Питання для опанування та обговорення

1. Визначення особи злочинця (різні точки зору) та співвідношення з особою, що вчинила злочин.

2. Межі кримінологічного вивчення особи злочинця: порівняльна характеристика суб’єкта злочину і особи злочинця.

3. Соціальне і біологічне в особі злочинця.

4. Соціальні та демографічні відомості про засуджених за скоєння злочинів.

5. Морально-психологічні риси злочинців та інших людей, що вчинили злочини

6. Класифікація осіб, що вчинили злочини.

7. Значення вчення про особу злочинця в діяльності правоохоронних органів.

8. Віктимогенні умови злочинів. Віктимність та її кримінологічне значення.Особа потерпілого і його кримінологічне значення.

9. Класифікація жертв злочину.

10. Механізм суїцидальної поведінки.

11. Проблема суїциду в практичній діяльності органів внутрішніх справ.

12. Значення вчення про особу злочинця в діяльності правоохоронних органів.

Самостійна робота для вивчення теми: Тести

1. Дайте визначення особи злочинця.

а) особа, по відношенню до якої порушена кримінальна справа;

б) система соціальних, психологічних та інших властивостей, які складають суспільну небезпеку особи, винну у вчиненні злочину;

в) особа яка вчинила суспільно небезпечне діяння, стосовно якої вирок суду вступив в законну силу;

г) сукупність соціально-демографічних та соціально-рольових ознак особи;

д) сукупність соціально значимих властивостей, ознак, зв’язків і відносин, які характеризують людину, винну в порушенні кримінального закону, в поєднанні з іншими неособистими умовами та обставинами, що впливають на її злочинну поведінку.

2. За своїм змістом поняття “суб’єкт злочину” збігається з поняттям “особа злочинця”?

а) так;

б) ні, оскільки поняття “особа злочинця” більш широке ніж поняття “суб’єкт злочину”;

в) ні, оскільки поняття “суб’єкт злочину” більш широке ніж поняття “особа злочинця”;

г) ні, оскільки це різні поняття.

3. За якими ознаками вивчається особа-злочинця?

а) стать, вік, сімейний стан;

б) ставлення до моральних норм та загальноприйнятих правил поведінки;

в) соціально-демографічна, соціально-психологічна, кримінально-правова, соціально-рольова характеристики;

г) психічне відношення особи до вчинення злочину.

4. До соціально-демографічних ознак не належить:

а) вік;

б) життєвий досвід;

в) місце народження;

г) належність до міського чи сільського населення.

5. Кримінально-правова характеристика особи злочинця охоплює:

а) дані про склад вчиненого злочину;

б) дані про спрямованість і мотивацію злочинної поведінки;

в) дані про інтенсивність злочинної діяльності;

г) „б”, „в”;

д) усе перераховане.

6. До моральних якостей особистості відносяться:

а) темперамент;

) ставлення до соціальних цінностей;

в) здатність досягати поставленої мети;

г) обсяг знань.

7. До інтелектуальних якостей особистості відносяться:

а) здатність приймати рішення;

б) ступінь емоційного збудження;

в) рівень розвитку;

г) спосіб задоволення потреб.

8. До емоційних якостей особистості відносяться:

а) сила і темп реакції на різноманітні зовнішні подразники;

б) широта поглядів;

в) ставлення до різних моральних цінностей;

г) здатність досягати поставленої мети.

9.До вольових якостей особистості відносяться:

а) динамічність почуттів;

б) рівень, характер і соціальна значимість потреб;

в) життєвий досвід;

г) вміння свідомо регулювати свою діяльність.

10. Класифікація злочинців – це:

а) розподіл статистичної сукупності на групи за певними чіткими ознаками;

б) розподіл злочинців на категорії за ознаками, які причинно пов’язані зі злочинною поведінкою;

в) розподіл злочинців за їх морально-психологічними якостями;

г) розподіл злочинців за соціально-демографічними ознаками.

11. Типологія злочинців – це:

а) розподіл злочинців за їх морально-психологічними якостями;

б) розподіл статистичної сукупності на групи за певними чіткими ознаками;

в) розподіл злочинців на категорії за ознаками, які причинно пов’язані зі злочинною поведінкою;

г) розподіл злочинців за їх статусом.

12. Підставами побудови типології злочинців є:

а) соціально-демографічні ознаки;

б) правові ознаки;

в) характер та ступінь глибини антисуспільної спрямованості особи злочинців;

г) усе перераховане.