4. Видатні педагоги про моральне виховання

Розглянемо на семінарському занятті.

5. Психолого–педагогічні основи морального виховання

Формування моральних почуттів: переживання людиною свого ставлення до моральних вимог, вчинків, дій.

Багатогранний процес.

Включає в себе:

Виховання багатства емоційного життя школяра.

Сприймаючи явища дійсності, учень не залишається байдужим  накопичується емоційний досвід як досвід пережитих почуттів.

Враження дитинства – досвід пережитих дитиною почуттів - це внутрішній світ дитини формування суттєвих сторін особистості.

Моральні почуття можуть бути узагальненими як складові переживання багатьох почуттів (почуття морального задоволення) і відносно простими (гнів, співчуття, радість, жалість та ін.).

Моральне почуття складається поступово з раннього дитинства.

Особливе, вирішальне значення має перший рік життя дитини ставлення батьків і рідних. (Маару Ибука «После трех уже поздно»).

Формування моральних почуттів розширює формуванню моральних понять.

• Яких? ( турботливість, чуйність)

Почуття стають вмотивованими. Впливають на поведінку учнів.

Діти 7-9 р. відзначаються легкою навіюваністю, їхня нервова система гнучка, пластична. Психіка школяра швидко перебудовується у відповідності з вимогами поведінка. Діти схильні поділяти людей на добрих і злих, хороших і поганих; явища – на справедливі і несправедливі, «наші» і «не наші».

Завдання: виховувати свідоме ставлення школяра до особливостей свого емоційного розвитку, підтримувати і заохочувати його власні зусилля в роботі по самоврядуванню.

Виховання моральної свідомості

В дошкільному віці дитина одержує знання про моральні норми відносин людей: читання казок, бесіди з батьками, приклад взаємовідносин дорослих. У школі ці знання доповнюються систематизуються, закріплюються.

Не заучувати готові істини, обов’язки їх пояснювати

Складний процес – на нього спрямована вся навчально–виховна робота школи.

Завдання:

• здійснити моральну освіту учнів;

• познайомити з моральним досвідом людей;

• дати знання про моральні норми, правила поведінки;

• вчити порівнювати свій власний досвід зі зразками моральної поведінки;

• дати поняття добра і зла, справедливості і несправедливості, честі, обов’язку, гідності.

Розвиток моральної свідомості відображається в зміні мотивації діяльності  зміна мотивів.

Впливає на самооцінку, яка в свою чергу змінює поведінку.

Сформованість моральної свідомості є передумовою правильної моральної поведінки.

Складний взаємозв’язок між вихованням свідомості і моральної поведінки

Все, що пов’язане з позитивним, добрим викликає співчуття, радість, гордість, і навпаки, пов’язане зі злим – обурення, ненависть, осуд. З цих безпосередніх емоцій поступово складається ставлення до життя, людей, подій.

• Які почуття визначає їх моральну характеристику?

Приклад: Переживання почуття радості може бути моральним і аморальним в залежності від об’єкта, від обставин.

Завдання виховання: формувати дійовість почуттів, прагнення до вчинків, в основі яких лежить живе моральне начало.

Пов’язане з вольовими якостями: рішучість, наполегливість.

Вивчаються в загальній системі формування свідомості і поведінки.

Приклади: Хлопчики повинні відчувати відразу до грубої сили, але повинні вступитись за скривдженого співчуття повинно знаходити вихід у певних вчинках.

Аналіз байки «Стрекоза и Муравей».

Місце вихователя його особистість, особливості емоційно–вольових

проявів  почуття, пов’язані зі ставленням до ін. ( турбота, справедливість, вимогливість та ін.) сприяють реалізації принципу поваги до особистості дитини. Допомагає вчителю правильно будувати свої відносини з учнями.

Підходити до дитини з оптимістичною гіпотезою

Сім’я школа.

Виховання моральної поведінки

Виховання поведінки вимагає:

• бачити індивідуальні особливості емоційного розвитку школяра;

• бережно і уважно ставитися до його емоційного–морального життя;

• створювати ситуації, що викликають і закріплюють моральні почуття;

• визначити недоліки в емоційно–моральному розвитку, аналізувати їх причини (часто в обставинах життя учнів), сприяти їх розвитку.

Моральна поведінка – система дій і вчинків, що мають певну моральну оцінку.

Моральні риси проявляються у вчинках.

Дії, вчинки, мотиви – показники моральної вихованості.

Важливий вибір засобів досягнення мети, яка визначається мотивами.

Вчинок може бути закономірним і випадковим.

Процес морального становлення  конфлікти, протиріччя (потреби – засоби задоволення).

Створювати ситуації вільного, самостійного вибору лінії поведінки з декількох варіантів.

Завдання вихователя: не знімаючи життєвих протиріч і конфліктів допомогти дитині у виборі моральних рішень, що відповідає її силам і можливостями. Допомагати тактовно, поважаючи особистість дитини. Приклад: учень розглядає альбом з марками  розпорядження матері піти до хворої бабусі.

Вимоги до вчителя:

• справедливість оцінки;

• такт;

• враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів;

• зразок.

Роль колективу, друзів.

Вихователь повинен:

• аналізувати для даного школяра лінію поведінки;

• створювати умови для вільного, самостійного вибору в різних ситуаціях;

• розуміти характер і виховне значення протиріч, конфліктів, сприяти їх найбільш ефективному розв’язанню;

• сім’я + колектив + вулиця;

• здійснювати перевиховання  зміна поведінки.