Глава 30. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

§ 1. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків

Стаття 381. Загальні положення спрощеного провадження щодо кримінальних проступків

1. Суд за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з проку­рором, має право розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримі­нального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений, що був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з роз­глядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.

2. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійсню­ється згідно із загальними правилами судового провадження, передбачени­ми цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

   1. Коментована стаття визначає загальні положення спрощеного прова­дження щодо кримінальних проступків.

За своєю етимологічною сутністю термін «кримінальний проступок» означає вчинок, що «переступає» норми кримінального закону, правила пове­дінки, загальноприйнятий порядок. Кримінальним проступком може виступати винна дія або бездіяльність, що посягає на встановлені законом суспільні від­носини, але характеризується невеликою суспільною небезпечністю навіть у порівнянні зі злочином невеликої тяжкості.

2. Підставою для розгляду обвинувального акта про вчинення криміналь­ного проступку є клопотання слідчого, погодженого з прокурором, або клопо­тання самого прокурора.

3. Суд має право розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримі­нального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Для цього ч. 1 ст. 381 КПК перед­бачає такі вимоги: 1) обвинувачений, який був представлений захисником, без­заперечно визнав свою винуватість; 2) він не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини; 3) згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

4. Виклад ч. 1 ст. 381 КПК завершується багатозначною фразою: «... а потерпілий не заперечує проти такого розгляду» (мається на увазі спрощений розгляд. -Авт.). Очевидно, що після цієї фрази мала б даватися вказівка, як по­винен діяти суд у разі заперечення потерпілого спрощеного судового розгляду.

Граматичне тлумачення цього фрагмента правової норми дає змогу дійти однозначного висновку: заперечувальний сполучник «а» наділяє наступну фра­зу силою імперативної заборони, яка волею законодавця повністю усуває дію висловлених раніше умов, за яких можливий судовий розгляд у судовому за­сіданні за відсутності учасників судового провадження. Тому якщо потерпілий заперечує проти такого розгляду, суд повинен призначити судовий розгляд у судовому засіданні обвинувального акта і викликати для участі в ньому учасни­ків кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне. Тим більше, що такий варіант судового розгляду, щоправда, як альтернативний, передбачений ч. З ст. 382 КПК.

5. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюєть­ся за загальними правилами судового провадження, передбаченого главою 29 КПК, з урахуванням положень параграфу 1 глави ЗО КПК.

С т а т т я 382. Розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні

1. Суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

2. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного про­вадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

3. Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинуваль­ного акта, який надійшов з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

4. Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта з кло­потанням про його розгляд у спрощеному провадженні не пізніше дня, на­ступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового про­вадження.

5. Вирок за результатами розгляду обвинувального акта з клопотан­ням про його розгляд у спрощеному провадженні може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу

1. Розгляд обвинувального акта у такому провадженні обмежений чітко визначеним КПК строком: суд у п'ятиденний термін з моменту отримання кло­потання повинен вивчити обвинувальний акт та додані до нього матеріали і ухвалити вирок. Аналіз судом поданих матеріалів у такий короткий строк обу­мовлено здебільшого меншим обсягом документів, оскільки для досудового розслідування кримінальних проступків не дозволяється виконувати негласні слідчі (розшукові) дії, які закріплені в главі 21 КПК, а лише слідчі (розшукові) дії, що регламентовано ст. 300 КПК.

   2. За результатами спрощеного провадження ухвалюється вирок суду. Він ухвалюється в порядку, визначеному ст.ст. 369,371 КПК, і повинен бути законним, обгрунтованим і вмотивованим (див. ст. 370 КПК). Такий вирок складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин (див. коментар до ст. 374 КПК). Необхідно зауважити, що відповідно до ч. 4 ст. 374 КПК суд приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили. Стосовно кримінальних проступків це можуть бути лише рішення, що стосуються таких запобіжних захо­дів, як особисте зобов'язання та особиста порука. Інші запобіжні заходи, як-от: до­машній арешт, застава та тримання під вартою під час досудового розслідування кримінальних проступків не застосовуються, а отже, і не можуть бути предметом розгляду за матеріалами провадження в суді першої інстанції.

   3. Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК у вироку суду за результатами спроще­ного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обста­вин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Етимологічно термін «оспорювати» синонімічний слову «сперечатися» та означає «змагатися, не поступатися у чому-небудь». Відповідно до ст. 302 КПК прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без судового розгляду в судовому за­сіданні лише після беззаперечного визнання своєї винуватості підозрюваним, коли останній не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Потерпілий та­кож повинен не заперечувати проти такого розгляду. Під час відсутності спо­рів між учасниками провадження останнім роз'яснюється одночасно й те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з таких підстав: розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Важливим є і те, що закон зобов'язує слідчого, прокурора впевнитися у добровільності згоди підозрюваного та потерпілого на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. Використання терміна «добровільність згоди» є категорією етики та носить оціночний характер.

2. Якщо суд визнає за потрібне, він має право призначити судовий роз­гляд у судовому засіданні обвинувального акта та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження.

3. Учасникам судового провадження надсилається копія вироку за резуль­татами розгляду обвинувального акта, який розглядався у спрощеному прова­дженні, не пізніше наступного дня після його винесення.

4. Вирок за результатами розгляду обвинувального акта, який розглядався у спрощеному провадженні, може бути оскаржений в апеляційному порядку (див. коментар до ст. 392 КПК).

5. Якщо вирок суду першої інстанції був ухвалений за результатами спро­щеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК, то він не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду проваджен­ня за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуван­ням обставини.