4
ГОНЧАРЕНКО СЕМЕН УСТИМОВИЧ
ПЕДАГОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Методологічні поради молодим науковцям
•л Актуальність проблеми \* Тема
Предмет і об'єкт Мета і завдання
Гіпотеза дослідження
•л Методологічні і теоретичні основи j- Етапи дослідження
Методи дослідження ~* Організація педагогічного експерименту
Тести
~* Експертне оцінювання
Проблеми вимірювань j Формулювання наукової новизни і Теоретичне значення
Практичне значення ■> Вірогідність результатів - Предмет захисту J Автореферат
Київ - Віннщ 2008
УДК 37(07):001.89 ББК 74р30:72 Г 65
Рекомендовано:
вченою радою Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України (протокол №5 від 27.05. 2008 p.).
Рецензенти:
Н.Г. Ничкало - доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України;
Р.С. Гуревич - доктор педагогічних наук, професор; Г.П. Васянович - доктор педагогічних наук, професор
Гончаренко СУ.
Г65 Педагогічні дослідження: Методологічні поради молодим науковцям. - Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. - 278 с.
ISBN 966-527-193-8
У посібнику розглядаються теоретичні і практичні питання дослідно-пошукової та експериментальної роботи в школах, професійно-технічних училищах, вищих навчальних закладах та інших освітніх установах, починаючи від вибору проблеми і теми дослідження, уточнення вихідних фактів і теоретичних положень, до апробації й літературного оформлення роботи. Розкривається методологія, сучасні методи і методики проведення дослідження, характеризуються прийоми висунення гіпотез, процес виникнення ідеї і задуму педагогічного дослідження, дається характеристика основних методів і методики пошукової роботи, пропонуються методичні рекомендації з обробки й інтерпретації одержаних результатів, обґрунтовуються шляхи їх упровадження в педагогічну практику.
Посібник розрахований на докторантів, аспірантів, магістрантів, пошукувачів наукового ступеня доктора і кандидата педагогічних наук. Він надасть практичну допомогу викладачам вищої школи, методистам, слухачам факультетів підвищення кваліфікації, а також науковим співробітникам і всім тим. хто здійснює чи збирається здійснювати дослідження в галузі педагогічних наук.
ПЕРЕДМОВА
Автор цієї книги - Семен Устимович Гончаренко, академік АПН України, доктор педагогічних наук, професор має значний педагогічний науковий і практичний досвід. Його поради для тих, хто воліє наукової педагогічної діяльності, будуть слушними в процесі виконання педагогічних досліджень. Стануть вони в пригоді і тим, хто вже має науковий ступінь, але продовжує поглиблювати, вдосконалювати набуті знання.
УДК 37(07):001.89 ББК 74р30:72
Isbn 966-527-193-8
© СУ. Гончаренко, 2008
ВСТУП
Сучасний етап розвитку людської цивілізації посилює вимоги до наукової компетентності фахівців з вищою освітою. Вони повинні вміти творчо мислити, самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватись у бурхливому потоці наукової інформації. Необхідність підвищення рівня наукової підготовки є характерною ознакою сьогодення і в галузі професійної педагогічної діяльності. Адже наукові дослідження - це джерело пошуку, що сприяє збагаченню теорії та практики освіти й забезпечує формування творчої індивідуальності вчителя.
Для грамотної організації проектів, побудови й реалізації нових технологій, інноваційних моделей практичним працівникам виявився вкрай необхідним науковий стиль мислення, який охоплює такі необхідні в даному випадку якості, як системність, аналітичність, логічність, широта бачення проблем і можливих наслідків їх розв'язання. І, мабуть, головне — від фахівців вимагаються навички наукової праці, насамперед уміння швидко орієнтуватися в потоках інформації і будувати нові моделі - як пізнавальні (наукові гіпотези), так і прагматичні (практичні). Виникла потреба в методології створення інноваційних моделей різних систем - економічних, виробничих, технологічних, освітніх тощо.
У цьому, очевидно, і полягає найбільш загальна причина прагнення практичних працівників всіх рангів - менеджерів, фінансистів, інженерів, технологів, педагогів, психологів, соціологів г т.д. - до наукових досліджень. Це загальносвітова тенденція.
