
- •1 Теоретичні відомості
- •1.1 «Інструкція № 45 «з охорони праці для курсантів під час проведення лабораторних та практичних занять з фізики»».
- •1. Загальні вимоги безпеки
- •2. Вимоги безпеки перед початком робіт
- •3. Вимоги безпеки під час проведення лабораторних і практичних занять.
- •4. Вимоги безпеки по закінченню роботи
- •5. При виникненні надзвичайних ситуацій
- •1.2 Інструкція з пожежної безпеки
- •1.3 Методичні рекомендації до підготовки, виконання, оформлення та захисту звіту лабораторних робіт.
- •1.3.1 Мета і задачі лабораторних занять
- •1.3.2 Організаційні принципи проведення лабораторних занять.
- •1.3.3 Методичні рекомендації до підготовки і виконання лабораторних робіт.
- •1.3.3.2 Методика проведення експериментальних досліджень. Отримання дозволу на виконання лабораторної роботи.
- •1.3.3.3 Обробка результатів експерименту та оформлення звіту
- •2. Завдання
- •3. Виконання лабораторної роботи.
- •4. Контрольні запитання та завдання. 4.1 Контрольні запитання.
- •4.2 Контрольні завдання
- •1. Теоретичні відомості
- •1 .1 Основні поняття та закономірності кінематики поступального руху. 1.1.1 Основні поняття.
- •1.1.2 Основні закономірності
- •1.2 Основні поняття та закономірності динаміки поступального руху. 1.2.1 Основні поняття
- •1.2.2 Основні закономірності
- •1.3 Механічна енергія та робота
- •2. Будова та принцип дії лабораторного пристрою «машина Атвуда» фм-11м
- •2.1 Будова пристрою фм-11м
- •2.2 Теоретичні основи та принцип дії пристрою фм-11м
- •1. Визначення прискорення тіл.
- •2. Визначення імпульсу сили та зміни імпульсу системи тіл. Імпульс сили f за час її дії tе знаходиться згідно формули (3):
- •3. Визначення енергії тіл на початку і в кінці їх руху
- •3.2 Завдання
- •3.2.1 Виконання експериментальних досліджень.
- •3.2.2 Виконання розрахунків та побудова графіків.
- •3.2.3 Аналіз результатів досліджень та висновки
- •4. Контрольні запитання та завдання
- •4.1 Контрольні запитання
- •4.2 Контрольні завдання
- •1.Теоретичні відомості
- •1.1 Основні поняття та закономірності.
- •1.1.1 Основні поняття.
- •1.1.2 Основні закономірності
- •2. Будова та принцип дії лабораторного пристрою «Співудар куль» фм-17м.
- •2.1 Будова пристрою фм-17м.
- •2.2 Теоретичні основи та принцип дії пристрою фм-17м.
- •3.1.2.2 Перевірка загальної працездатності обладнання
- •3.2 Завдання
- •3.2.1 Виконання експериментальних досліджень. Дослідження №1.
- •3.2.2 Виконання розрахунків та побудова графіків.
- •3.2.3. Аналіз отриманих результатів та висновки
- •4. Контрольні запитання та завдання 4.1 Контрольні запитання
- •4.2 Контрольні завдання
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1 Основні поняття та закономірності кінематики обертального руху. 1.1.1 Основні поняття.
- •1.1.2 Основні закономірності.
- •1.2 Основні поняття та закономірності динаміки обертального руху 1.2.1 Основні поняття
- •1.2.2 Основні закономірності
- •1.3 Механічна енергія
- •2. Будова та принцип дії лабораторного пристрою «Маятник Обербека» фм-14м
- •2.1 Будова пристрою фм-14м
- •2.2 Теоретичні основи та принцип дії пристрою фм-14м
- •3. Виконання досліджень 3.1 Підготовка обладнання.
- •3.1.2 Перевірка працездатності обладнання.
