Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НПК КПК 2012 (остаточна).docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.62 Mб
Скачать
  1. прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;

  2. Не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінально­го правопорушення;

  3. не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у звязку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.

  1. Виконання потерпілим, як і іншими учасниками кримінального про­вадження, своїх процесуальних обов’язків є необхідною умовою забезпечення нормального ходу провадження, з’ясування обставин, що мають значення для прийняття справедливого рішення, у кінцевому підсумку - виконання завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).

  2. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд може викликати потерпілого для донизу, участі в іншій процесуальній дії, для участі в судовому засіданні, і по­терпілий зобов’язаний прибути за викликом у призначений день і час, незва­жаючи на те, що він має право відмовитися давати показання під час допиту, відмовитися давати будь-які пояснення, виявляти активність у реалізації своїх прав у судовому засіданні тощо. Про підстави та порядок виклику потерпілого, наслідки неприбуття без поважних причин див. ст.ст. 133-143 КПК. Не маючи можливості прибути за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, по­терпілий зобов’язаний заздалегідь повідомити їм про це та про причини непри­буття .

  3. У разі неприбуття потерпілого за викликом без поважних причин на нього може бути накладено грошове стягнення (див. ст.ст. 139, 325 КГ1К). При­від потерпілого у разі неприбуття його за викликом без поважних причин КПК не передбачений.

  4. Потерпілий зобов’язаний не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення шляхом незаконного впливу на свідків, експертів та інших осіб, фальсифікацією документів та інших доказів.

  5. Потерпілий повинен підкорятися законним вимогам слідчого, проку­рора, слідчого судді під час проведення процесуальних дій, додержуватися порядку її судовому засіданні, беззаперечно підкорятися розпорядженням головуючого, пов’язаним із забезпеченням порядку в судовому засіданні (див. ст. 329 КПК).

  6. Про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування див. ст. 222 КПК. Про зміст охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах і яку потерпілий зобов’язаний не розголошувати, див. ст. 162 КПК.

Стаття 58. Представник потерпілого

  1. Потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.

  2. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.

  3. Повноваження представника потерпілого на участь у кримінально­му провадженні підтверджуються:

  1. документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кри­мінальному провадженні;

  2. копією установчих документів юридичної особи - якщо представ­ником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена за­коном або установчими документами особа;

3) довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юри­дичної особи, яка є потерпілою.

  1. Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представ­нику.

  1. Представник потерпілого - це особа, яка виконує у кримінальному провадженні функцію представництва законних інтересів особи, котра у встановленому КПК порядку визнана потерпілим.

  2. Представником потерпілого, який є фізичною особою, може бути лише адвокат, відомості про якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів України і стосовно якого у цьому Реєстрі відсутні відомості про зупинення або припи­нити права на зайняття адвокатською діяльністю (див. ч. І ст. 58, ст. 45 КПК).

  3. Представником потерпілого, який є юридичною особою, може бути як зазначений адвокат, так і керівник цієї юридичної особи, інша особа, уповно­важена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю.

  1. Повноваження представника-адвоката підтверджуються такими до­кументами: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із представником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (див. ч. І ст. 50 КПК).

  2. Закон України «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 р. передбачає можливість надання безоплатної правової допомоги адвокатом за дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги таким категоріям потерпілих: а) особам, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім’ї нижчий суми прожитко­вого мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб; б) дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, безпритульним дітям, дітям, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім’ї; в) особам, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців» - до моменту прийняття рішення про надання статусу біженця та у разі, якщо особа оскаржує рішення щодо статусу біженця (п. 1, 2 і 8 ч. І ст. 14 Закону).

  3. Представник може брати участь у кримінальному провадженні як ра­зом із потерпілим, гак і замінюючи його. Він користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, за винятком окремих невід’ємних прав потерпілого, зокрема права давати показання.

Стаття 59. Законний представник потерпілого

1. Якщо потерпілим с неповнолітня особа або особа, визнана в уста­новленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до учас­ті в процесуальній дії разом з нею залучається її законний представник.