Дійсно, в усьому світі стрімко зростає кількість захищуваних дисертацій і одержуваних наукових ступенів. До того ж, якщо в попередні періоди науковий ступінь був потрібен лише науковим працівникам і викладачам вищої школи, то сьогодні основна маса дисертацій захищається практичними працівниками: наявність наукового ступеня стає показником рівня професійної кваліфікації фахівця. А аспірантура й докторантура (і, відповідно, пошукування) стають черговими ступенями освіти. В цьому відношенні цікава динаміка рівня заробітної плати працівників в залежності від рівня їхньої освіти. Так, у США на впродовж 80-х років минулого століття погодинна заробітна плата осіб з вищою освітою зросла на 13%, тоді як заробіток осіб з незакінченою вищою знизився на 8 %, із середньою освітою - на 13 %, а ті, хто не закінчив навіть середньої школи, втратили 18%. В 90-х роках зростання заробітної плати випускників вищої школи призупиняється, але починає стрімко зростати заробітна плата осіб з вченими ступенями: бакалаврів на 30 %, докторів - майже вдвічі. Те саме відбувається в Західній Європі і в Росії - на роботу в престижну фірму з більшою охотою беруть кандидата, а то й доктора наук, ніж просто фахівця з вищою освітою.
Виходячи із сказаного нище, можна зробити висновок, що в сучасних умовах наука і практика стрімко зближаються.
Глибоке розуміння сутності педагогічних явищ, інноваційне розв'язання неординарних завдань навчання і виховання неможливі без оволодіння методами наукового пізнання, ознайомлення з логікою дослідницького процесу, досвіду аналізувати й передбачати його подальший розвиток. Наукова підготовка необхідна вчителю не тільки в дослідницькій роботі. Практика також потребує вмінь визначення мети і завдань своєї діяльності, пріоритетних шляхів удосконалення організації різноманітних педагогічних процесів тощо. Тому вагомою складовою професійно-педагогічної освіти є участь у різних формах наукової творчості, в тому числі написанні рефератів, дипломної або магістерської роботи, статей, які нерідко стають першими кроками проведення в майбутньому дисертаційного дослідження. Не можна забувати, що без знань, як саме добуваються відомості про об'єкт праці, неможливо усвідомити його специфіку, вдосконалити процес та результати навчальної діяльності, підвестися над рівнем ремісництва. З огляду на це, науковий потенціал вважається найвищою планкою і кваліфікаційною характеристикою справжнього професіонала.
Відповідальним етапом дослідницького процесу є визначення методологічних основ наукового пошуку та вибір методів його проведення, що потім перетворюються в конкретні методики, адекватні меті й завданням дослідження.
Кожне наукове дослідження від творчого задуму до остаточного оформлення наукової праці має неповторну специфіку. Однак усі вони наділені загальними особливостями, які охоплюють універсальні послідовні процеси (етапи) (мал. 1):
Вибір теми, обгрунтування її актуальності і визначення рівня її розробленості; вибір об'єкта, предмета, окреслення мети і завдань дослідження.
Нагромадження необхідної наукової інформації, пошук, вивчення й аналіз літературних та інших джерел з теми дослідження; вибір напрямів дослідження з огляду на його мету.
Відпрацювання гіпотези й теоретичних передумов дослідження, визначення наукового завдання.
Вибір методів дослідження, які є інструментами здобуття фактичного матеріалу, необхідною умовою досягнення поставленої мети.
Оброблення й аналіз результатів експериментального дослідження.
Написання тексту роботи, оформлення її вступу і висновків, опис використаних джерел і створення додатків.
Підготовка до захисту і захист наукового дослідження.
Розбудова національної системи освіти активізувала педагогічні пошуки в Україні. Все більше до них вдаються практичні працівники різних навчально-виховних закладів. Незважаючи на труднощі, пов'язані з фінансуванням, розвиток педагогічної науки в Україні не зупинився. Більше того, активність науковців помітно зросла, діапазон наукових пошуків розширився, міжнародний обмін інформацією активізувався. Особливо зросла кількість досліджень у галузі професійної педагогіки, методики навчання і виховання студентів. Українська педагогічна наука з деяких напрямів продовжує посідати передові позиції в світі. Разом з тим в її розвитку спостерігаються суперечності, і передусім між значною кількістю захищених дисертацій і ступенем їх впливу на теорію і практику освітньо-виховних процесів.