- •3.2 Завдання:
- •3.2.1 Виконання експериментальних досліджень
- •3.2.2 Виконання розрахунків та побудова графіків
- •3.2.3 Аналіз результатів досліджень та висновки
- •4. Контрольні запитання та завдання 4.1 Контрольні запитання
- •4.2 Контрольні завдання
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1 Основні поняття та закономірності кінематики обертального руху.
- •1.1.1 Основні поняття.
- •1.1.2 Основні закономірності
- •1.2 Основні поняття та закономірності динаміки обертального руху. 1.2.1 Основні поняття
- •1.2.2 Основні закономірності
- •1.3 Механічна енергія
- •2. Будова, теоретичні основи та принцип дії пристрою «Гіроскоп» фм-18м
- •2.1 Будова пристрою фм-18м
- •3. Виконання досліджень 3.1 Підготовка обладнання
- •3.1.1 Огляд обладнання
- •3.1.2 Перевірка працездатності обладнання
- •3.2 Завдання
- •3.2.1 Виконання експериментальних досліджень
- •3.2.2 Виконання розрахунків та побудова графіків.
- •3.2.3 Аналіз результатів дослідження та висновки
- •4. Контрольні запитання та завдання 4.1 Контрольні запитання
- •4.2 Контрольні завдання
1.2.2 Основні закономірності
Основне рівняння динаміки обертального руху
Швидкість зміни
dL
dt
моменту імпульсу тіла рівна головному моменту
M зовнішніх сил, відносно точки обертання
dL
dt
= M
Зміна моменту імпульсу dL тіла рівна імпульсу моменту зовнішніх сил
dL = Mdt
Враховуючи (11), (14) та визначення кутового прискорення e
(22)
формула
(22) приймає вид
M =eJ (23)
81
З рівностей (12) та (22) слідує, що під дією зовнішнього моменту сил M , результуючий момент імпульсу тіла приймає значення
L
P
= L0 + dL = L + Mdt (24)
де L0 – імпульс тіла до дії моменту сил,
dL – зміна моменту імпульсу тіла під дією імпульсу моменту сил. Закон збереження моменту імпульсу тіла
Якщо момент зовнішніх сил M = 0 , або час його дії t = 0, то момент імпульсу L тіла (чи системи тіл) залишається сталим як за величиною так і за напрямом.
При M = 0, або t = 0, L = Jw – стала величина (25)
1.3 Механічна енергія
Кінетична енергія обертального рухуEКО тіла рівна
E
w
КО = J2 2 (26) де J – момент інерції тіла відносно осі обертання,w – кутова швидкість тіла.
Механічна енергія E тіла рівна сумі потенціальної EП та кінетичних енергій поступального руху EКП і обертального EКО рухів тіла.
E = EП + EКП + EКО (27) Закон збереження механічної енергії
Якщо в замкненій системі тіл не діють неконсервативні сили (тертя, напружні деформації і т.п.), то при будь-яких перетвореннях механічної енергії її сумарний запас залишається сталим.
EП1 + EКП1 + EКО1 = EП2 + EКП2 + EКО2 (28) Якщо ж система тіл не замкнута, або в системі діють неконсервативні
сили, то частина механічної енергії іде на виконання роботи А проти зовнішніх сил, або перетворюється в немеханічний вид енергії Q (наприклад, тепло).
EП1 + EКП1 + EКО1 = EП2 + EКП2 + EКО2 + A+Q (29)
82
2. Будова, теоретичні основи та принцип дії пристрою «Гіроскоп» фм-18м
2.1 Будова пристрою фм-18м
Пристрій ФМ-18М показаний на мал.1 складається з: основи 2, корпусу 4 з вузлом підшипників, вертикальним валом з гвинтом фіксації 13 і колектором. На валу встановлений лімб 12 і вилка 6. На вилці 6 встановлена гіроскопічна система 8. Основа 2 має три регулювальні опори 1 з фіксуючими гвинтами 3 і рівнем 15.
