Основні опорні категорії
Блага – це засоби задоволення потреб людини.
Границя виробничих можливостей – графік, що відображає ті поєднання благ, які можуть бути вироблені, виходячи з наявних факторів виробництва й рівня знань.
Економічний вибір – вибір найкращого (з можливих альтернативних) варіанта використання ресурсів для максимального задоволення потреб за певного рівня затрат. Свій вибір стосовно того, що, скільки, як і для кого (для чого) виробляти, економічні суб’єкти здійснюють з огляду на наявні ресурси та можливі альтернативні варіанти їх застосування.
Економічні ресурси – це людські, природні й капітальні блага, які використовують для виробництва нових економічних благ і є обмеженими.
Корисність – явище суб’єктивне, індивідуальне, - це задоволення, яке споживач отримує від споживання товарів чи послуг або від будь-якої діяльності. В теорії корисності існує поняття про умовні одиниці корисності – ютилі (від англ. Utility – корисність ), що означає міру задоволення, отриману від споживання одиниці блага.
Мікроекономіка – це розділ економічної теорії, що вивчає обґрунтування виборів, як здійснюються економічними одиницями (споживачами, виробниками, вкладниками капіталу та інших ресурсів, фірмами), що прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів.
Мікросистема – це система економічних відносин між господарюючими суб’єктами.
Метод – теоретичний підхід, спосіб, засіб, прийом і операція, за допомогою яких пізнають виробничі відносини, економічні закони й механізм їхньої дії.
Методика – конкретизація методу, доведення його до інструкції, алгоритму, чіткого описання способу здійснення («методика оцінювання», «методика розрахунку» і т.п.)
Методологія – принцип побудови методів, їх наукове поєднання («методологія обліку» , «методологія планування» тощо). Об’єкти – з приводу яких складаються відносини в мікросистемі.
Потреба – це нужда в чому-небудь, необхідному для підтримки життєдіяльності й розвитку особи, фірми, колективу чи суспільства. Потреба є спонукою до активних дій, які дають можливість домагатися її задоволення.
Теорія міжчасового вибору – теорія використання грошових доходів у поточному й майбутньому періоді найбільш раціонально.
Цінність блага – корисність блага, виражена в грошових одиницях.
Тестові завдання
1. Що з названого нижче вивчає мікроекономіка:
а) виробництво в масштабі всієї економіки;
б) загальний рівень цін;
в) виробництво хліба й динаміку його ціни;
г) чисельність зайнятих у господарстві.
2. Основним мотивом поведінки економічних суб’єктів є:
а) мінімізація ризику;
б) виробництво споживчих товарів;
в) максимізація вигоди;
г) допомога ближньому.
3. Мікроекономіка як самостійний розділ економічної науки з’явилась:
а) наприкінці ХХ ст.;
б) наприкінці ХІХ ст.;
в) у XVI ст.;
г) у XVII ст.
4. Що не можна віднести до методів мікроекономіки:
а) рівноважний аналіз;
б) граничний аналіз;
в) моделювання;
г) контентний аналіз.
5. Нормативний аналіз – це:
а) пояснення правильності чи помилковості економічних дій;
б) пояснення і прогнозування економічних дій;
в) вивчення законодавчих актів;
г) правильної відповіді немає.
6. Використання припущень у економічній теорії:
а) змінює внутрішню логіку теорії чи моделі;
б) полегшує вирішення проблеми;
в) робить модель більш реалістичною;
г) збільшує кількість питань, що мають бути включені в аналіз.
7. Що з названого вивчає мікроекономіка?
а) виробництво в масштабах усієї економіки;
б) чисельність зайнятих в економіці;
в) загальний рівень цін;
г) виробництво окремо взятого товару й динаміки його ціни.
8. До суб’єктів мікросистеми належать:
а) домогосподарства й підприємства;
б) наймані працівники та підприємці;
в) ринки товарів і послуг;
г) підприємства й банки.
9. У наслідок обмеженості економічних ресурсів і необмеженості потреб мікроекономічних суб’єктів перед ними постає:
а) проблема вибору й оцінки альтернативної вартості рішень;
б) проблема координації дій усіх учасників ринку;
в) проблема справедливого розподілу доходів;
г) проблема грошового оцінювання ресурсів.
10. Система економічних відносин між господарюючими суб’єктами – це:
а) мезосистема;
б) макросистема;
в) мікросистема;
г) економічна модель.