
- •Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар /
- •Глава 16. 214
- •§ 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду 252
- •Глава 16. 214
- •§ 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду 252
- •Глава 1. Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії с т а т т я 1. Кримінальне процесуальне законодавство України.
- •Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
- •Допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу, які були чинними на момент їх отримання.
- •Кримінальне провадження за правилами цього Кодексу здійснюється щодо будь-якої особи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
- •Глава 2. Засади кримінального провадження
- •Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
- •Під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.
- •Кожен має право захищати усіма засобами, іцо не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження.
- •1.Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
- •Під час кримінального провадження кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування.
- •Інформація, отримана внаслідок втручання у спілкування, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального провадження.
- •Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченого цим Кодексом
- •Глава 3.
- •§ 1. Суд і підсудність
- •§ 2. Сторона обвинувачення
- •§ 3. Сторона захисту
- •Виправданий, засуджений мас права обвинуваченого, передбачені статтею 42 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження.
- •Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 цього Кодексу.
- •Підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.
- •4 Потерпілий і його представник
- •Не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
- •Питання участі законного представника потерпілого у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.
- •§ 5. Інші учасники кримінального провадження
- •За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків у суді, невиконання інших обов’язків експерт несе відповідальність, встановлену законом.
- •4) Заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом.
- •§ 6. Відводи
- •Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
- •За наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
- •У випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
- •2. У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до кримінального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений слідчим суддею, судом.
- •Глава 4. Докази і доказування
- •§ 1. Поняття доказів, належність та допустимість нри ви знанні відомостей доказами
- •1. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
- •2. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
- •1. Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
- •§ 2. Доказування
- •1. Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
- •4. Докази можуть бути одержані на території іноземної держави в результаті здійснення міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.
- •§ 3. Показання
- •§ 4. Речові докази і документи
- •2. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
- •§ 5. Висновок експерта
- •Глава 5.
- •Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.
- •До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.
- •Глава 6. Повідомлення
- •Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб
- •Глава 7. Процесуальні строки
- •Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
- •Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
- •Подання клопотання заінтересованою особою про поновлення пропущеного строку не припиняє виконання рішення, оскарженого з пропущенням строку.
- •Глава 8. Процесуальні витрати
- •Якщо оплату процесуальних витрат відстрочено або розстрочено до ухвалення судового рішення, витрати розподіляються відповідно до судового рішення.
- •Витрати, пов'язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
- •Граничний розмір витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
- •У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
- •1. Суд за клопотанням осіб має право визначити грошовий розмір процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.
- •Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
- •Рішення про розподіл процесуальних витрат викладається в ухвалі суду апеляційної інстанції (п. З ч. 1 ст. 419 кпк) і в ухвалі суду касаційної інстанції (п. З ч. 1 ст. 442 кгік).
- •Глава 9. Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов Стаття 127. Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому
- •Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
- •У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.
- •Засади забезпечення кримінального провадження
- •Глава 10. Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування СтаттяІзі. Види заходів забезпечення кримінального провадження
- •Глава 11. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід
- •2. Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою.
- •Під час судового провадження клопотання про здійснення приводу розглядається негайно після його ініціювання.
- •Копія ухвали про здійснення приводу, завірена печаткою суду, негайно надсилається органу, на який покладено її виконання.
- •Ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу.
- •У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу нро здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.
- •Глава 12. Накладення грошового стягнення
- •Грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов'язків.
- •1. Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.
- •Під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.
- •Глава 13. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
- •Глава 14. Відсторонення від посади
- •Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог статті 155 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.
- •Глава 15. Тимчасовий доступ до речей і документів
- •Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
- •1. Речами і документами, до яких заборонено доступ, є:
- •Об'єкти, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією.
- •Глава 16. Тимчасове вилучення майна
- •Глава 17. Арешт майна
- •Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна.
- •1. Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
- •Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи
- •§ 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду
- •Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, — прокурор.
- •1. Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
- •§ 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
- •1. Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
- •Про кожне затримання уповноважена службова особа одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідальних осіб в підрозділі органу досудового розслідування.
- •Розділ III. Досудове розслідування
- •Глава 19. Загальні положення досудового розслідування
- •Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівця.
- •Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії.
- •Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
- •Глава 20. Слідчі (розшукові) дії Стаття 223. Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій
- •Якщо інших однорідних речей не існує, особі, яка впізнає, пропонується пояснити, за якими ознаками вона впізнала річ, яка їй пред'являється в одному екземплярі.
