§ 2. Провадження у суді присяжних

Стаття 383. Порядок провадження в суді присяжних

1. Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відпо­відно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цим параграфом.

2. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

3. Усі питання, пов'язані з судовим розглядом, крім питання, перед­баченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні ви­рішують спільно.

   1. Порядок провадження в суді присяжних здійснюється згідно із загаль­ними правилами КПК та з особливостями, які встановлені параграфом 2.

   2. Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України, в якій наголошується, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних, можуть утворюватися суди присяжних. Суд присяж­них уособлює інструмент формування правової ідеології, вдосконалення та ескалації інституту змагальності, виховання довіри широкого загалу до суду як до органу, що поважає права та свободи людини. Колегіальність як засада судочинства була визначена однією з перших ще на ранніх етапах становлення судових інституцій держави. За умов подальшої гуманізації суспільства відро­дження суду присяжних є найбільш перспективним.

   3. Частина 2 ст. 383 КПК передбачає, що суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

   4. Відповідно до п. 21 ст. З КПК судом першої інстанції є районний, район­ний у місті, міський чи міськрайонний суд, який має право ухвалювати вирок або ухвалу про закриття кримінального провадження.

   5. Склад суду присяжних відповідно до ч. З ст. 31 КПК, в якій зазнача­ється, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обви­нуваченого визначається у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

   6. Стаття 31 КПК (ч. 3) містить правило про те, що кримінальне прова­дження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних сто­совно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

   7. Усі питання, пов'язані із судовим розглядом, судді і присяжні вирішу­ють спільно (ч. З ст. 383 КПК). Єдиний виняток передбачений абз. З ч. З ст. 331 КПК, де йдеться про обрання, скасування або заміну запобіжного заходу в суді. Ці питання під час здійснення судового провадження судом присяжних вирішує головуючий.

Стаття384. Роз'яснення права на суд присяжних

1. Прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчинен­ні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження сто­совно нього судом присяжних.

Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження су­дом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів до­судового розслідування, які передаються до суду.

2. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Право на заявлення такого клопотання має тільки обвинувачений, який вчинив злочин, що передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

С т а т т я 385. Виклик присяжних

1. Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою доку­ментообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

2. Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викли­кані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

3. Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки при­сяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) не­відкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

4. На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звіль­нити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.

Особу заздалегідь повідомляють про можливість її виклику для виконання її обов’язків присяжного, щоб людина мала можливість побудувати свої життєві плани з урахуванням майбут­нього виконання громадського обов'язку. Присяжному вручається під розписку письмовий виклик не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.

5. Відповідно до ч. З ст. 385 КПК у виклику зазначаються: 1) день, час і місце проведення судового засідання; 2) права та обов'язки присяжного; 3) перелік вимог до присяжних; 4) підстави для звільнення їх від виконання обов'язків присяжного; 5) припис про його явку; 6) обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

6. Письмовий виклик є підставою для роботодавця щодо обов'язкового звільнення присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснен­ня правосуддя. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про судоустрій та ста­тус суд дів» визнаються певні гарантії діяльності присяжних: «За присяжними на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберіга­ються всі гарантії та пільги, передбачені законом. Час виконання присяжним обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу».

Стаття 386. Права і обов'язки присяжного

1. Присяжний має право:

   1. брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;

   2. робити нотатки під час судового засідання;

   3. з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потер­пілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;

   4. просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають за­стосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

2. Присяжний зобов'язаний:

   1. правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судо­вого провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого по­дати необхідну інформацію про себе;

   2. додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпо­рядження головуючого;

   3. не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;

   4. не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуаль­них дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;

   5. не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням.

6) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кри­мінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здій­снювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконан­ням його обов'язків.

1. Коментована стаття визначає права та обов'язки присяжного у судовому засіданні.

2. Оскільки в судовому засіданні першочергове значення має дослідження доказів у ході судового провадження, то присяжні вправі брати участь в дослі­дженні всіх відомостей та доказів. Присяжні мають на це такі ж повноваження, що й інші учасники судового засідання (головуючий, сторони).

3. Право присяжного робити під час судового засідання письмові нотатки повинно бути гарантовано: кожен з них має бути забезпечений відповідними письмовими та канцелярськими знаряддями (папір, ручки тощо).

4. Присяжний має право з дозволу головуючого ставити запитання обви­нуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються в залі судового засідання.

5. Присяжний у будь-який момент судового засідання вправі звернутися до головуючого з проханням роз'яснити норми закону, що підлягають застосу­ванню під час вирішення питань, а також юридичні терміни та поняття, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується конкретна особа.

6. Присяжний зобов'язаний відповідати на запитання головуючого і учас­ників судового провадження щодо його можливої участі в судовому проваджен­ні, а також про наявність перешкод, які позбавляють його участі в судовому засіданні. Крім того, він повідомляє про його стосунки з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду. На вимогу голо­вуючого він повинен подати необхідну інформацію про себе.

7. Під необхідною інформацією, яку зобов'язаний надати присяжний го­ловуючому, слід розуміти документи та письмові пояснення, які необхідні для вирішення питання про відвід присяжного.

