Діючий порядок закупівель продукції сільського господарства:

1.Укладання договорів контрактації.

Укладаються між сільськогосподарськими товаровиробниками та заготівельними організаціями і реєструються в державній інспекції із заготівель і якості продукції.

2.Державне замовлення (контракт).

Укладається за розподілом Міністерства економіки, Міністерства аграрної політики,Держхарчопрому, Держхлібопродуктів між товаровиробником (переробником) та одержувачем продукції.

Види документів, що регулюють взаємовідносини сторін у процесі закупівельної діяльності

- Замовлення та підряди для задоволення державннх потреб України в сільськогосподарській продукції.

- Регіональні контракти для задоволення регіональних потреб у сільсь­когосподарській продукції.

- Договори на закупівлю сільськогосподарської продукції.

- Протокол узгодження цін на продукцію.

- Державні стандарти (технічні умови) України.

- Сертифікати якості.

- Сертифікати відповідності для продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації.

- Сертифікати про наявність нітратів, отрутохімікатів і радіонуклідів.

- Ветеринарні дозволи для сировини тваринницького походження, меду тощо, видані відповідними службами.

Питання 4. Організація державних закупівель сільськогосподарської продукції та сировини.

Підприємства споживчої кооперації здійснюють закупівлю сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки з метою задоволення потреб кооперативної торгівлі, підприємств харчування, переробної промисловості, а також для задоволен­ня державних потреб (поставки бюджетним організаціям та установам) згідно з укладеними договорами.

Державні потреби України в сільськогосподарській продукції визначаються згідно із Законом "Про поставки продукції для державних потреб", який є засобом державного регулювання економіки шляхом формування на тендерних умовах складу та обсягів продукції, необхідної для державних потреб, розміщення контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств, організацій та ініших суб 'єктів господарської діяльності України усіх форм власності. Тендерні умови передбачають розміщення замовлень і видачу підрядів кільком постачальникам із метою забезпечення найвигідніших комерційних умов угоди.

Поряд із державними визначаються також і регіональні потреби в сільського­сподарській продукції та продовольстві, що формуються через регіональний конт­ракт, який фінансується за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також позабюджетних джерел.

Обсяги закупівель сільськогосподарської продукції та сировини за регіональ­ним замовленням затверджуються облдержадміністрацією та є підставою для укладання заготівельними, торговельними і переробними підприємствами договорів із сільскогосподарськими товаровиробниками.

Закупівлі сільськогосподарської продукції і сировини здійснюються за державним планом у радгоспах, на колективних підприємствах, у фермерських господарствах, а лишків сільськогосподарської продукції – у фермерів та в особистих підсобних господарствах.

Заготівлі за державним планом проводяться в усіх категоріях господарств підприємствами й організаціями як державних структур, иак і споживчої кооперації.

Напрями вдосконалення організації закупівель:

• налагодження прямих зв’язків торговельних підприємств і організацій з господарствами;

• поглиблення розподілу праці між господарствами і торговельними організаціями за функціональною ознакою;

• інтеграція торговельних підприємств з господарствами у складі агропромислово-торговельних обєднань.

Прямі зв’язки – «Поле-магазин». Основна мета встановлення прямих господарських зв’язків –

а) всебічне прискорення доставки до споживача продукції, яка швидко псується;

б) усунення проміжниї перевалок.