- •1. Пред'явлення трупа для впізнання здійснюється з додержанням вимог, передбачених частинами першою і восьмою статті 228 цього Кодексу.
- •Сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого.
- •Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової.
- •Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
- •Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії
- •§ 1. Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії
- •Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 248 цього Кодексу.
- •Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається.
- •Передання інформації, одержаної внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється тільки через прокурора.
- •§ 2. Втручання у приватне спілкування
- •§ 3. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій
- •2. Аудіо-, відеоконтроль місця згідно з частиною першою цієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.
- •Глава 22. Повідомлення про підозру
- •Глава 23. Зупинення досудового розслідування
- •Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
- •Здійснення розшуку підозрюваного може бути доручено оперативним підрозділам.
- •Зупинене досудове розслідування також відновлюється у разі скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування.
- •3. Відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
- •Глава 24 Закінчення досудового розслідування. Продовження строку досудового розслідування
- •§ 1 Форми закінчення досудового розслідування
- •§ 2. Звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
- •§ 3. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру
- •§ 4. Продовження строку досудового розслідування
- •Глава 25.
- •1. Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
- •1. Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою.
- •1. Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, окрім негласних слідчих (розшукових) дій.
- •Глава 26. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування
- •§ 1. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування
- •Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора.
- •Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають праве оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.
- •Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.
- •§ 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування
- •1. Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.
- •§ 3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора
- •Скарга слідчого подається до прокуратури вищого рівня щодо прокуратури, в якій обіймає посаду прокурор, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується.
- •Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора не зупиняє їх виконання.
- •Розділ IV. Судове провадження у першій інстанції
- •Глава 27.
- •Підготовче провадження
- •Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
- •Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
- •Матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються.
- •Глава 28. Судовий розгляд
- •§ 1. Загальні положення судового розгляду
- •Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
- •Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду.
- •Якщо під час судового засідання суддю замінює запасний суддя, судовий розгляд продовжується. Судовий розгляд у такому разі закінчує суд у новому складі.
- •Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
- •1. Кількість присутніх у залі судового засідання може бути обмежена головуючим лише у разі недостатності місць у залі судового засідання.
- •2. Близькі родичі та члени сім'ї обвинуваченого і потерпілого, а також представники засобів масової інформації мають пріоритетне право бути присутніми під час судового засідання.
- •Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
- •Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
- •§ 2. Межі судового розгляду
- •Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.
- •§3. Процедура судового розгляду
- •У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження.
- •1. Секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового розгляду, а також про умови фіксування судового засідання.
- •Питання про відвід вирішується судом згідно зі статтями 75 - 81 цього Кодексу.
- •Судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді пам'ятку про їхні права та обов'язки, передбачені цим Кодексом.
- •Перед початком судового розгляду головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання.
- •Судовий розпорядник вживає заходів, щоб допитані і недопитані свідки не спілкувалися між собою.
- •Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового розгляду.
- •Якщо у кримінальному провадженні пред'явлено цивільний позов, головуючий запитує обвинуваченого, цивільного відповідача, чи визнають вони позов.
- •2. Допит потерпілого проводиться з дотриманням правил, передбачених частинами другою, третьою, п'ятою - чотирнадцятою статті 352 цього Кодексу.
- •Свідкові, потерпілому, обвинуваченому під час судового розгляду можуть бути пред'явлені для впізнання особа чи річ.
- •Пред'явлення для впізнання проводиться після того, як особа, яка впізнає, під час допиту вкаже на ознаки, за якими вона може впізнати особу чи річ.
- •Під час пред'явлення особи чи речі для впізнання особа, яка впізнає, повинна зазначити, чи впізнає вона особу або річ і за якими саме ознаками.
- •Огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, за необхідності проводиться за їх місцезнаходженням.
- •Учасники судового провадження мають право ставити запитання з приводу речових доказів свідкам, експертам, спеціалістам, які їх оглядали.
- •Учасники судового провадження мають право ставити запитання щодо документів свідкам, експертам, спеціалістам.
- •У разі заявлення клопотань про доповнення судового розгляду суд розглядає їх, у зв'язку з чим має право ставити запитання сторонам чи іншим учасникам кримінального провадження.
- •1. Після останнього слова обвинуваченого суд негайно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання.
- •Глава 29. Судові рішення
- •Судове рішення, в якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.
- •Судове рішення, в якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.
- •1. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:
- •Вступної частини із зазначенням:
- •Мотивувальної частини із зазначенням:
- •3) Резолютивної частини із зазначенням:
- •2. В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
- •При засудженні до обмеження волі суд з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право звільнити обвинуваченого з-під варти.