Мал. 1. Стадії дослідження
Аналіз захищених за останні роки дисертацій показує, що й сьогодні значна частина досліджень виконується на низькому науковому рівні, без глибокого теоретичного й практичного осмислення змін політичної стратегії освіти, змін самого типу освітньої політики, без врахування основних принципів розбудови національної школи. Багато авторів спираються на характерні для минулих десятиліть традиційні уявлення, використовують давні звичні штампи і стереотипи. Те, що було в якійсь сфері педагогічного пошуку новим учора, сьогодні може стати простим його повторенням. Разом з тим слід підкреслити, шо багато ідей і положень класиків педагогіки зберігають своє неминуче значення.
Нерідко пріоритет віддається дослідженню тем, які цікаві лише для вузького кола фахівців, або проблемам регіонального плану, які не мають загальнотеоретичного значення. Переважають методи досліджень, які не забезпечують необхідної об'єктивності й достовірності одержаних емпіричних даних. Такі дані часто обробляються із застосуванням маловірогідних методів або ж некоректним застосуванням статистичних методів. Тоді й з'являються дисертації, в яких опрацювання актуальних проблем педагогіки й психології, нових шляхів підвищення якості та ефективності навчальної і виховної роботи підміняються багатослівними наукоподібними міркуваннями, надуманими «експериментами», грою в моделювання, конструювання чи проектування педагогічних явищ чи процесів.
Сформульовані в дисертаціях висновки часто повторюють положення, які давно відомі, що породжує невиправдані паралелізм і дублювання. В той самий час справді актуальні теми представлені одиничними розробками, а одержані нові результати важко науково об'єктивно порівняти й узагальнити.
Низький методологічний рівень багатьох досліджень, примітивність методів, літературно-публіцистичний спосіб створення педагогічних праць, недооцінка педагогічного експерименту призвели до того, що багато проблем навчання й виховання розв'язуються суб'єктивно, волюнтаристськи, без належного наукового обґрунтування.
Причини такого положення різні. Це й прорахунки в плануванні й організації наукових пошуків, це й байдуже ставлення до впровадження досягнень науки і передового досвіду в масову практику, це й невисока методологічна культура самих дослідників, це й формальний підхід спеціалізованих рад та опонентів до оцінювання якості виконаних праць. Нерідко навіть ті науковці, які вже захистили дисертації, не можуть відрізнити наукову діяльність від практичної, назвати об'єкт і предмет свого дослідження, гіпотезу, відрізнити новизну результатів від їх наукового значення. І в цьому немає їхньої вини, оскільки їх ніколи і ніде цьому не вчили.
Як відомо, методологічний рівень педагогічних досліджень визначається мірою відповідності таким вимогам:
правильність конкретного визначення стратегії дослідження, його мети, завдань і предмета;
організація і етапи проведення дослідження;
вибір і реалізація тактичних засобів методологічного аналізу (методи дослідження, сучасні технічні засоби збирання й обробки емпіричних даних);
- коректна понятійно-категоріальна основа дослідження. У деяких дисертаціях спостерігається надмірне захоплення математичними й кібернетичними аналогіями,-які часто заводять дисертантів далеко від вивчення суті педагогічних проблем;
- вимоги до формулювання й оформлення результатів дослідження (актуальність, наукова новизна, теоретичне й практичне'значення, апробація і стан упровадження, публікація результатів тощо).
У Положенні ВАК України «Про порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вченого знання старшого наукового співробітника», як і раніше, ставиться, по суті, лише остання1 з перелічених вимог. Цього явно не достатньо для об'єктивної оцінки методологічного рівня педагогічних досліджень. Науковим і дисертаційним може вважатися лише те дослідження, яке адекватно й повно відповідає сукупності всіх вимог. Адже дисертація має розглядатися як праця, що свідчить про досягнення її автором необхідного рівня наукової кваліфікації, вміння самостійно вести наукові пошуки.
