

3. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб.3-тє вид.- К.:Каравела, 2008. – 352 с.

5.1. Види оперативного планування

Планування на лісовому підприємстві поділяється на техніко-економічне та оперативне. Техніко-економічне буває перспективне та поточне. Поточне техніко-економічне планування передбачає розроблення річних та квартальних планів за основними техніко-економічними показниками, упорядкування нормативної бази підприємства, складання планових калькуляцій на продукцію, розрахунки економічної ефективності заходів з підвищення технічного рівня підприємства. Оперативне планування можна здійснювати для основних та допоміжних виробництв. Оперативне планування поділяється на календарне планування та диспетчерування. Оперативне планування на підприємстві полягає в організації виконання плану, безперервному контролі і регулюванні виробництва, координації роботи всіх структурних підрозділів підприємства. Тобто, оперативне планування є кінцевим етапом планування на підприємстві.

Об’єктами оперативного управління є підрозділи основного виробництва (цехи, бригади) та допоміжні виробництва (матеріально-технічного забезпечення). Оперативно-виробниче планування (ОВП) – це оперативне планування основного виробництва, яке включає планування роботи виробничих підрозділів (лісництв, лісопунктів, транспорту на вивезенні деревини, нижніх складів, лісопильних та цехів перероблення деревини, майстерських дільниць та бригад) на місяць, декаду, добу, зміну. Об’єктом ОВП є виробнича програма підприємства і кожного підрозділу в натуральних показниках.

Важливим на підприємстві є також оперативне планування допоміжних виробництв.

Календарне планування полягає в розробленні календарно-планових нормативів виробництва, складанні і доведенні до виробничих підрозділів виробничих програм на місяць і календарних планів-графіків, коректуванні цих завдань у процесі їх виконання.

Календарне планування здійснюється перед початком процесу виробництва. Іншою відмінною рисою є те, що календарне планування відображає розгортання планових завдань у часі, тобто, виготовлення деталей, готових виробів, забезпечення взаємозв’язку та погодження роботи виробничих підрозділів для забезпечення виконання поточних планів підприємства.

Календарне планування є продовженням техніко-економічного планування. Оскільки квартальні показники плану виробництва продукції не придатні для безпосередніх виконавців, оскільки не передбачають прив’язки до конкретного цеху, дільниці, робочого місця і операції виконуються у певному порядку. Тому показники цього плану вимагають узгодження у просторі та часі та відповідної деталізації: планова кількість виробів розділяється на необхідну кількість деталей (за об’єктами планування); завдання підприємства розподіляють між цехами, дільницями, лісосіками, робочими місцями (деталізація в просторі за виробничими підрозділами); завдання на квартал розбиваються на місяці, робочі дні, зміни (деталізація в часі).

Диспетчерування здійснює оперативний облік та контоль процесу виробництва, координує роботу структурних підрозділів підприємства.