- •Про вжиті згідно з положеннями цієї статті заходи повідомляється обвинувачений.
- •Глава 30. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції
- •§ 1. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків
- •§ 2. Провадження у суді присяжних
- •Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цим параграфом.
- •Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.
- •Усі питання, пов'язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.
- •Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.
- •Розділ V. Судове провадження з перегляду судових рішень
- •Глава 31.
- •Подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
- •Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
- •Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
- •Необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
- •1. Суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
- •У випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 407 цього Кодексу, суд апеляційної інстанції ухвалює вирок. Будь-яке інше рішення суд апеляційної інстанції приймає у формі ухвали.
- •Стаття419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції 1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається з:
- •Вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення;
- •Мотивувальної частини із зазначенням:
- •Резолютивної частини із зазначенням:
- •При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.
- •Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
- •1. Відмова від касаційної скарги, зміна і доповнення касаційної скарги під час касаційного провадження здійснюється згідно з положеннями статті 403 цього Кодексу.
- •Суд касаційної інстанції не має права застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання.
- •2. Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому роз¬гляді.
- •1. Суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і за¬криває кримінальне провадження.
- •1. З усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції постановляє ухвали.
- •1. Ухвала суду касаційної інстанції складається з:
- •2. При залишенні касаційної скарги без задоволення в ухвалі зазна¬чається, якими нормами права спростовуються її доводи.
- •3. При скасуванні або зміні судових рішень в ухвалі має бути зазна¬чено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення.
- •Глава 33. Провадження у Верховному Суді України
- •1. Верховний Суд України переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом,
- •1. Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обста¬вини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
- •1. Ухвала Верховного Суду України повинна бути виготовлена та на¬правлена учасникам судового провадження не пізніше п'яти днів з дня за¬кінчення розгляду справи.
- •2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
- •Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами
- •1. Учасники судового провадження мають право подати заяву про пе¬регляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
- •2. Перегляд за нововиявленими обставинами виправдувального ви¬року допускається лише протягом передбачених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
- •1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обстави¬нами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку вна¬слідок незнання про існування таких обставин.
- •2. Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не має права повторно звертатися до суду з такою самою заявою з тих самих підстав.
- •Розділ VI. Особливі порядки кримінального провадження
- •Глава 35.
- •Кримінальне провадження на підставі угод
- •1. У кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види
- •1) Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обви¬нуваченим;
- •2) Угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про ви¬знання винуватості.
- •2. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється під¬писами сторін.
- •1. Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухва¬лює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
- •2. Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених части¬ною третьою цієї статті.
- •4. Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передба¬ченому цим Кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
- •Глава 36.
- •1. Відшкодування шкоди потерпілому у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може відбуватися на підставі угоди про примирення або без неї.
- •Глава 37. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб
- •1. Про застосування запобіжного заходу, ухвалення вироку повідомля¬ються:
- •Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх
- •§ 1. Загальні правила кримінального провадження щодо неповнолітніх
- •1. Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх визнача¬ється загальними правилами цього Кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
- •3. Положення цього параграфу застосовуються у кримінальному про¬вадженні щодо кримінальних правопорушень, вчинених особами, які не досягли вісімнадцятирічного віку.
- •1. Під час досудового розслідування та судового розгляду криміналь¬них правопорушень, вчинених неповнолітніми, крім обставин, передбаче¬них статтею 91 цього Кодексу, також з'ясовуються:
- •2) Ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;
- •3) Умови життя та виховання неповнолітнього;
- •4) Наявність дорослих підбурювачів та інших співучасники* кримі¬нального правопорушення.
- •1. Батьки або інші законні представники неповнолітнього беруть участь у кримінальному провадженні за участю неповнолітнього підозрю¬ваного чи обвинуваченого.
- •1. Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого здійсню¬ється згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом, у присутності за¬хисника.
- •3. Про затримання і взяття під варту неповнолітнього негайно спові¬щаються його батьки чи особи, які їх замінюють.
- •§ 2. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності
- •2. Судовий розгляд завершується постановленням ухвали про засто¬сування примусових заходів виховного характеру або про відмову в їх за¬стосуванні.
- •Глава 39. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
- •1. У кримінальному провадженні щодо застосування примусових за¬ходів медичного характеру участь захисника є обов'язковою.
- •3. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
- •2. Судовий розгляд завершується постановленням ухвали про засто¬сування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх за¬стосуванні.
- •Глава 40. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю
- •Глава 41.
