Шкала порядку

Варіанти ознаки об'єктів	Мало виражений, низький, поганий	Середньо виражений, середній, задовільний	Яскраво виражений, високий, добрий	Дуже яскраво виражений, дуже високий, відмінний
Кількість до експерименту
Кількість після експерименту

Незважаючи на здавалося б примітивну шкалу найменувань, вимірювання за цією шкалою можна використати для перевірки деяких статистичних гіпотез і обчислення показників кореляції якісних ознак.

Шкала порядку. Дещо більші можливості дає вимірювальна шкала порядку, або рангова, що, як і шкала найменувань, найчастіше використовується у педагогіці, психології, соціології. Порядковий вимір стає можливим, коли у предметах виявляються різні ступені інтенсивності тієї самої ознаки або властивості, тому, крім рівності або нерівності, можна встановити порядок співвідношення «більше-менше», «краще-гірше». Шкала застосовується, коли необхідно врахувати якісні показники педагогічних явищ, що не мають суворого кількісного означення. Наприклад, якість виконавчої інтерпретації музичного твору, наявність художнього смаку, інтересу до педагогічної професії тощо.

У педагогічних дослідженнях для вивчення рівня знань, умінь і навичок, властивостей особистості, інтересів, нахилів тощо практично завжди виконують порядкові вимірювання. У цьому випадку зі всіх властивостей чисел використовують тільки дві: «різниця» та «впорядкованість». Тому якщо у процесі вимірювання, наприклад такої властивості характеру, як дисциплінованість, число, присвоєне досліджуваному А, є більшим від числа, присвоєного досліджуваному Б, то це означає, що А є більш дисциплінованим, аніж Б. Сказати наскільки або, тим більше, у скільки разів А є більш дисциплінованим, аніж Б, ми тут не можемо, оскільки не маємо одиниць дисциплінованості.

Або інший класичний приклад: шкільні бали для оцінювання рівня знань. Очевидно, що дев'ятка за дванадцятибальною системою оцінювання є кращою від п'ятірки, а десятка від сімки. Однак твердження, що дев'ять є більшим (кращим) за п'ять на чотири одиниці, як і десять від семи на три

На відміну від попередньої шкали найменувань, у цій шкалі різні об'єкти розташовані за однією ознакою.

Шкала інтервалів. Вимірювальна шкала інтервалів реалізується тоді, коли можна визначити не тільки кількість властивості у предметах»(рангова характеристика), а й різницю між ними (інтервали). Така шкала припускає операції визначення «рівно-нерівно», «менше-більше» і, що найістотніше, -«рівності-нерівності» інтервалів між рангами. Це дає змогу введення одиниці інтервального виміру, а відтак і можливість виконання всіх арифметичних операцій. Предмету присвоюється номер, кількість одиниць виміру, що, в свою чергу, еквівалентно кількості наявної властивості. Проте особливість такої шкали в тому, що нульова точка виміру вибирається довільно, за згодою. Це означає невизначеність її початку, тобто повну відсутність цієї ознаки. Виміри проводяться тільки в якомусь діапазоні властивостей, тому шкали інтервалів дають відповідь на запитання «наскільки більше?», але не дають можливості підтвердити, що одне значення вимірюваної величини настільки-то більше або менше за інше.

Зазначимо, шо в педагогічних дослідженнях вибір одиниці виміру -досить складне завдання, яке нерідко неможливо вирішити. Наприклад, як кількісно оцінити рівень знань, творчого самовираження, умінь тощо. У цих випадках необхідно відшукувати непрямі, опосередковані ознаки властивостей, Які можна виміряти і з певною припустимістю зіставляти з досліджуваною властивістю.

Для впорядкування шкали інтервалів варто за одиницю виміру використовувати виконане завдання, тест, правильну відповідь на запитання.

Шкалу інтервалів подано у таблиці 4.

У шкалі розташовано різні об'єкти за однією кількісною ознакою (наприклад, учні, які відповіли на одне, два, три та більше запитань).

Припускаються розрахунки середньої арифметичної кореляції кількісних змінних.

Таблиця 4