Метою даного посібника є не навчання науковій творчості, а сприяння оптимальній організації діяльності молодих науковців, які поставили перед собою завдання написати і захистити кандидатську чи докторську дисертацію, за рахунок ознайомлення з принципами побудови дисертації, принципами і методами встановлення новизни, достовірності і практичної цінності одержаних наукових результатів.
Даний посібник за задумом автора мас допомогти студентам, які вивчають основи психолого-педагогічних знань, аспірантам, докторантам, пошукувачам наукового ступеня кандидата чи доктора наук, а також педагогам, які прагнуть до творчого пошуку, керівникам освіти в оволодінні методами організації і проведення дослідно-пошукової експериментальної роботи, в опрацюванні і впровадженні педагогічних інновацій.
Нині для всіх студентів університетів і педагогічних інститутів, які готуються з педагогічних і психологічних спеціальностей, запроваджено курс методології і методів психолого-педагогічного дослідження. Молодому фахівцю доведеться вести спостереження і проводити експерименти, аналізувати й узагальнювати одержані емпіричні дані, розробляти й реалізувати методичні рекомендації. Дослідницькі підходи й уміння мають бути невід'ємною частиною його професійної підготовки. І в оволодінні цими підходами і методами молодому фахівцю допоможе даний посібник.
Пропонований посібник, на думку автора, допоможе також педагогам, психологам і керівникам освіти, які прагнуть до творчого пошуку, усвідомити сучасну освітню і виховну ситуацію, проаналізувати успіхи і недоліки, знайти резерви, побачити нові стратегічні орієнтири, оволодіти методикою організації і проведення дослідно-пошукової експериментальної роботи. Творити, шукати, експериментувати, постійно оновлювати зміст і методи роботи з формування особистості учня є тепер не лише правом, а й обов'язком учителів, що офіційно закріплено в Законі України «Про освіту». Будь-який поважаючий себе сучасний педагог прямо чи побіжно,
безпосередньо чи опосередковано, так чи інакше бере участь в якихось експериментах: або підготовлених ним самим, або організованих школою. Об'єктом експериментальної діяльності завжди в кінцевому рахунку є діти. Ось чому знання й уміння організувати та провести експеримент набувають особливого значення і вимагають від учителя величезної відповідальності та бездоганної компетентності, професіоналізму. Влучно про це у свій час сказав А. Дістервег: «Без прагнення до наукової роботи учитель... потрапляє до влади трьох демонів: механістичності, рутинності, банальності. Він дерев'яніє, кам'яніє, опускається».
Допомогти педагогам в самоосвіті з організації і проведення експериментальної роботи і покликана книга, яку Ви, шановний читач, тримаєте в руках.
У посібнику узагальнено досвід автора як наукового керівника і консультанта (автором підготовлено понад 40 докторів і 70 кандидатів педагогічних наук в галузі професійної педагогіки, дидактики і методики фізики), опонента (виступав під час захисту понад 50 докторських і близько 80 кандидатських дисертацій), члена експертної комісії ВАК України, спеціалізованих рад.
Глибина й ґрунтовність дисертаційного дослідження багато в чому залежать від обраної методології наукової діяльності, основу якої становить відпрацювання наукового апарату - сукупності базових структурних компонентів і параметрів дисертаційного дослідження. Сама діяльність з відпрацювання наукового апарату - завдання досить складне, причому не лише для аспіранта або докторанта, а й для наукового керівника і консультанта. Вона передбачає певну логіку дій, яка включає досить багато дискусійних аспектів, кожен з яких вимагає своєї основи.
Обґрунтуванню одного з таких можливих підходів і присвячено дану книгу. Автором були використані рекомендації ВАК України, а також положення, відображені в працях А. Ашерова, В. Загв'язінського, В. Краєвського, А. Найна, А- Новікова, П. Образцова та деяких інших дослідників.
РОЗДІЛ 1
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Розглянемо основні методологічні характеристики, які повинні відображатися в дисертаційному дослідженні. Але спочатку кілька слів про те, що взагалі розуміють під педагогічним дослідженням.