- •1. Відновленню підлягають втрачені матеріали в тому кримінально¬му провадженні, яке завершилося ухваленням вироку суду.
- •1. Втрачені матеріали кримінального провадження можуть бути від-
- •1. Заява про відновлення втрачених матеріалів кримінального про¬вадження подається до суду, який ухвалив вирок.
- •2. До заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не по¬свідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника.
- •1. Після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ухвалив вирок, має право розглянути питання про зняття судимості з цієї особи за її клопотанням.
- •1. Час перебування засудженого в лікувальній установі під час від¬бування покарання у виді позбавлення волі зараховується у строк позбав¬лення волі.
- •Розділ IX. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження
- •Глава 42.
- •Загальні засади міжнародного співробітництва
- •3. Правовий статус учасників кримінального провадження в інозем¬ній державі не потребує додаткового встановлення за правилами цього Кодексу.
- •Глава 43.
- •2. Запит повинен містити:
- •2. За необхідності погоджуються умови та терміни збереження конфі¬денційних відомостей, отриманих у результаті виконання запиту.
- •1. Надання правової допомоги може бути повністю або частково від¬кладене, якщо виконання доручення перешкоджатиме досудовому розслі¬дуванню або судовому розгляду, що триває в Україні.
- •1. На території України з метою виконання запиту про надання між¬народної правової допомоги можуть бути проведені будь-які процесуальні дії, передбачені цим Кодексом або міжнародним договором.
- •Глава 44.
- •2. У разі задоволення запиту про тимчасову видачу така особа має бути повернута до відповідної іноземної держави у погоджений строк.
- •2. Екстрадиційна перевірка здійснюється протягом шістдесяти днів. Цей строк може бути продовжено відповідним центральним органом Укра¬їни.
- •3. Матеріали екстрадиційної перевірки разом із висновком щодо такої перевірки надсилаються відповідному центральному органу України.
- •Глава 45. Кримінальне провадження у порядку перейняття
- •Тримання під вартою особи здійснюється в порядку та згідно з правилами, передбаченими статтею 583 цього Кодексу.
- •Якщо після закінчення передбаченого частиною першою цієї статті строку запит про перейняття кримінального провадження не надійде, зазначена особа звільняється з-під варти.
- •2. Клопотання про передання кримінального провадження повинно містити:
- •3. До клопотання додаються такі документи:
- •4. Разом з клопотанням та документами, передбаченими частиною третьою цієї статті, компетентному органу іншої держави передаються на¬явні речові докази.
- •Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб
- •1. Ухвала про виконання вироку суду іноземної держави звертається до виконання згідно з цим Кодексом.
- •2. Міністерство юстиції України повідомляє запитуючій стороні про результати виконання вироку суду іноземної держави.
- •2. Якщо вирок скасовано і призначено новий судовий розгляд, одно¬часно направляються інші необхідні для цього документи.
- •Розділ X Прикінцеві положення
- •Розділ XI Перехідні положення
- •Закон україни Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з при¬йняттям Кримінального процесуального кодексу України
Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії
§ 1. Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії
Стаття 246. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій
Негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судці), 267, 269, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.
У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення. Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений:
прокурором, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням, - до вісімнадцяти місяців;
керівником органу досудового розслідування, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його або слідчого рішенням, - до шести місяців;
начальником головного, самостійного управління Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головного управління, управління Міністерства внутрішніх справ України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіонального органу Служби безпеки України в межах компетенції, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до дванадцяти місяців;
Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, головою органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, головою державного бюро розслідувань, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до вісімнадцяти місяців;
слідчим суддею, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням у порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
6. Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.
Негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК. Негласність означає неочевидність, скритність слідчих (розшукових) дій, що проводяться, від осіб, які в них не беруть участь, зокрема, від співробітників слідчих та оперативних підрозділів, але насамперед від об'єктів, щодо яких вони проводяться. Така форма проведення слідчих (розшукових) дій дозволяє попередити можливу протидію розслідуванню злочину, гарантувати безпеку учасників кримінального провадження, зібрати відомості про злочин та особу, яка його вчинила.
Кримінальний процесуальний кодекс України у главі 21 містить вичерпний перелік негласних слідчих (розшукових) дій:
втручання в приватне спілкування (аудіо-, відеоконтроль особи, накладення арешту на кореспонденцію, огляд і виїмка кореспонденції, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем);
обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи;
установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу;
спостереження за особою, місцем або річчю;
аудіо-, відеоконтроль місця;
контроль за вчиненням злочину;
виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації;
негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження.
