
- •1 Теоретичні відомості
- •1.1 «Інструкція № 45 «з охорони праці для курсантів під час проведення лабораторних та практичних занять з фізики»».
- •1. Загальні вимоги безпеки
- •2. Вимоги безпеки перед початком робіт
- •3. Вимоги безпеки під час проведення лабораторних і практичних занять.
- •4. Вимоги безпеки по закінченню роботи
- •5. При виникненні надзвичайних ситуацій
- •1.2 Інструкція з пожежної безпеки
- •1.3 Методичні рекомендації до підготовки, виконання, оформлення та захисту звіту лабораторних робіт.
- •1.3.1 Мета і задачі лабораторних занять
- •1.3.2 Організаційні принципи проведення лабораторних занять.
- •1.3.3 Методичні рекомендації до підготовки і виконання лабораторних робіт.
- •1.3.3.2 Методика проведення експериментальних досліджень. Отримання дозволу на виконання лабораторної роботи.
- •1.3.3.3 Обробка результатів експерименту та оформлення звіту
- •2. Завдання
- •3. Виконання лабораторної роботи.
- •4. Контрольні запитання та завдання. 4.1 Контрольні запитання.
- •4.2 Контрольні завдання
- •1. Теоретичні відомості
- •1 .1 Основні поняття та закономірності кінематики поступального руху. 1.1.1 Основні поняття.
- •1.1.2 Основні закономірності
- •1.2 Основні поняття та закономірності динаміки поступального руху. 1.2.1 Основні поняття
- •1.2.2 Основні закономірності
- •1.3 Механічна енергія та робота
- •2. Будова та принцип дії лабораторного пристрою «машина Атвуда» фм-11м
- •2.1 Будова пристрою фм-11м
- •2.2 Теоретичні основи та принцип дії пристрою фм-11м
- •1. Визначення прискорення тіл.
- •2. Визначення імпульсу сили та зміни імпульсу системи тіл. Імпульс сили f за час її дії tе знаходиться згідно формули (3):
- •3. Визначення енергії тіл на початку і в кінці їх руху
- •3.2 Завдання
- •3.2.1 Виконання експериментальних досліджень.
- •3.2.2 Виконання розрахунків та побудова графіків.
- •3.2.3 Аналіз результатів досліджень та висновки
- •4. Контрольні запитання та завдання
- •4.1 Контрольні запитання
- •4.2 Контрольні завдання
- •1.Теоретичні відомості
- •1.1 Основні поняття та закономірності.
- •1.1.1 Основні поняття.
- •1.1.2 Основні закономірності
- •2. Будова та принцип дії лабораторного пристрою «Співудар куль» фм-17м.
- •2.1 Будова пристрою фм-17м.
- •2.2 Теоретичні основи та принцип дії пристрою фм-17м.
- •3.1.2.2 Перевірка загальної працездатності обладнання
- •3.2 Завдання
- •3.2.1 Виконання експериментальних досліджень. Дослідження №1.
- •3.2.2 Виконання розрахунків та побудова графіків.
- •3.2.3. Аналіз отриманих результатів та висновки
- •4. Контрольні запитання та завдання 4.1 Контрольні запитання
- •4.2 Контрольні завдання
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1 Основні поняття та закономірності кінематики обертального руху. 1.1.1 Основні поняття.
- •1.1.2 Основні закономірності.
- •1.2 Основні поняття та закономірності динаміки обертального руху 1.2.1 Основні поняття
- •1.2.2 Основні закономірності
- •1.3 Механічна енергія
- •2. Будова та принцип дії лабораторного пристрою «Маятник Обербека» фм-14м
- •2.1 Будова пристрою фм-14м
- •2.2 Теоретичні основи та принцип дії пристрою фм-14м
- •3. Виконання досліджень 3.1 Підготовка обладнання.
- •3.1.2 Перевірка працездатності обладнання.
- •3.2 Завдання:
- •3.2.1 Виконання експериментальних досліджень
- •3.2.2 Виконання розрахунків та побудова графіків
- •3.2.3 Аналіз результатів досліджень та висновки
- •4. Контрольні запитання та завдання 4.1 Контрольні запитання
- •4.2 Контрольні завдання
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1 Основні поняття та закономірності кінематики обертального руху.
- •1.1.1 Основні поняття.
