1. Зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слід­чого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва), а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших проце­суальних дій. Копія постанови про відновлення досудового розслідування надсилається стороні захисту, потерпілому.

2. Зупинене досудове розслідування також відновлюється у разі скасу­вання слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування.

3. Відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

1. Слідчий, прокурор своєю постановою відновлює зупинене досудове розслідування, якщо відпали підстави для його зупинення, передбачені ч. 1 ст. 280 КПК (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, про­ведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва завершено).

Водночас зупинене досудове розслідування може бути відновлено і тоді, коли ці підстави продовжують існувати, але виникає нагальна необхідність у невідкладному проведенні окремих слідчих дій, які потрібні для збирання та перевірки доказів у справі, а зволікання з їх проведенням може призвести до втрати цінної доказової інформації. Особливого значення набувають слідчі дії, спрямовані на встановлення місця перебування підозрюваного. Якщо в резуль­таті проведення цих дій підстави для зупинення досудового розслідування не усунуті, воно знову зупиняється постановою прокурора або слідчого за узго­дженням з прокурором. Така ситуація може виникати неодноразово, і кожного разу має ретельно виконуватись процедура зупинення і відновлення досудово­го розслідування. Копія постанови про відновлення досудового розслідуван­ня (а також копії постанов про нове зупинення та відновлення) надсилається підозрюваному (якщо він не у розшуку), адвокату-захиснику та потерпілому.

2. Постанова про зупинення досудового розслідування може бути оскар­жена потерпілим, стороною захисту (ч. 4 ст. 280 КПК) і скасована ухвалою слідчого судді на підставі п. 2 ч. 1 ст. 303 та п. 1 ч. 2 ст. 307 КПК, яка не може бути оскаржена. В такому разі постановою слідчого, прокурора досудове слід­ство відновлюється.

3. Відомості про відновлення досудового розслідування слідчим, проку­рором вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Рівною мірою всі відомості про факти відновлення розслідування для проведення необхідних слідчих дій і нового зупинення розслідування, незалежно від кількості цих ак­цій, кожного разу неодмінно вносяться до Єдиного реєстру.

Глава 24 Закінчення досудового розслідування. Продовження строку досудового розслідування

§ 1 Форми закінчення досудового розслідування

Стаття 283. Загальні положення закінчення досудового розсліду­вання

1. Особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

2. Прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:

   1. закрити кримінальне провадження;

   2. звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримі­нальної відповідальності;

   3. звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про засто­сування примусових заходів медичного або виховного характеру.

3. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться про­курором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

1. Коли виконані вимоги ст. 91 КПК про встановлення обставин, які під­лягають доказуванню у кримінальному провадженні, досудове розслідування визнається закінченим, тобто, якщо немає необхідності у проведенні ще будь- яких слідчих (розшукових) дій або негласних слідчих (розшукових) дій, спря­мованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, які ви­никли, не залишилась неперевіреною.

2. Коментована стаття передбачає загальні положення щодо закінчення досудового розслідування. У ній вказується, що особа має право: а) на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк; б) на закінчення досудо­вого розслідування шляхом закриття провадження.

3. Частина 2 цієї статті вимагає, щоб прокурор у найбільш короткий строк після повідомлення особі про підозру прийняв одне з таких рішень: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинуваль­ним актом; 4) звернутися до суду з клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру; 5) звернутися до суду з клопотанням про застосу­вання примусових заходів медичного характеру.

4. На прокурора покладається обов'язок внесення відомостей про закін­чення досудового розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Стаття 284. Закриття кримінального провадження

1. Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:

1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення;

2. встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопо­рушення;

3. не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;

4. набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідаль­ність за діяння, вчинене особою;

5. помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо прова­дження є необхідним для реабілітації померлого;

6. існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального прова­дження по тому самому обвинуваченню;

7. потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його пред­ставник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;

8. стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу.

   2. Кримінальне провадження закривається судом:

      1. у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;

      2. якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинува­чення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

   3. Про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Слідчий приймає постанову про закриття кримінального проваджен­ня з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Прокурор приймає постанову про закриття кримінального прова­дження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті.

2. Рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслі­дування щодо відповідного кримінального правопорушення.

3. Копія постанови слідчого про закриття кримінального проваджен­ня надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про за­криття кримінального провадження також може бути скасована прокуро­ром за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Копія постанови прокурора про закриття кримінального проваджен­ня надсилається заявнику, потерпілому, його представнику, підозрювано­му, захиснику.

2. Якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, пе­редбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

2. Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з під­стави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передба­ченому цим Кодексом.

3. Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

1. Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового, розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кри­мінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про за­криття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.

2. Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпо­середнього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і доку­ментів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

3. Підстави для закриття кримінального провадження прийнято розподі­ляти на реабілітуючі та нереабілітуючі.

До реабілітуючих (тобто тих, які повністю знімають з особи підозру) під­став необхідно віднести ті, що вказані в п.п. 1-4 ч. 1 коментованої статті.

До нереабілітуючих (тобто тих, які не знімають підозру, але звільняють від кримінальної відповідальності) підстав відносяться такі, які вказані в п.п. 5-7 ч. 1 коментованої статті.

4. Частина 2 коментованої статті передбачає, що кримінальне проваджен­ня закривається судом у таких випадках: 1) при звільненні особи від криміналь­ної відповідальності; 2) якщо прокурор відмовився від підтримання обвинува­чення, за винятком випадків, передбачених КПК (див. ст. 340 КПК).

5. Про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор прийма­ють постанову, яка складається згідно з ч. 5 ст. 110 КПК. Постанова про за­криття кримінального провадження, прийнята слідчим, може бути оскаржена заявником, потерпілим, його представником чи законним представником. Ця постанова, прийнята прокурором, може бути оскаржена заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисни­ком чи законним представником.

6. Якщо в конкретному кримінальному провадженні жодній особі не пові­домлялося про підозру, то слідчий складає постанову про закриття такого про­вадження з підстав, лише передбачених п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 284 КПК.

7. Прокурором складається постанова про закриття кримінального про­вадження щодо підозрюваного за будь-яким із пунктів (1-7), передбачених ч. 1 цієї статті.

8. Частина 4 коментованої статті передбачає, що рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.

9. У кожному випадку закриття кримінального провадження слідчий зобов'язаний надіслати копію постанови заявнику, потерпілому, прокурору.

10. Протягом двадцяти днів з моменту отримання копії такої постанови прокурор має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованіс­тю. Крім того, прокурор може скасувати постанову слідчого про закриття кри­мінального провадження за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана ним протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

11. Копію постанови про закриття кримінального провадження прокурор надсилає заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику.

    13. Суд зобов'язаний ухвалити виправдовувальний вирок, якщо обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК, виявляються під час судового розгляду.

    14. Судом виноситься ухвала про закриття кримінального провадження, якщо обставини, передбачені п.п. 5, 6, 7 ч. 1 ст. 284 КПК, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК.

    15. Якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття кримі­нального провадження або ухвалення вироку на підставі його звільнення від кримінальної відповідальності, то в цьому разі кримінальне провадження про­довжується в загальному порядку, передбаченому КПК.

    16. Про закриття кримінального провадження ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.