Інші нормативно-правові акти (постанови Кабінету Міністрів України, накази Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, Державної пенітенціарної служби, Державної прикордонної служби, Державної митної служби) можуть містити тільки положення щодо порядку та тактики проведення вказаних у главі 21 КПК негласних слідчих (розшукових) дій.
Положення глави 21 КПК є керівними для проведення оперативно-розшу- кових заходів, передбачених ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
Підставами для проведення конкретної негласної слідчої (розшукової) дії є наявність відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, які потребують перевірки, для їх підтвердження або спростування, за умови, що в інший спосіб, ніж шляхом проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, це зробити не можна.
Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені ст.ст. 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 270, 271, 272, 274 КПК, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає на підставах та в порядку, передбачених главою 21 КПК:
слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, про дозвіл на проведення втручання в приватне спілкування (ст.ст. 260-264 КПК), обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК), установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК), аудіо-, відеоконтролю місця (ст. 270 КПК), контролю за вчиненням злочину (у випадках, передбачених ч. 8 ст. 271 КПК), негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК);
прокурор щодо контролю за вчиненням злочину (ст. 271 КПК);
прокурор або слідчий у виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із урятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, II, VI, VII (ст.ст. 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини КК України (ч. 1 ст. 250 КПК), щодо проведення установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК України), виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК). Щодо проведення останньої негласної слідчої (розшукової) дії слідчий своє рішення узгоджує з керівником органу досудового розслідування. При прийнятті рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у перелічених у ч. 1 ст. 250 КПК випадках прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з клопотанням до слідчого судді про надання дозволу на п проведення. Якщо слідчий приймає рішення про проведення конкретної негласної слідчої (розшукової) дії, він зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття такого рішення та про отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення, припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Встановлення та обчислення строків проведення негласних слідчих (розшукових) дій проводиться відповідно до положень глави 7 КПК та ч. 5 ст. 246 і ст. 249 КПК. Загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбачені ст. 219 КПК.
У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії чітко зазначається строк її проведення. Виняток становить негласна слідча (розшукова) дія, яка проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошеної у розшук. Для такої негласної слідчої (розшукової) дії у відповідній ухвалі слідчого судді (постанові слідчого, прокурора) визначається конкретний строк початку її проведення, а строк завершення - до встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошеної у розшук.
Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений: прокурором, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням, - до вісімнадцяти місяців;
керівником органу досудового розслідування, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його або слідчого рішенням, - до шести місяців;
начальником головного, самостійного управління Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головного управління, управління Міністерства внутрішніх справ України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіонального органу Служби безпеки України в межах компетенції, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до дванадцяти місяців;
Міністром внутрішніх справ України, головою Служби безпеки України, головою органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, головою державного бюро розслідувань, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до вісімнадцяти місяців;
слідчим суддею, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням у порядку, передбаченому ст. 249 КПК.
Строк подовження проведення негласної слідчої (розшукової) дії не повинен перевищувати фактичний максимальний строк досудового розслідування, який є на момент прийняття процесуального рішення про подовження строку проведення негласної слідчої (розшукової) дії.
Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням в порядку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 40, ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК, - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи (оперативні працівники, спеціалісти, перекладачі, особи, що конфіденційно співробітничають з оперативним підрозділом, поняті тощо).
Стаття 247. Слідчий суддя, який здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій
1. Розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
У главі 21 КПК під слідчим суддею, який здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій, мається на увазі голова чи за його визначенням інший суддя апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Слідчі судді місцевих судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться орган досудового розслідування, не правомочні надавати дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії.
Стаття 248. Розгляд клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом шести годин з моменту його отримання. Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання.
У клопотанні зазначаються:
найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
короткий виклад обставин злочину, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання;
правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України;
відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;
обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину;
вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення;
обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в іншій спосіб;
відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;
обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.
До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.
Слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
вчинений злочин відповідної тяжкості;
під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які вчинили злочин.
Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про:
прокурора, слідчого, який звернувся з клопотанням;
злочин, у зв'язку із досудовим розслідуванням якого постановляється ухвала;
особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;
вид негласної слідчої (розшукової) дії та відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;
строк дії ухвали.
Постановлення слідчим суддею ухвали про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу.
]. Коментована стаття визначає порядок розгляду клопотань про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, для проведення яких необхідна відповідна ухвала слідчого судді.