- •1.1.2 Основні закономірності
- •1.2 Основні поняття та закономірності динаміки обертального руху. 1.2.1 Основні поняття
- •1.2.2 Основні закономірності
- •1.3 Механічна енергія
- •2. Будова, теоретичні основи та принцип дії пристрою «Гіроскоп» фм-18м
- •2.1 Будова пристрою фм-18м
- •3. Виконання досліджень 3.1 Підготовка обладнання
- •3.1.1 Огляд обладнання
- •3.1.2 Перевірка працездатності обладнання
- •3.2 Завдання
- •3.2.1 Виконання експериментальних досліджень
- •3.2.2 Виконання розрахунків та побудова графіків.
- •3.2.3 Аналіз результатів дослідження та висновки
- •4. Контрольні запитання та завдання 4.1 Контрольні запитання
- •4.2 Контрольні завдання
2. Будова та принцип дії лабораторного пристрою «Співудар куль» фм-17м.
2.1 Будова пристрою фм-17м.
Пристрій
складається
з:
основи,
вертикальної
стійки
з
шкалою,
верхнього
кронштейна
для
кріплення
ниток
підвісу
куль,
нитки
з
закріпленими
на
них
двома
кулями
(лівою
і
правою),
кронштейну
з
шкалою
та
електромагнітом.
Мал.1 Лабораторний пристрій «Співудар куль» ФМ-17М
Блок
ФМ1/1
46
Основа має три регулювальні опори з затискачами для фіксації вертикального положення стійки.
Вертикальна стійка виконана із металевої труби.
На верхньому кронштейні розміщені вузли кріплення та регулювання положення куль (для забезпечення центрального удару куль).
З допомогою шкали визначається положення куль. Електромагніт фіксує початкове положення однієї із куль. Металеві кулі виготовлено попарно із сталі, алюмінію та бронзи. Кулі накручуються на голки підвісу прив’язані до кінців ниток. Пристрій працює від електронного блоку ФМ1/1.
Блок ФМ1/1 виконаний у вигляді конструктивно завершеного виробу. В ньому використаний одно кристальний мікроконтролер (ОМК) з відповідними додатковими пристроями, які дозволяють вимірювати інтервали часу з індикацією результатів на рідкокристалічному індикаторі (РКІ), а також здійснювати функції керування пристроєм. В склад блоку входять також джерело живлення як самого блоку так і електромагніту.
Блок ФМ1/1 з допомогою шнурів, підключається до електромагніту та лабораторного стенду (220 В).
2.2 Теоретичні основи та принцип дії пристрою фм-17м.
Пристрій дозволяє реалізувати співудар двох куль і визначити при цьому імпульси та енергію куль до і після удару, а отже перевірити виконання законів збереження імпульсу та механічної енергії.
Удар це короткочасна контактна взаємодія тіл, яка супроводжується процесом перетворення енергії тіл у потенціальну енергію пружної деформації і внутрішню енергію, з подальшим перетворенням потенціальної енергії пружної деформації в кінетичну енергію руху тіл. Розрізняють два граничних види удару: абсолютно непружний удар і абсолютно пружний.
При абсолютно непружному ударі кінетична енергія взаємодіючих тіл частково перетворюється у внутрішню енергію тіл, згідно (17). Після удару тіла рухаються як єдине ціле. Механічна енергія системи не зберігається. Закон збереження імпульсу (6) системи тіл виконується.
При абсолютно пружному ударі кінетична енергія перетворюється в енергію пружних деформацій, яка, в свою чергу, перетворюється в кінетичну енергію руху тіл після удару. Тобто, при абсолютно пружному ударі мають місце як закон збереження імпульсу (6), (7) так і закон збереження механічної енергії (15), (16).
В реальних умовах абсолютно пружного удару не існує.
47
При ударі завжди є певні втрати механічної енергії. Їх величина, а також величина коефіцієнту втрат механічної енергії
K
E
∆E = ∆E , (18) 1
з
алежить: від механічних властивостей матеріалу тіл; від
р
u
м
m
m
асами тіл 2 . 1
При центральному співударі двох тіл (куль), який реалізується в пристрої
ФМ-17М, закон збереження імпульсу (7) та енергії (17) мають вид:
m
u
u
u
u
m
m
л л1 + п п1 = mл л2 + п п2 (19)
m
u u u u
2 2 2 2
m m
2 2 2 2
л л1 + п п1 = mл л2 + п п2 + ∆E (20) ,
а коефіцієнт втрат механічної енергії
K
∆
E
п
∆E = EП1 , (21) mл , m - маси лівої та правої куль;л1, п1 та uл2 , uп2 - швидкості лівої і правої куль до та після співудару
відповідно.
∆E - енергія непружної (пластичної) деформації куль.
