- •Глава 1
- •§ 1. Психологічна корекція і її види
- •§ 2. Основні принципи, цілі і задачі психокорекційної роботи
- •§ 3. Вимоги, що висуваються
- •Глава 2
- •§ 1. Принципи складання і основні види психокорекційних програм
- •§ 2. Оцінка ефективності психокорекційних заходів
- •Глава 1
- •§ 1. Корекційні дії в класичному психоаналізі
- •§ 2. Аналітична індивідуальна
- •§ 3. Кліент-центрований підхід к. Роджерса
- •§ 4. Логотерапія
- •§ 5. Екзистенціальний напрям
- •Глава 2 поведінковий напрям
- •§ 1. Особливості когнітивної психокорекції
- •§ 2. Раціонально-емотивна терапія (рет) а. Елліса
- •1. Обговорення і спростування ірраціональних поглядів.
- •§ 3. Когнітивний підхід а. Бека
- •4. Зміна правил регуляції правил поведінки.
- •5. Зміна ставлення до правил саморегуляції.
- •6. Перевірка істинності правил, заміна їх новими, більш гнучкими.
- •§ 4. Реальнісна терапія у. Глассера
- •§ 1. Трансактний аналіз е. Берна
- •Глава 5 гештальттерапія ф. Перлза
- •§ 1. Загальна характеристика методу
- •§ 2. Основні види і форми ігротерапії
- •§ 3. Ігрова кімната і її оснащення
- •§ 4. Вимоги, що ставляться до психолога-ігротерапевта
- •Глава 2 арттерапія
- •§ 1. Загальна характеристика методу
- •§ 2. Музикотерапія
- •§ 3. Бібліотерапія
- •2. Орієнтування в можливостях бібліотерапії і її жанрів.
- •3. Складання списку.
- •4. Вироблення системи читання.
- •§ 4. Танцювальна терапія
- •§ 5. Проективний малюнок
- •§ 6. Складання історій
- •§ 7. Казкотерапія
- •Лялькотерапія
- •Глава 3 психогімнастика
- •§ 1. Метод систематичної десенсибілізації і сенсибілізації
- •§ 2. Імерсійні методи
- •1. Висока активність самого клієнта.
- •2. Виключення можливості швидкого уникнення страху.
- •§ 3. Методи, засновані на принципі
- •§ 4. «Жетонний» метод
- •§ 5. Метод моріта
- •§ 6. Холдінг
- •§ 7. Імаго-метод
- •5 1. Опис методу
- •§ 2. Форми і види психодрами
- •§ 3. Методики психодрами
- •3. Дублювання (множинне дублювання).
- •Глава 1
- •§ 1. Показання до індивідуальної психокорекції
- •§ 2. Психологічні особливості
- •§ 1. Специфіка групової форми психокорекції
- •§ 2. Особливості комплектування групи
- •§ 3. Групова динаміка
- •§ 4. Керівництво психокоректувальною групою
- •§ 1. Тренінгові групи і соціально-психологічний тренінг
- •4. Ігри для розвитку інтуїції.
- •§ 2. Групи зустрічей
- •§ 3. Гештальт-групи
- •§ 4. Групи умінь
- •§ 5. Тілесно-орієнтовані групи
- •Глава 1
- •§ 1. Сім'я як об'єкт психокоректувальної дії
- •§ 2. Методики корекції дитячо-батьківських
4. Зміна правил регуляції правил поведінки.
Для регуляції свого життя і поведінки інших людей клієнти використовують правила (розпорядження, формули). Ці системи правил в значній мірі зумовлюють позначення, тлумачення і оцінку подій. Ті правила регуляції поведінки, які носять абсолютний характер, спричиняють за собою регуляцію поведінки, що не враховує реальної ситуації і тому створює проблеми для клієнта.
Для того, щоб у клієнта не було таких проблем, йому необхідно модифікувати їх, зробити менш генералізованими, менш персоніфікованими, гнучкішими. що більше враховують реальність.
Зміст правил регуляції поведінки центрується навколо двох основних параметрів: небезпеки — безпеки і болі— задоволення. Вісь небезпеки — безпеки включає події, пов'язані з фізичним, психологічним або психосоціальним ризиком. Добре адаптована людина володіє достатньо гнучким набором точних правил, що дозволяє співвідносити їх з ситуацією, інтерпретувати і оцінювати наявний ступінь ризику. У ситуаціях фізичного ризику показники останнього можуть бути достатньо верифіційовані поодинці або декільком характеристикам. У ситуаціях психологічної або психосоціальної загрози верифікація таких показників утруднена. Наприклад, людина, що керується правилом «Буде жахливо, якщо я виявлюся не на висоті», зазнає труднощі в спілкуванні через неясне визначення поняття (100) «бути на висоті», і з цією ж невизначеністю пов'язана оцінка ефективності своїх взаємодій з партнером. Свої припущення про невдачу клієнт проектує на сприйняття його іншими.
Всі прийоми зміни правил, що мають відношення до осі небезпеки — безпеки, зводяться до відновлення у клієнта контакту з уникаючою ситуацією. Такий контакт може бути відновлений при зануренні в ситуацію в уяві, на рівні реальної дії з чіткою вербалізацією нових правил регуляції, що дозволяють випробовувати помірний рівень емоцій.
Правила, центровані навколо осі болю — задоволення, приводять до гіпертрофованого переслідування певної мети у збиток іншим. Наприклад, людина, що слідує правилу «Я ніколи не стану щасливим, якщо не буду знаменитим», прирікає себе на ігнорування інших сфер своїх відносин на догоду рабському проходженню цьому правилу. Після виявлення таких позицій психолог допомагає клієнту усвідомити збитковість подібних правил, їх саморуйнуючий характер, пояснює, що клієнт був би щасливішим і менше страждав, якби керувався реалістичнішими правилами.
Класифікація поведінкових правил
1. Правила, що формулюють ціннісні установки, що викликають певні стимули, які суб'єктивно сприймаються по-різному, породжують у клієнтів позитивні або негативні емоції (наприклад: «Немиті овочі канцерогенні»).
2. Правила, пов'язані з дією стимулу (наприклад: «Після розлучення все буде по-іншому»).
3. Поведінкові оцінки (наприклад: «Оскільки я заїкаюсь, ніхто мене не слухає»).
4. Правила, пов'язані з емоційно-афектним досвідом особи (наприклад: «При одному спогаді про іспит у мене з'являється тремтіння в спині», «У мене немає більше надії»).
5. Правила, пов'язані з дією реакції (наприклад: «Я буду пунктуальнішим, щоб не викликати гніву шефа»).
6. Правила, пов'язані з посадовістю і виникають у процесі соціалізації особи (наприклад: «Людина повинна дістати вищу освіту, щоб бути щасливою»). (С101)