2. Клопотання слідчому судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії вносить прокурор або слідчий за узгодженням із прокурором, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням. Призначення слідчого судді, що розглядатиме таке клопотання, здійснюється головою апеляційного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, де розслідується злочин.
Частина 2 ст. 248 КПК визначає, що у такому клопотанні зазначається: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин злочину, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання; 3) правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України; 4) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію; 5) обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину; 6) вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення; 7) обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в іншій спосіб; 8) відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо; 9) обгрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.
До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.
У випадках, коли прокурор відмовляє у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, слідчий відповідно до ч. З ст. 40 КПК має право звернутися до керівника органу досудового слідства, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед прокурором вищого рівня, звертаючись до нього про погодження клопотання до слідчого судді про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє у його погодженні.
Слідчий суддя протягом шести годин з моменту отримання клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії зобов'язаний розглянути це клопотання за участі особи, яка подала це клопотання.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії може постановити відповідну ухвалу, якщо ним будуть встановлені достатні підстави вважати, що вчинений злочин є відповідної тяжкості та під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які вчинили злочин.
Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених КПК України, а також містити відомості про: 1) прокурора, слідчого, який звернувся з клопотанням; 2) злочин, у зв'язку із досудовим розслідуванням якого постановляється ухвала; 3) особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію; 4) вид негласної слідчої (розшукової) дії та відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо; 5) строк дії ухвали.
8. Постановлення слідчим суддею ухвали про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу. У такому клопотанні обов'язково повинні бути враховані підстави, за якими слідчим суддею було відмовлено в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії.
Стаття 249. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії
Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не може перевищувати два місяці.
Якщо слідчий, прокурор вважає, що проведення негласної слідчої (розшукової) дії слід продовжити, то слідчий за погодженням з прокурором або прокурор має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про постановлення ухвали згідно з вимогами статті 248 цього Кодексу.
Крім відомостей, зазначених у статті 248 цього Кодексу, слідчий, прокурор повинен надати додаткові відомості, які дають підстави для продовження негласної слідчої (розшукової) дії.
Загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, дозвіл на проведення якої дає слідчий суддя, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбачені статтею 219 цього Кодексу. У разі якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи.
Прокурор зобов'язаний прийняти рішення про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо в цьому відпала необхідність.
Негласна слідча (розшукова) дія, щодо якої слідчим суддею винесена ухвала про дозвіл на її проведення, може поводитися лише в межах строку, визначеного в цій ухвалі, який не може перевищувати два місяці. При визначенні строку дії ухвали слідчий суддя повинен ураховувати строк досудового розслідування, що залишився у конкретному кримінальному провадженні.
У випадках, коли слідчий, прокурор вважає, що проведення негласної слідчої (розшукової) дії слід продовжити, то слідчий за погодженням з прокурором або прокурор має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про постановлення такої ухвали згідно з вимогами ст. 248 КПК.
Закон не визначає, за який час до завершення строку дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії прокурор або слідчий, за погодженням з прокурором, повинен звернутися до слідчого судді з клопотанням про подовження дозволу на проведення цієї слідчої дії. Однак аналіз положень ст.ст. 246, 248, 249 КПК та режиму роботи апеляційних судів в Україні свідчить, що клопотання про подовження дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії необхідно подати слідчому судді не пізніше ніж за п'ять робочих днів до завершення строку дії попередньої його ухвали.
У такому клопотанні, крім відомостей, зазначених у ст. 248 КПК, слідчий, прокурор повинен, поряд із викладенням результатів проведення негласної слідчої (розшукової) дії, навести відомості, які дають достатні підстави вважати, що продовження проведення негласної слідчої (розшукової) ДІЇ дозволить додатково зібрати інформацію, яка має значення для кримінального провадження.
Встановлення та обчислення строків проведення негласних слідчих (розшукових) дій проводиться відповідно до положень глави 7 КПК та ч. 5 ст. 246, ст. 249 КПК. Загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбачені ст. 219 КПК.
У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії чітко зазначається строк її проведення. Винятком є негласна слідча (розшукова) дія, яка проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, котра переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошеної у розшук. Для такої негласної слідчої (розшукової) дії у відповідній ухвалі (постанові) визначається конкретний строк початку її проведення, а строк завершення - до встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошеної у розшук.
Прокурор зобов'язаний прийняти рішення про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо в цьому відпала необхідність. Таке рішення оформляється відповідною постановою прокурора про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії.
Стаття 250. Проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді
1. У виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, II, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини Кримінального кодексу України, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді,