1. Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи про­курора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора.

2. Слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, перед­бачені пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першої статті 303 цього Кодексу, припи­нити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

Прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене пунктом 3 частини першої статті 303 цього Кодексу і оскаржується в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 284 цього Кодексу, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

1. Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокуро­ра під час досудового розслідування на підставах та в порядку, передбачених ст.ст. 303, 304 КПК, не зупиняє виконання оскаржуваних рішень чи дій слідчого та прокурора.

2. Водночас, визнавши скаргу достатньо обгрунтованою, слідчий чи прокурор самостійно можуть скасувати рішення про зупинення досудового розслідування; про відмову у визнанні потерпілим; рішення, що приймається при застосуванні заходів безпеки; припинити дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора при застосуванні заходів безпеки; бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єди­ного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК, а також у не здійсненні інших процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений КПК строк.

3. Згідно з ч. 5 ст. 284 КПК прокурор також може самостійно скасувати рі­шення про закриття кримінального провадження протягом десяти днів з момен­ту отримання копії постанови у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови. Про порядок оскарження постанови про закриття кримінального провадження див. коментар до ст. 284 КПК.

4. Визначені повноваження слідчого та прокурора обумовлені тим, що прокурор, слідчий зобов'язані підкорятись чинному кримінальному про­цесуальному закону, а саме: вони зобов'язані всіма засобами, що є в їх роз­порядженні, забезпечувати охорону прав і свобод людини та громадянина в кримінальному провадженні; виходити в своїй професійній діяльності з прин­ципу презумпції невинуватості, забезпечувати підозрюваному право на захист; приймати рішення відповідно до вимог законності та обгрунтованості, в силу яких обвинувачення може бути визнане вмотивованим лише за умови, що всі обставини справи, що йому суперечать, об'єктивно досліджені та спростова­ні стороною обвинувачення. Будь-які положення, що припускають звільнення прокурора чи слідчого від виконання цих обов'язків, КПК не містить.

5. У випадку скасування оскаржуваних рішень або припинення дій та бездіяльності, що оскаржуються, слідчим чи прокурором самостійно, прова­дження за поданою на ці рішення, дії чи бездіяльність скаргою закривається.

Стаття 306. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора роз­глядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслі­дування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту над­ходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримі­нального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.

3. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скар­гу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

1. Слідчий суддя, який прийняв скаргу до свого провадження, зобов'язаний повідомити скаржнику, а також слідчому чи прокурору, рішення, дії чи безді­яльність яких оскаржуються, про місце і час розгляду скарги.

2. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового роз­слідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяль­ність яких оскаржується. При цьому відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

3. Законом визначено два можливі строки для розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування: 1) не пізніше 72 годин з моменту надходження відповідної скарги; 2) не пізніше п'яти днів з момен­ту надходження скарги на рішення про закриття кримінального провадження. Зазначеними строками має охоплюватись весь час на вивчення змісту скарги та документів, що до неї долучаються, матеріалів кримінального провадження, що мають відношення до оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності, отримання та аналізу пояснень слідчого чи прокурора, проведення інших перевірочних дій та безпосередній судовий розгляд поданої скарги.

4.3 метою належної перевірки законності і обґрунтованості оскаржуваних дій чи бездіяльності і рішень слідчого, прокурора слідчий суддя має право ви­требувати матеріали, якими обґрунтовуються оскаржувані рішення чи дії, та на підставі яких була допущена оскаржувана бездіяльність слідчого чи прокурора. Ними можуть бути: протоколи процесуальних, слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, пояснення громадян і посадових осіб, матеріали ревізії, документи, матеріали оперативно-розшукової діяльності, інші процесуальні документи, раніше винесені прокурором, слідчим, суддею рішення (вироки, постанови, ухвали тощо).

5. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розгля­даються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 КПК, з урахуванням положень коментованої гла­ви КПК.

6. В будь-якому разі, скарга, що надійшла до суду, має бути розглянута у відкритому судовому засіданні. Розгляд скарги здійснюється слідчим суддею одноособово. Для розгляду скарги запрошуються скаржник, його захисник, представник та законний представник, слідчий чи прокурор, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується, а також інші особи, чиї інтереси безпосередньо зачіпаються в зв'язку із розглядом поданої скарги. У випадку неявки викликаних у засідання осіб слідчий суддя перевіряє своєчасність їх оповіщення про дату, час та місце розгляду скарги і розглядає питання про можливість прийняття рішення по скарзі за відсутності будь-кого з названих осіб.