Лімб 12 і покажчик 5 встановлені на корпусі 4, дозволяють визначати кут повороту гіроскопічної системи під час прецесії.
Гіроскопічна
система
8
складається
з
електродвигуна
–
маховика
з
вбудованим
датчиком
швидкості
обертання,
стержнів
7,11.
На
стержні
в
процесі
роботи
встановлюють
вантаж
10
з
фіксуючим
гвинтом
9.
Мал.1. – Лабораторний пристрій «Гіроскоп» ФМ-18М
Гіроскопічна система попередньо (при наладці пристрою) вільно зрівноважена.
Стержні 7,11 і вантаж 10 призначені для створення моменту зовнішніх сил, який зумовлює прецесію гіроскопу. Для зручності встановлення вантажу на стержнях нанесені мітки.
83
Гіроскоп в складі лабораторного пристрою працює разом з блоком електронним ФМ18, до якого приєднується з допомогою кабеля з роз’ємом 14. Блок електричний ФМ18 виконаний у вигляді конструктивно завершеного виробу. В ньому встановлений мікроконтролер з відповідними додатковими пристроями, що дозволяють виконувати вимірювання частоти обертання маховика гіроскопу і кутову швидкість його прецесії з індикацією результатів, а також здійснювати функції керування гіроскопом (ввімкнення, вимкнення і регулювання частоти обертання приводу маховика гіроскопу). В склад блоку електронного входять також джерело живлення як самого блоку електронного так і гіроскопу.
На передній панелі блоку електронного розміщені наступні органи керування і індикації:
– кнопка «Пуск/стоп-сброс» призначення:
- для ввімкнення і вимкнення (шляхом повторного натискання) приводу обертання маховика гіроскопу, при цьому кнопка повинна утримуватися в натиснутому стані на протязі 1-2с до індикації відповідного режиму («(0)» – вимкнено, «(І)» – ввімкнено) на індикаторному табло;
- для встановлення нульових показів індикаторного табло (шляхом короткочасного натискання);
– кнопка «Частота +» і «Частота –» – призначені для встановлення граничної частоти обертання маховика гіроскопу, натискання відповідної кнопки приводить до її збільшення (зменшення);
– рідкокристалічне табло індикації – призначене для індикації вимірюваних величин і режимів.
На табло виводиться наступна інформація:
– дійсне значення і граничне значення частоти обертання маховика гіроскопу – відповідно через знак « / » ( f =***/***Гц) ;
– значення кутової швидкості обертання гіроскопічного вузла (прецесії) (w =*,** рад/ с ), (w =wГ =wП )
Примітка: 1. Частота обертання маховика гіроскопа позначена літерою f , тобто = f .
2. Знаки « * » відповідають цифровим значенням вимірюваної величини. – стан приводу обертання маховика гіроскопу (( І ) – ввімкнуто, ( 0 ) –
вимкнуто).
– на індикаторному табло кутова швидкість повороту (прецесії) wП гіроскопічної системи позначена w, тобто w ¹wП .
84
Блок електронний з допомогою шнурів приєднується до гіроскопу ФМ18М та електромережі 220В.
2.2 Теоретичні основи та принцип роботи пристрою «Гіроскоп» ФМ-18М. Гіроскопом (дзиґа) називають масивне тіло, що обертається навколо
матеріальної (динамічної) вісі симетрії і може змінювати свою орієнтацію в просторі.
Щоб вісь гіроскопу могла вільно змінювати свою орієнтацію в просторі, його встановлюють на карданному підвісі, що має три взаємно перпендикулярні вісі обертання АА, ВВ, ДД (мал. 2).
Всі три вісі перетинаються в одній точці, яка називається центром карданного підвісу. Якщо центр карданного підвісу співпадає з центром маси гіроскопу, то гіроскоп називають зрівноваженим, або вільним, якщо ж не співпадає – то незрівноваженим, або важким.
Розглянемо динамічні явища вільного гіроскопу.
1. Нехай вісь гіроскопу, а значить і його момент імпульсу L утворюють кут b з вертикальною віссю ДД (мал.2).
df
dL
L b df MЗ
b l wП
З
F
Мал. 2 – Виникнення прецесії гіроскопу wП
85
З З З
p
Н
F
а вісь гіроскопу, паралельно осі ДД, діє зовнішня сила З . Ця сила
створює обертовий момент MЗ , направлений вздовж вісі ВВ (7). Момент MЗ , згідно основного рівняння динаміки обертального руху (22), зумовлює зміну
моменту імпульсу dL гіроскопу
dL = MЗdt
Ч
0
ерез час dt момент імпульсу гіроскопу буде (24). L = L + dL
Так
як,
dL
MЗ
,
а
MЗ
^
L,
то
dL
^
L.
При
цьому
внаслідок
дії
моменту
зовнішніх
сил
MЗ
,
момент
імпульсу
L
гіроскопу,
а
значить
і
його
вісь,
буде
змінювати
тільки
напрям
(величина
L
буде
сталою),
тобто
гіроскоп
буде обертатися навколо вісі ДД. Таке обертання називають прецесією.
Згідно Мал.2, зміна моменту імпульсу dL гіроскопу рівна dL = df ×L
Так як, dL = Mdt то має місце рівність
df ×L = Mdt, або ×L = M
Враховуючи, що
df
dt
=wП – є кутовою швидкістю прецесії, отримуємо
з
акономірність, яка встановлює зв'язок між моментом зовнішніх сил MЗ , моментом імпульсу L гіроскопу і кутовою швидкістю його прецесії wП ,
M M M
wП ×L = MЗ (30) Модуль кутової швидкості прецесії рівний
wП = Lsinb = Jwsinb = 2 nJ sinb ,
де J – момент інерції гіроскопу, w та – кутова швидкість
(31)
та частота
обертання маховика гіроскопу. З (30), (31) слідує:
– якщо до вільного гіроскопу прикладений момент зовнішньої сили, то гіроскоп буде прецесіювати;
86
– кутова швидкість прецесії пропорційна MЗ і обернено пропорційна моменту імпульсу L гіроскопа та sinb , або обернено пропорційна моменту інерції гіроскопу J , його кутовій частоті та sinb .
– напрям кутової швидкості w прецесії перпендикулярний до MЗ
П
F
в
в
ри створенні MЗ силою, що має постійний напрям (наприклад, силою тяжіння T = m g додаткового вантажу масою m , центр маси якого співпадає з віссю гіроскопу і знаходиться на відстані l від центру маси самого гіроскопу(незрівноважений гіроскоп)) згідно (8) (див. мал.2)
M
в
З = Flsinb = m glsinb (32)
Враховуючи (32) формула кутової швидкості прецесії (31) приймає
вигляд:
w
в в в
pn
b w
w
J J J
sin
2
П = m glsinb = m gl = m gl (33)
д
2
е w = pn ( – частота обертання маховика гіроскопу).
Тобто, швидкість прецесії wП незрівноваженого гіроскопу в полі земного
тяжіння не залежить від положення його осі, а залежить тільки від його маси, моменту інерції, кутової швидкості обертання та відстані між центром маси і центром обертання підвісу.
Гіроскопічні ефекти, що випливають з формул (30), (31) повністю підтверджуються на практиці, наприклад:
– під дією сил тяжіння Сонця та Місяця вісь Землі (великий гіроскоп) здійснює прецесійний рух (один оберт за 26000 років);
– вісь гірокомпасу здійснює прецесійний рух;
– дзиґа також здійснює прецесійний рух, з постійною кутовою швидкістю.
2. Специфічне динамічне явище має місце і при обертанні вільного гіроскопу.
Н
f
d
ехай вісь гіроскопу, а отже і його момент інерції L, утворюють кут b з вертикальною віссю ДД (Мал.3)
При обертанні гіроскопу навколо осі ДД з кутовою швидкістю wГ = dt
з
1
а час dt вектор L також повернеться на кут df =wГ dt, а його кінець переміститься в просторі на dL = df ×OC .
