Розділ IV. Судове провадження у першій інстанції

Глава 27.

Підготовче провадження

Стаття314. Підготовче судове засідання

1. Після отримання обвинувального акта, клопотання про застосу­вання примусових заходів медичного або виховного характеру або кло­потання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

2. Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, об­винуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного пред­ставника, цивільного відповідача та його представника згідно з правила­ми, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

3. У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рі­шення:

   1. затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повер­нути кримінальне провадження прокурору для продовження досудо­вого розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

   2. закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбаче­них пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

   3. повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування при­мусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

   4. направити обвинувальний акт, клопотання про застосування при­мусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримі­нального провадження;

   5. призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, кло­потання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

4. Ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про за­стосування примусових заходів медичного або виховного характеру може бути оскаржена в апеляційному порядку.

1. Підготовче судове засідання в судовому провадженні у першій інстанції є обов'язковою і самостійною стадією кримінального процесу, в якій суд визна­чає можливість на законних підставах призначати кримінальне провадження до судового розгляду. Підставою для проведення такого засідання має бути надхо­дження до суду одного з наступних матеріалів: обвинувального акта, клопотан­ня про застосування примусових заходів медичного характеру, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотання про звіль­нення від кримінальної відповідальності. Ніякі інші документи не можуть бути підставою для призначення підготовчого судового засідання. З моменту одер­жання судом обвинувального акта та інших документів підозрюваний набуває статусу обвинуваченого (підсудного) (ч. 2 ст. 42 КПК). Одержавши один з чоти­рьох названих документів, суд своєю ухвалою не пізніше п'яти днів з дня їх над­ходження призначає підготовче судове засідання і доручає викликати учасників судового провадження, перелік яких дається в п. 25 ч. 1 ст. З КПК. Відлік часу для призначення підготовчого судового засідання починається з наступного дня після одержання судом обвинувального акта або одного з названих клопотань, наприклад, якщо документи до суду надійшли в понеділок, то підготовче судове засідання повинно бути призначене не пізніше суботи цього тижня.

2. На попереднє судове засідання в призначені день і годину повинні при­бути прокурор, обвинувачений, захисник, потерпілий та ситуативно - пред­ставник і законний представник потерпілого, цивільний позивач, його пред­ставник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, і головуючий відкриває підготовче судове засідання та оголошує про розгляд кримінального провадження.

Далі згідно з процедурами, передбаченими ст.ст. 342-345 КПК, (а) секре­тар засідання доповідає суду про явку викликаних осіб у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, по­відомляє про причини неприбуття окремих викликаних осіб, а також інформує про техніку й умови фіксування попереднього судового засідання; (б) головую­чий оголошує склад суду, прізвища учасників судового провадження, секрета­ря судового засідання, а також експерта, спеціаліста, перекладача та вирішує питання про відводи відповідно до ст.ст. 75-81 КПК; (в) судовий розпорядник роздає всім учасникам судового розгляду пам'ятки про їхні права й обов'язки; (г) головуючий у разі необхідності на їх прохання детально роз'яснює їхні права й обов'язки.

Нарешті, на завершення вступної частини підготовчого судового засідан­ня головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження щодо наявності чи відсутності перешкод для призначення судового розгляду. В результаті об­говорення цього питання суд приймає одне з передбачених ч. З ст. 314 КПК рішення.

3. Розгляд кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні завершується прийняттям одного з п'яти передбачених ч. З ст. 314 КПК рішень. Суд у певній логічній послідовності має право і повинен:

визначити, чи підсудне йому це кримінальне провадження з огляду на чіт­кі правила встановлення територіальної підсудності, виписані в ч. 1 ст. 32 КПК. Якщо подане йому кримінальне провадження надійшло з порушенням правил визначення територіальної підсудності, суд направляє обвинувальний акт, кло­потання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопо­тання про застосування примусових заходів виховного характеру до відповід­ного суду згідно з ч. 2 і 3 ст. 34 КПК для вирішення підсудності. В такому разі розгляд справи в цьому суді припиняється;

. встановити, чи немає підстав для закриття провадження, до яких згідно з п.п. 4-8 ч. 1 та ч. 2 ст. 284 КПК належать: смерть підозрюваного, обвинуваче­ного, якщо немає заяви про його реабілітацію; скасування новим законом кри­мінальної відповідальності за діяння, вчинене особою; існує вирок за тим само обвинуваченням або ухвала суду про закриття кримінального провадження за тим само обвинуваченням; відмова потерпілого (його представника) від обви­нувачення в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення; звільнення особи від кримінальної відповідальності; відмова прокурора від підтримання обвинувачення, якщо потерпілий також відмовляється підтриму­вати обвинувачення в суді; стосовно кримінального правопорушення відсутня згода держави, яка видала особу. За наявності однієї із вказаних підстав суд за­криває провадження своєю ухвалою, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку;