7. Скаржник, його захисник, представник чи законний представник мо­жуть надати судові відповідні дані, які є необхідними для правильного та об'єктивного вирішення поданої скарги. З цією ж метою слідчий суддя вправі витребувати необхідні матеріали за своєю ініціативою.

8. Обґрунтування скарги заявником у судовому засіданні полягає в роз'ясненні та аргументуванні доводів, викладених у скарзі, їх підтвердженні наявними у скаржника фактичними даними та документами. Право виступити з реплікою означає для скаржника відреагувати на виступи осіб, що беруть участь у розгляді скарги, зокрема, на думку прокурора з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення скарги.

9. При дослідженні обґрунтованості скарги слідчий суддя має перевіри­ти, чи дотриманий процесуальний порядок винесення оскаржуваного рішен­ня чи проведення оскаржуваної дії, чи мала посадова особа, котра допустила прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії чи бездіяльності, необхідні повноваження, чи немає обставин, що тягнуть закриття провадження.

10. Якщо слідчий суддя скасовує оскаржувані рішення чи визнає неза­конними оскаржувані дії чи бездіяльність слідчого та прокурора, він вказує, які порушення норм кримінального матеріального чи процесуального зако­ну були допущені та які дії належить припинити або здійснити слідчому чи прокурору.

Стаття 307. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

1. За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.

2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

   1. скасування рішення слідчого чи прокурора;

   2. зобов'язання припинити дію;

   3. зобов'язання вчинити певну дію;

   4. відмову у задоволенні скарги.

3. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішен­ня, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

1. Ухвала слідчого судді за результатами перевірки законності і обґрунто­ваності рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою (про вказані властивості судового рішення див. коментар до ст. 370 КПК).

2. Відповідно до ч. З ст. 371 КПК ухвали постановляються у нарадчій кімнаті у випадках, передбачених КПК. Оскільки коментована стаття не містить вказівки про те, що ухвала за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора постановляється із виходом до нарадчої кімнати, треба вважати припустимим постановлення такої ухвали і без виходу до нарадчої кімнати. В такому випадку відповідно до ч.4 ст. 371 КПК ухвала заноситься секретарем судового засідання у журнал судового засідання.

3. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи безді­яльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч. 2 ст. 372 КПК (див. коментар до ст. 372 КПК).

4. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяль­ність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом су­дового розгляду в цьому кримінальному провадженні.

5. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасуван­ня рішення слідчого чи прокурора. Визнання слідчим суддею рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним тягне втрату таким рішенням юридичної сили та виникнення обов'язку посадової особи усунути припуще­не порушення; 2) зобов'язання припинити або вчинити певну дію. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим в ухвалі слідчий суддя може зазіачити про те, що він зобов'язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Треба враховувати, що слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора; 3) відмову у задоволенні скарги. У випадку встановлення, що провадження, стосовно якого надійшла скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, направлено до суду для розгляду по суті або в цьому провадженні винесено остаточне рішення, слідчий суддя виносить ухвалу про відмову у відкритті провадження по скарзі або про відмову у задоволенні скарги у випадку, якщо провадження по скарзі вже відкрито, в зв'язку із тим, що досудове слідство закінчено та провадження направлено до суду або справа закрита відповідно до ст 284 КПК. Одночасно скаржнику роз'яснюється, що питання про незаконність та необґрунтованість рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на стадії досудового розслідування він вправі поставити перед судом під час судового провадження, а також при надходженні кримінального провадження до апеляційної та касаційної інстанцій. Ухвала про відмову у задоволенні скарги на рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора також виноситься у випадку встановлення законності прийняття оскаржуваних рішень чи здійснення оскаржуваних дій (бездіяльності) слідчим, прокурором.

6. Ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора оголошуються негайно після їх постановлення.

7. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду. Копія ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надси­лається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

8. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, крім ухвал про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження. Такі ухвали оскаржуються в апеляційному порядку (див. коментар до ст. 310 КПК).

Стаття 308. Оскарження недотримання розумних строків