Тема 3. Суб’єкти міжнародного права (9 год.)

Лекція 7. Поняття, юридична природа та види суб’єктів міжнародного права (2 год.)

Поняття суб’єкта міжнародного права. Основні риси та особливості міжнародної правосуб’єктності. Загальні ознаки суб’єктів міжнародного права.

Інститут міжнародної правосуб’єктності. Юридична природа суб'єкта міжнародного права. Функції норм інституту міжнародної правосуб’єктності.

Держава – основний (головний, універсальний) суб’єкт міжнародного права. Основні елементи держави. Обсяг міжнародної правосуб’єктності у простих (унітарних) і складних держав (федерації, конфедерації, унії). Основні права держав. Основні обов’язки держав.

Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій (похідна, спеціальна). Загальні права й обов’язки міжнародних організацій.

Міжнародна правосуб’єктність народу, який бореться за створення незалежної держави.

Особливі види міжнародної правосуб’єктності (квазідержави, вільні міста, Ватикан, Мальтійський лицарський орден).

Тема 4. Правове становище фізичної особи в міжнародному праві (10 год.)

Лекція 8. Сучасні концепції про правовий статус фізичної особи та іноземних

юридичних осіб в міжнародному праві (2 год.)

Сучасні концепції про становище фізичної особи в міжнародному праві. Правовий статус фізичної особи в міжнародних (міждержавних) правовідносинах та індивіда в міжнародних правозахисних міжнародних організаціях.

Правовий статус іноземних юридичних осіб. Порядок захисту прав і інтересів іноземних юридичних осіб. Питання про міжнародну правосуб'єктність багатонаціональних корпорацій і транснаціональних компаній.

Семінар 5. Інститут міжнародної правосуб’єктності (2 год.)

1. Поняття суб’єкта міжнародного права. Основні риси та особливості міжнародної правосуб’єктності. Загальні ознаки суб’єктів міжнародного права.

2. Інститут міжнародної правосуб’єктності. Юридична природа суб'єкта міжнародного права.

3. Держава – основний (первинний, головний, універсальний) суб’єкт міжнародного права. Основні елементи держави. Обсяг міжнародної правосуб’єктності у простих (унітарних) і складних держав (федерації, конфедерації, унії). Основні права й обов’язки держав.

4. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій (похідна, спеціальна). Загальні права й обов’язки міжнародних організацій.

5. Міжнародна правосуб’єктність народу, який виборює створення незалежної держави.

6. Особливі види міжнародної правосуб’єктності (квазідержави, вільні міста, Ватикан, Мальтійський лицарський орден).

7. Сучасні концепції міжнародної правосуб’єктності фізичної особи.

8. Питання про міжнародну правосуб'єктність транснаціональних компаній.

Завдання для самостійної роботи (11 год.)

I. З’ясувати та пояснити значення понять і термінів:

міжнародна дієздатність; міжнародна правоздатність; міжнародна деліктоздатність; міжнародна правосуб`єктність, суб'єкт міжнародного права, основні права і обов'язки суб'єктів міжнародного права, суверенітет, основний суб`єкт міжнародного права, похідний суб'єкт міжнародного права, первинний суб'єкт міжнародного права, універсальний суб'єкт міжнародного права, держава, міжнародна організація, міжнародна міжурядова організація, специфічне державоподібне утворення (квазідержава), спеціальний суб'єкт міжнародного права, народ, що виборює незалежність, фізична особа, юридична особа, нормотворчість, нормоздійснення.

II. Проаналізувати і визначити концептуальну позицію авторів:

1. «One of the distinguishing characteristics of contemporary international law has been the wide range of participants performing on the international scene. These include states, international organisations, regional organisations, non-government organisations, public companies, private companies and individuals. Not all such entities will constitute legal persons, although they may act with some degree of influence upon the international plane. International personality is participation plus some form of community acceptance. The latter element will be dependent upon many different factors, including the type of personality under question. ... Particular branches of international law here are playing a crucial role. Human rights law, the law relating to armed conflicts and international economic law are specially important in generating and reflecting increased participation and personality in international law» (Malcolm N. Shaw. International Law. – Cambridge, 2007. – Р. 176-177).

2. «Дійсно, в сучасному міжнародному праві є ряд норм, що розповсюджуються безпосередньо на індивідів… . А якщо є відносини, в яких беруть участь індивіди і НУМО, і ці відносини врегульовані міжнародним правом, то, природно, що учасники таких відносин повинні визнаватися суб'єктами міжнародного права» (Тимченко Л.Д. Международное право. – Харьков, 1999. – С.47.).

3. «Нормы о правах человека регулируют сотрудничество государств в этой области. Что же касается человека, то он пользуется плодами такого сотрудничества; осуществляет права в соответствии с внутренним и международным правом, которые закрепили результаты сотрудничества» (Лукашук И.И. Международное право. Общая часть. – М., 2008. – С. 37.).

4. «Международное сообщество в состоянии обеспечить права человека лишь через государство, оказывая на него соответствующее влияние. С другой стороны, всеобщее уважение прав человека было бы нереальной задачей без сотрудничества государств». (Лукашук И. И.. Международное право. Общая часть. – М., 2008. – С. 37-38.).

5. «Що стосується індивідів, то їх не можна «звести в ранг» суб'єктів міжнародного права шляхом укладання угод, що допускають прямі звернення індивідів до міжнародних органів… укладаючи між собою угоди про надання тим або іншим категоріям індивідів прямого доступу до міжнародних органів, держави, які б не були їх бажання і наміри, не в змозі перетворити індивіда в учасника міждержавних відносин і суб'єкта міжнародного права. Міжнародні правовідносини в зв'язку з цим будуть виникати не між індивідами і такими установами або індивідами і згаданими державами, а між даними державами і між ними і вказаними установами» (Пер. з російськ.). (Черниченко С.В. Теория международного права. В 2-х томах. Том 1: Современные теоретические проблемы. – М., 1999. – С.120 –121).

6. “To differentiate the position of individuals from that of States, it can be maintained that while States have international legal personality proper, individuals possess a limited locus standi in international law. Furthermore, unlike States, individuals possess a limited array of rights and obligations; on this score, one can speak of a limited legal capacity (in this respect, they can be put on the same footing as other non-State international subjects: insurgents, international organizations, and national liberation movements)” (Cassese A. International Law. – Oxford, 2001, – Р. 85).

7. „Вочевидь, фактором утвердження міжнародної правосуб’єктності фізичної особи може бути не те або інше твердження науковця, а аналіз міжнародної практики, передусім джерел міжнародного права і судової практики. Втім, доктринальний підхід не слід цілком ігнорувати, адже він може свідчити і про opinio juris sive necessatis стосовно правосуб’єктності фізичної особи в міжнародному праві”. (Міжнародне право. Основи теорії. – К., 2002.– С. 333– 334.)

III. Самостійно провести аналіз монографічних та нормативних джерел міжнародного права та міжнародної судової практики для обгрунтування своєї позиції щодо питання про міжнародну правосуб’єктність фізичної особи.

Рекомендована література:

Основна література: 1– 4.

Додаткова література: 5–25; 27-47.

Спеціальна література до теми: 63-68.