87
df
dL
C
L b df
MГ
wГ
М
1
(
ал. 3 – Виникнення гіроскопічного моменту MГ Так як OC = Lsinb , тоdL = df×Lsinb = −df×Lsin 1800 − b)
d
L = −df ×L = L×df = L×wГ dt Враховуючи основне рівняння динаміки обертального руху (22)dL = MГ dt , та (13), отримуємо рівність
M
Г dt = −wГ ×L = L×wГ = J[w×wГ ] (34) або в скалярній формі
M
p
w
Г = L Г sinb = JwwГ sinb = 2 nJwГ sinb (35)
З (34), (35) слідує:
– якщо обертати гіроскоп навколо (вертикальної) вісі ДД, то виникає обертовий гіроскопічний момент MГ (реакція гіроскопу), що намагається
88
повернути гіроскоп навколо (горизонтальної) вісі ВВ, яка перпендикулярна і до вектора L і до вектора wГ ;
–
Г
напрям гіроскопічного моменту M завжди такий, що він намагається сумістити вектори L і wГ найкоротшим шляхом; тобто MГ ^ (L,w,wГ );
– модуль гіроскопічного моменту MГ пропорційний моменту імпульсу L, моменту інерції J , кутовій швидкості w, частоті обертання маховика
г
Г
іроскопу та кутовій швидкості обертання гіроскопічної системи w і sinb (b £ L,wГ £w,wГ ).
Порівняння формул (30) і (34) показує, що гіроскопічний момент MГ
чисельно рівний і протилежний за напрямом моменту зовнішніх сил MЗ , які зумовлюють кутову швидкість прецесії wП рівну кутовій швидкості обертання wГ гіроскопічної системи.
MГ = −MЗ (36)
Саме гіроскопічний момент MГ і протидіє моменту зовнішніх сил MЗ , які намагаються повернути гіроскопічну систему.
Гіроскопічні ефекти, що випливають з формул (34), (35) також повністю підтверджуються експериментально, наприклад:
– на судні при зміні напрямку руху, коливальні (хитавиці) вісі турбін, двигунів, генераторів, гвинтів, в результаті виникнення MГ , створюють додатковий тиск на підшипники;
– властивість вільного гіроскопу зберігати L сталим використовується для стабілізації руху куль, снарядів, в керованих рухомих пристроях (судна, літаки, ракети і т.п.) для визначення положення і напрямку руху;
– гіроскопічний момент MГ , що виникає в гірокомпасі (незрівноважений гіроскоп) внаслідок обертання Землі намагається розмістити його вісь в площині меридіану;
– залежність MГ від швидкості судна, зміни курсу, хитавиці зумовлює похибки в показах гірокомпасу – швидкісну, інерційну, похибку хитавиці, відповідно;
89
– залежністьMГ від кута b £ L,wГ обумовлює експлуатаційні особливості гірокомпасів: при малих b гіроскопічний момент MГ також малий, що зумовлює похибку показів гірокомпасу.
В лабораторному пристрої «Гіроскоп» ФМ-18М, при виконанні
лабораторної роботи, використовуються обидва гіроскопічні явища.
Вимірявши експериментально кутову швидкість прецесії wП , з формули (33) визначається момент інерції J гіроскопу.
В
p
подальшому, використовуючи прецесію гіроскопа, як його обертання навколо вертикальної вісі з кутовою швидкістю wГ =wП , проводяться дослідження залежностей (35) MГ = 2 nJwГ sinb .
М
в
омент зовнішньої сили знаходиться за формулою (32) MЗ = m glsinb
Звичайно, сили тертя в підшипниках гіроскопу впливають на його поведінку (вісь незрівноваженого гіроскопу з часом повільно опускається, що вказує – MГ < MЗ ), але цей вплив малий і, для простоти розрахунків, ним нехтуємо.