Для перевірки виконання цих законів необхідно знати маси та швидкості
куль до та після взаємодії:
Швидкість куль (uл1, uп1) до удару і ( л2 , uп2 ) після удару можна
визначити, якщо відома висота підйому центрів мас куль. Дійсно, до і після удару на кулі не діють консервативні сили (тертям повітря нехтуємо), а значить має місце закон збереження механічної енергії (15).
Т
u
обто, після натискування на блоці ФМ1/1 кнопки «Пуск» і звільнення правої кулі, її потенціальна енергія EПп1 перетворюється в кінетичну EКп12
m
E
m h
2
Пп1 = п1g п1 = EКп1 = п1 п1 (22)
А після удару кінетична енергія лівої і правої куль EКл2 , EКп2 перетворюються в потенціальні EПл2 , EПп2 :
48
u
2
=
E
u
m
=
E
mл л2 Кл2 2
=
h
EПл2 = mлg л2 (23)
2 п п2
Кп2 2
=
m h
EПп2 = пg п2 , (24)
д
h
h
h
е п1 та л2 , п2 - максимальний підйом куль до та після удару.
В
h
h
h
исоти п1, л2 , п2 знаходять з геометричних співвідношень (див. мал.2)
Мал.
2.
–
Положення
куль
при
співударі
h
a
= L(1−cosa) = 2Lsin2 2 , (25)
де L - довжина нитки підвісу куль,
a - кут максимального відхилення куль.
Враховуючи (25), із виразів (22), (23), (24) отримуємо формули для
визначення швидкості куль до і після співудару.
u
2 2
п1 = 2 gLsinaп1 =umax sinaп1 (26)
u
2 2
п2 = 2 gLsinaп2 =umax sinaп2 (27)
u
a a
л л
л1 = 2 gLsin 22 =umax sin 22 , (28) aп1, aп2 , aл2 - максимальні кути відхилення куль до та після співудару,
визначаються експериментально.
В лабораторній роботі, для спрощення розрахунків та підвищення
точності експериментальних досліджень, одна
знаходиться в нижньому положенні (нерухома,
із куль (ліва) до удару aл1 = 0, uл1 = 0), а друга
49
(права) – фіксується електромагнітом і після натискання на блоці ФМ1/1 кнопки «Пуск» - звільняється.
Для більш повного дослідження законів збереження енергії (20), розв’язавши систему рівнянь (19), (20), отримано залежність відносного
коефіцієнта втрати механічної енергії
∆E
E
при співударі тіл від співвідношення
ї
1
х мас
m
m
m
m
л = 2
п 1 .
mл
п
. С
m
E E
+
П
1
m
∆E теор = ∆E = ×1 m л (29)
п
Коефіцієнт 0 £ С £1 залежить від ступеня непружності співудару – при абсолютно пружному ударі С = 0, а при абсолютно неружному С =1, тобто
визначається механічними властивостями взаємодіючих тіл.
3. Виконання досліджень
3.1 Підготовка обладнання до проведення досліджень.
Примітка: 1. Якщо в процесі підготовки обладнання виявлені пошкодження, некомплектність або відхилення від працездатного стану (нормальна реакція обладнання на дії експериментатора вказана в дужках) – підготовку зупинити та повідомити викладача.
2. При необхідності, з дозволу викладача, виконати необхідні регулювання.
3.1.1 Огляд обладнання
Візуально переконатися, що: всі компоненти є в наявності; механічних пошкоджень немає; електромагніт підключений до блоку ФМ1; тіла, встановлені на голках підвісу, відповідають дослідженню №1, таблиці 1. (при невідповідності, обережно встановити відповідні тіла), пристрій заземлений.
3.1.2. Перевірка працездатності обладнання
3.1.2.1 Перевірка працездатності механічної частини обладнання. Переконатися, що:
- основа пристрою розміщена горизонтально (показник рівня знаходиться в центрі кола; кінці голок підвісу знаходяться проти початків відповідних шкал);
50
- шкала з електромагнітом розміщена паралельно до площини руху тіл (праве тіло (куля), відхилене до центру електромагніту, після звільнення рухається паралельно шкалі).
- праве тіло (куля) підвішене так, що при відхиленні вправо, його центр співпадає з центром вісі електромагніту (при необхідності: виконати регулювання положення тіла, змінюючи довжину підвісу та положення голки підвісу на нитках підвісу);
- центр лівого тіла знаходиться на такій же висоті як і центр правого тіла (кулі) і відстань лівої голки підвісу від шкали така ж як і відстань голки правого тіла (кулі) (при необхідності, виконати регулювання положення тіла змінюючи довжину підвісу та положення голки підвісу на нитках підвісу).