встановити, чи відповідають вимогам КПК обвинувальний акт (ст. 291 КПК), клопотання про застосування примусових заходів медичного ха­рактеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного харак­теру (ст. 292 КПК). Якщо в названих документах будуть виявлені недоліки, без усунення яких кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду, суд повертає надіслані йому документи прокурору для виправлення їх змісту та форми згідно з вимогами закону. Ухвала суду про повернення про­курору цих матеріалів згідно з ч. 4 ст. 314 КПК може бути оскаржена в апеля­ційному порядку;

затвердити угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої і середньої тяжкості, у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення або угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним у про­вадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, зло­чинів середньої тяжкості, тяжких злочинів, та внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам (ст. 468, ч. З і 4 ст. 469 КПК). Якщо угода за змістом і процедурою укладення не відповідає приписам закону (ч. 7 ст. 474 КПК), суд своєю ухвалою відмовляє в затвердженні угоди та повертає кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розсліду­вання в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК;

коли за правилами визначення підсудності кримінальне провадження під­судне цьому суду, підстав для закриття провадження не виявлено, направлені до суду прокурором матеріали відповідають вимогам КПК, угоду про примирення або про визнання винуватості затверджено, суд одержує право своєю ухвалою призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру. Судовий розгляд має здійснюватись за процедурою провадження у першій інстанції з дотриманням в окремих випадках особливого порядку кримінального провадження, перед­баченого главою 35 КПК «Кримінальне провадження на підставі угод».

Стаття 315. Вирішення питань, пов'язаних із підготовкою до судо­вого розгляду

1. Якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановле­ні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового роз­гляду.

2. З метою підготовки до судового розгляду суд:

   1. визначає дату та місце проведення судового розгляду;

   2. з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;

   3. з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;

   4. розглядає клопотання учасників судового провадження про:

здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту;

витребування певних речей чи документів;

5. вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

1. Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасни­ків судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержу­ється правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазна­чених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового роз­слідування, вважається продовженим.

1. Суд, маючи підстави для рішення про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових за­ходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових за­ходів медичного характеру, проводить безпосередню підготовку до судового розгляду, мета якої полягає в організаційному забезпеченні його нормального перебігу.

2. Підготовка до конкретного судового розгляду полягає в тому, що суд з урахуванням думок учасників підготовчого судового засідання попередньо ви­значає найбільш зручні дату та місце проведення судового розгляду, причому місцем повинно бути, як правило, спеціально обладнане приміщення - зал су­дових засідань; встановлює, чи немає підстав для здійснення кримінального провадження в закритому судовому засідання впродовж усього судового про­вадження або його окремих частин виключно у випадках, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК; з'ясовує, хто персонально повинен брати участь у майбутньому су­довому розгляді; на підставі клопотань учасників судового провадження вирі­шує питання про судовий виклик (ст. 134 КПК) певних осіб до суду для допиту, витребування конкретних речей і документів для дослідження в ході судового розгляду, а також вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгля­ду, наприклад: доручає забезпечити виклик додаткового наряду охоронців по­рядку з урахуванням особливим умов майбутнього судового розгляду; доручає встановити додатковий екран для демонстрації відеозаписів; вирішує питання про влаштування приїжджих учасників судового розгляду тощо.

3. У зв'язку з підготовкою до судового розгляду суд за клопотанням учас­ників судового провадження може обрати, змінити чи скасувати заходи забез­печення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК, а саме: судо­вий виклик, привід (ст. ст. 134, 140 КПК), накладення грошового стягнення (ст. 144 КПК), тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом (ст. ст. 148, 153 КПК), відсторонення від посади (ст.ст. 154, 158 КПК), тимча­совий доступ до речей і документів (ст. 159 КПК), тимчасове вилучення майна (ст.ст. 167, 169 КПК), арешт майна (ст. 170 КПК). Особливу увагу слід приділити питанню про зміну чи скасування запобіжного заходу, обраного щодо обвину­ваченого (ст. 176 КПК). З'ясовуючи питання стосовно запобіжного заходу, суд повинен враховувати не лише положення, передбачені в КПК, а й вимоги п.п. З і 4 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. У кожному випадку прийняття рішення про обрання, заміну чи скасування заходу забезпечення кримінального провадження суд виносить ухвалу. При розгляді з цього приводу клопотань учасників судово­го провадження суд повинен чітко дотримуватись процедур, передбачених Роз­ділом II КПК «Заходи забезпечення кримінального провадження».

Якщо учасники підготовчого судового засідання щодо якихось із заходів забезпечення кримінального провадження чи всіх заходів разом клопотань не заявлять, то застосування не змінених або не скасованих окремих з них чи всіх разом продовжується. Важливо зазначити, що клопотання заявлені і не задово­лені під час досудового розслідування можуть бути заявлені знову під час під­готовчого судового засідання та в разі необхідності - і в ході судового розгляду.

СтаттяЗІ6. Закінчення підготовчого провадження і призначення судового розгляду