1.4 Методи обробки інформації з метою діагностики

Основними джерелами інформації для економічної діагностики фінансового стану підприємства є|з'являються,являються| фінансові звіти аналізованого підприємства. Основний принцип аналітичного читання - дедуктивний, тобто рух від загального|спільного| до частки|долі|. Наприклад, при оцінці змін підсумку балансу (валюти балансу) зростання|зріст| його можна розцінювати як нарощування об'ємів|обсягів| виробничо-господарської діяльності підприємства. Проте|однак| такий висновок|виведення| повинен супроводжуватися|супроводитися| оцінкою зміни товарно-матеріальних запасів (ТМЗ|) і виручки. Тут же необхідно проаналізувати і динаміку зміни дебіторській заборгованості і причинах, які її сформували. Тобто, реалізовуючи принцип дедукції при вивченні фінансових звітів, ми відтворюємо історичну і логічну послідовність господарських операцій, даємо оцінку інтенсивності їх впливу на результати діяльності підприємства.

Практика обробки інформації фінансових звітів розрізняє наступні|слідуючі| методи і види аналізу:

• горизонтальний (тимчасової);

• вертикальний (структурний);

• аналіз коефіцієнтів;

• трендовий|.

Горизонтальний або часовий аналіз будується на зіставленні кожної позиції звітності (статті, розділу, блоку) з|із| попереднім (базовим) періодом діяльності підприємства. Він вирішує дати оцінку абсолютним і відносним відхиленням по окремих статтях і розділах фінансових звітів. Цей аналіз дозволяє діагностувати стан підприємства по динаміці фінансової звітності цього підприємства.

Вертикальний або структурний аналіз будується на визначенні структури підсумкових фінансових показників з|із| оцінкою впливу кожної позиції на результат в цілому|загалом|. Для цього розраховують питому вагу тих, що окремих становлять у результаті звіту, який дозволяє оцінити їх вплив на діяльність підприємства.

Наприклад, якщо СА| = ВК| + ДЗ| + КЗ|, то структурний (вертикальний) аналіз дозволяє діагностувати:

• яким чином розподілені активи підприємства, тобто рівень прогресивності їх структури (з урахуванням|з врахуванням| галузевої приналежності).

• яким чином розподілені джерела активів між довгостроковою, короткостроковою|короткотерміновою| заборгованістю і власним капіталом і т.д.

Вертикальний аналіз є|з'являється,являється| досить інформативним для економічної діагностики. Наприклад, збільшення частки|долі| товарно-матеріальних запасів (ТМЗ|) в сумі оборотних активів може свідчити про зростання|зріст| виробничого потенціалу підприємства; про формування гнучкішої структури оборотних активів, яка прискорює їх звернення|звертання,ставлення,обіг|, або про прагнення менеджера захиститися від інфляції, а може бути і проявом|виявом| нераціональної політики господарювання. Ще один приклад|зразок|: зростання|зріст| частки|долі| дебіторської заборгованості може говорити про розширення об'ємів|обсягів| продажів в кредит, тобто завоюванні ринку збуту, але|та| може бути і результатом поганого фінансового контролю на підприємстві.

Трендовий аналіз дозволяє порівняти кожну позицію звітності з метою попередніх періодів і проявити|виявити| тренд, тобто основну тенденцію динаміки показника, який відстежує, очищену|обчищену| від впливу випадкових чинників|факторів| і явищ, характерних|вдача| для окремих періодів діяльності підприємства.

Аналіз коефіцієнтів — це вивчення співвідношення між окремими позиціями певного звіту або показниками з|із| різних форм фінансової звітності, і визначення тісноти і характеру|вдачі| зв'язків між ними. Цей аналіз дуже широко використовується в економічній діагностиці для оцінки ліквідності, фінансової стабільності, ділової активності, рентабельності діяльності підприємства і т.п.

Схема аналізу за коефіцієнтами припускає розрахунок фінансових коефіцієнтів в рамках|у рамках| аналізованого періоду діяльності підприємства (почало|розпочало,зачало| і кінець року; звітний і базовий періоди). Далі розрахункові значення прирівняються, і дається оцінка тенденції їх зміни. Потім проводять оцінку розрахункових значень коефіцієнтів порівняно з нормативними (рекомендованими) їх значеннями.

Завершуючим етапом кожного з приведених методів і аналізу фінансової звітності є розробка організаційно-технічних заходів щодо поліпшення|покращання| досліджуваних показників або їх стабілізації в майбутніх періодах діяльності.