8. Присяжний зобов'язаний додержуватись порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого. Якщо, на думку присяжного, розпо­рядження головуючого є незаконним, він повинен заявити про це. Така заява фіксується в журналі судового засідання.

9. Присяжний зобов'язаний не відлучатись із залу судового засідання, окрім випадків, коли дозвіл на це дав головуючий у зв'язку з хворобою присяж­ного чи іншими поважними причинами. В такому випадку головуючий оголо­шує перерву або заміняє присяжного запасним.

10. У разі неможливості своєчасно з'явитися за викликом суду присяжний повинен завчасно повідомити про це суд та вказати причину своєї неявки.

11. Присяжному забороняється поза судовим засіданням збирати відо­мості, що стосуються кримінального провадження. Це означає, що він не може збирати такі відомості шляхом ознайомлення з газетами, журналами, переглядом телепередач, прослуховуванням радіопередач, а також бесід з оче­видцями, працівниками слідчих органів, журналістами та іншими особами.

12. Присяжному забороняється розголошувати відомості, які безпосе­редньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.

Стаття387. Відбір присяжних у суді

1. Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.

2. Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає роз­гляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його учас­ті в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.

3. Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених цим Кодексом або за­коном підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості при­сяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконан­ня їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяж­ного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

4. Кожному з присяжних, який з'явився, учасники судового прова­дження можуть заявити відвід з підстав, передбачених статтями 75 і 76 цього Кодексу.

5. Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в роз­гляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом при­сяжних вирішуються ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний су­дом необхідним. У разі якщо судді не прийшли до одноголосного рішен­ня щодо вирішення питання, пов'язаного зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відво­дом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним.

6. Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п'ятою цієї статті, присяжних залишилось більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.

7. Якщо в результаті виконання дій, зазначених у частині п'ятій цієї статті, присяжних залишилось менше необхідної для участі в судовому роз­гляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого ви­кликає присяжних додатково.

8. Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних з додержанням зазначених у цій статті правил.

9. Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.

10. Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебува­ють на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути вклю­чені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про за­міну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних виносить ухвалу.

    1. Коментована стаття визначає порядок відбору присяжних у суді.

    2. Відповідно до ст. 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є громадянин України, який у випадках, визначених КПК, вирішує справи у складі суду спільно із суддями, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

    3. Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді та їх виклик здій­снюється у порядку, визначеному КПК, Законом України «Про судоустрій і ста­тус суддів» (ч. З ст. 61 Закону).

    4. Частина 1 ст. 387 КПК визначає, що відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.

    5. Головуючий у судовому засіданні повідомляє присяжним: а) яке про­вадження підлягає розгляду; б) умови їх участі в судовому засіданні. Крім того, він роз'яснює присяжним їх права та обов'язки.

    6. Кожен із присяжних відповідно до ч. 1 ст. 387 КПК має право заявити про неможливість його участі в судовому засіданні, вказавши конкретну при­чину, та заявити собі самовідвід.

    7. Головуючий відповідно до ч. З ст. 387 послідовно з'ясовує: 1) чи немає передбачених КПК або іншим законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина як присяжного; 2) чи є підстави для звільнення окремих присяж­них від виконання їх обов'язків; 3) чи є підстави для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.

    8. Прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання для з'ясування обставин, які можуть перешкоджати участі присяжного у судовому розгляді; учасники судового про­вадження мають право заявити відвід з підстав, передбачених ст.ст. 75, 76 КПК, кожному з присяжних, які з'явилися в судове засідання.

    9. Питання, які пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження та із відводом чи самовідводом присяжних вирі­шується ухвалою суду у складі двох професійних суддів, яка постановляється ними після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати. Якщо суд визнає за необхідне вийти до нарадчої кімнати, тоді така ухвала буде по­становлена суддями в нарадчій кімнаті.

    10. 10. Присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним, якщо судді не прийшли до одноголосного рішен­ня щодо вирішення питань, пов'язаних зі звільненням присяжного від участі у розгляді кримінального провадження або його самовідводом чи відводом. ф 11. Частина 6 ст. 387 КПК містить вимогу, що якщо після виконання ви­

мог, передбачених ч. 1-5 коментованої статті, присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, то присяжні визначаються за допомогою автоматизованої системи документообігу суду з числа присяж­них, які не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.

12. Секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає при­сяжних додатково, в тому випадку, якщо в результаті виконання дій, зазначених у ч. 5 ст. 387 КПК, присяжних залишилось менше необхідної для участі в судо­вому засіданні кількості.

15. За правилами коментованої статті після відбору основних присяжних відбувається відбір двох запасних присяжних.

16. До журналу судового засідання заносяться прізвища відібраних осно­вних і запасних присяжних в тому порядку, в якому їх було відібрано (ч. 9 ст. 387 КПК).

15. Під час судового засідання запасні присяжні постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку вони можуть бути включені до складу основних присяжних, якщо хтось з основних присяжних не може продо­вжувати участь у судовому засіданні. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу.

Стаття 388. Приведення присяжних до присяги