Упорядкований ряд

Витрачено часу (хвилини)	0	1	2	3	4	5	6
Виконано до експерименту
Виконано після експерименту

Зіставлення вимірювальних можливостей розглянутих шкал показує їх істотну різницю, тому ці шкали поділяють на неметричні (тобто, по суті, не вимірювальні) і метричні. До неметричних належать шкали найменувань і порядку, які прийнято називати якісними, оскільки вони не підлягають арифметичним операціям. До метричних - шкали інтервалів і відношень, які називають кількісними: вони розраховані на арифметичні операції. Звідси стає зрозумілою важливість вибору одиниці вимірів для кількісного аналізу педагогічних явищ, які вивчаються.

Щоб заповнити метричні вимірювальні шкали, необхідно мати вихідні емпіричні дані про досліджуваний об'єкт у вигляді ряду чисел і певним чином упорядкувати їх. Сукупність усіх значень, котрі можна добути для

Оцінки (варіанти)	3	6	7	8	9	11
Частоти (усього 20)	1	4	б	5	3	1

Числове значення ознаки, за якою групуються дані, називається варіантом, а кількість випадків, що припадають на кожну групу, -частотою. Ряд розподілу частот складає початкову форму репрезентації експериментального матеріалу, на основі якої проводиться його подальша кількісна обробка та графічна ілюстрація, необхідні для досягнення наочності досліджуваних даних, полегшення їхнього якісного аналізу, збереження і подальшого використання.

3.3. Групування дослідницьких даних

Спостереження над педагогічними об'єктами зазвичай проводять одночасно за декількома ознаками, що дає змогу зібрати більш повні дані про досліджувані явища та Процеси. Результати спостережень фіксують у щоденниках, протоколах, анкетах, на бланках і в інших формулярах первинного обліку. Наприклад, під час спостережень за навчально-виховним процесом зручною формою обліку спостережень є записи в щоденнику. Під час лабораторного експерименту результати досліджень зручно фіксувати в протоколах, журналах, на бланках тощо. Форм і способів обліку результатів спостережень є багато. Первинні документи обліку містять фактичний матеріал, який не потребує опрацювання. Обробка починається з упорядкування зібраних дослідних даних (із дотриманням правил однорідності складу вибірки) і систематизації фактів, виражених числами. Процес систематизації або впорядкування первинних дослідних даних з метою виявлення інформації, що міститься в них, а також визначення закономірностей, яким підпорядковується досліджуване явище або процес, називається групуванням.

Варіюванням (мінливістю) ознаки називається її здатність набувати різних значень у різних досліджуваних. За своїм характером ознаки можуть бути якісними та кількісними. Прикладом якісної ознаки може бути оцінювання відповіді учня. Якісним ознакам відповідає альтернативний тип мінливості, при якому є незначна кількість (зазвичай 2-3) градацій або класів ознаки (наприклад, відповідь безпомилкова - відповідь помилкова). Якісні ознаки, зазвичай не потребують вимірювання, але в особливо відповідальних випадках їх градації можуть визначатися.

Групування - це не просто технічний прийом, а глибоко осмислена дія дослідника, спрямована на отримання правдивої та повноцінної інформації про об'єкт, який вивчають. За допомогою групувань можна виявити і вивчити взаємозв'язки між окремими явищами і показниками, що їх характеризують. Найбільш прийнятною формою групування є статистичні таблиці. Таблиці повинні бути лаконічними і зрозумілими, містити в собі тільки ті відомості, які потрібні для вивчення конкретного явища. Вони будуються у вигляді вертикальних і горизонтальних ліній. Вертикальні лінії потрібні для позначення граф (стовпчиків, колонок), а горизонтальні - для розташування рядків. Перетинання граф з рядками створюють клітини, що слугують для вписування в них статистичних даних. Зазвичай у таблицях наводять і загальні підсумки - у вигляді сум або усереднених показників, а також у відсотках від кількості варіант у групах і в усьому угрупуванні в цілому. Після нанесення граф і рядків утворюється макет таблиці. Всім графам і рядкам надаються заголовки (графам верхні, а рядкам бічні). Сама таблиця також повинна мати чітку і повну назву, з якої стає відомим, яке коло питань ілюструється. У назві обов'язково зазначаються використані одиниці виміру. Не варто будувати громіздких таблиць з надто великою кількістю граф, вони мають бути як можна простішими. Причому однотипні таблиці необхідно будувати однаково за розташуванням і назвами граф та рядків.

Групування за однією ознакою називається простим, а за декількома ознаками - складним. Найбільш простими є таблиці альтернативного групування, коли одна група членів протиставляється іншій, наприклад, встигаючі учні з якогось предмету - невстигаючим. Прикладом такого групування, може бути таблиця 7 результатів тестування з володіння комп'ютером у 100 учнів кількох паралельних класів.

■і Таблиця 7